Справа № 156/751/25
Провадження № 2-о/156/40/25
Рядок статзвіту № 17
про залишення заяви без руху
27 червня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши заяву
ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Білецька Інна Миколаївна,
заінтересована особа Зимніська сільська рада,
про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме постійного проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Білецька Інна Миколаївна подала до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме постійного проживання однією сім'єю з тещею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України вимоги ст. 175, 177, 185 ЦПК України розповсюджуються і на заяви про встановлення фактів.
Таким чином, заява про встановлення факту повинна відповідати вимогам ст. 175, 177, 318 ЦПК України, але подана представником заявника заява не відповідає зазначеним вимогам закону виходячи з наступного.
Усупереч ч. 5 ст. 177 та п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України представник заявника не зазначила докази, що підтверджують факт, який сторона заявника просить встановити, а також не додала до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
Виходячи з положень глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальних дій, якщо не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Але стороною заявника не долучено до заяви належний доказ, який підтверджує неможливість оформлення спадщини в нотаріальній конторі. Отже, законом передбачено письмову форму відмови нотаріуса, а не усну, як зазначено заявником у заяві. Окрім того, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Разом з тим, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину тощо).
Тому з урахуванням викладеного заявнику необхідно зазначити посилання на докази та долучити до заяви докази, що відносини заявника та спадкодавця носили характер сімейних, тобто, що вказані особи були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права і обов'язки, брали участь у витратах, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан будинку, тощо. При цьому слід зазначити, що будь-яких клопотань щодо виклику свідків чи витребування доказів стосовно обставин, викладених у заяві у цій частині, не надано.
Суд звертає увагу на те, що за ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Такий обов'язок, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, лежить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до чинного законодавства до членів родини належить визначене коло з декількох осіб, а отже встановлення судом факту, що має юридичне значення, зокрема, встановлення факту проживання особи разом з спадкодавцем як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зумовлює виникнення для такої особи суб'єктивного права та можливості його реалізації у відповідних правовідносинах, учасниками яких також є і інші члени родини спадкодавця. Разом з тим, заявник може бути не єдиним членом родини, у зв'язку з чим право такої особи може заперечуватися, оспорюватися чи не визнаватися іншими членами родини, які входять до цього переліку відповідно до положень матеріального законодавства. Тому при розгляді даної категорії справ суд особливо повинен переконатися та визначити правильне коло заінтересованих осіб з метою підтвердження відсутності спору про право і відповідно можливості розгляду справи у порядку окремого провадження. Подані матеріали не містять жодної інформації щодо інших членів родини ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання з яким просить заявник. Відсутність такої інформації та документального підтвердження позбавляє суд можливості переконатися у відсутності в межах даної справи спору про право та відкрити провадження у порядку окремого провадження. Тому для усунення даного недоліку заявнику потрібно надати всі відомі відомості з відповідним офіційним документальним підтвердженням щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_2 інших членів родини, на яких може вплинути рішення у справі окремого провадження.
Крім того, представником заявника не викладено конкретно, який саме факт просить встановити, оскільки згідно ст. 1264 ЦК України для визнання спадкоємцем четвертої черги необхідно встановити факт проживання особи зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тобто законодавець встановлює загальний мінімальний строк проживання, тому заявнику необхідно зазначити з якого часу заявник проживав разом зі спадкодавцем і просити, а суду необхідно встановити фактичний час проживання, який визначається в роках, місяцях, днях в залежності від фактичних обставин.
Також у заяві викладено клопотання про витребування доказів, зокрема, свідоцтва про смерть померлої ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що заявник не є близьким родичем спадкодавця і не має можливості отримати в органах ДРАЦС такий документ. Разом з тим, таке обґрунтування клопотання про витребування доказів не відповідає викладеним у заяві ОСОБА_1 обставинам про те, що заявник здійснив поховання ОСОБА_3 , адже для здійснення поховання насамперед потрібно отримати свідоцтво про смерть. Отже, заявнику необхідно уточнити викладені у заяві обставини, або долучити до заяви свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст. 175, 177, 318 ЦПК України, тому її слід залишити без руху, а заявнику необхідно надати строк для виправлення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 318 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Білецька Інна Миколаївна, заінтересована особа Зимніська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме постійного проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини- залишити без руху, надавши заявнику строк 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вищевказаних недоліків, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. Є. Малюшевська