Справа №932/5981/25
Провадження №3/932/2229/25
17.06.2025 суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Цитульський В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення 30.05.2025 о 16:00 год за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив сварку із ОСОБА_2 , а саме виражав словесні образи, вчиняв психологічне домашнє насильство, чим було викликано занепокоєння за життя та здоров'я. Його дії кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення заперечив, пояснив що між ним та дружиною ОСОБА_2 виникають непорозуміння, проте домашнього насильства він не вчиняв.
Встановлені обставини.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано лише заяву та пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 виражав словесні образи чим було викликано занепокоєння за життя та здоров'я.
Застосовані джерела права.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції, зокрема в таких справах діє презумпція невинуватості.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Висновки.
1. У протоколі про адміністративне правопорушення, так само як у додатках до нього, вказано лише фрази із закону про образи, проте не описано у чому конкретно вони полягали.
Також у долучених документах не вказано про завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Фраза про занепокоєння за життя та здоров'я потерпілої незрозуміла, адже в протоколі не вказано про висловлювання погроз чи вчинення насильства.
2. Складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівники поліції не зібрали доказів про обставини події. Зокрема не з'ясовано наявність та не допитано свідків події (осіб. присутніх у квартирі, сусідів, тощо).
3. Відтак, виходячи із презумпції невинуватості, вбачаються підстави для закриття провадження у справі на підставі відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суддя,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя В.І. Цитульський