Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/842/25
Провадження по справі № 3/514/466/25
26 червня 2025 року с-ще Бессарабське
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Розписне Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада інспектор прикордонної служби вищої категорії-начальником 2 групи інспекторів прикордонної служби (гранатометником) відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_2 прикордонного загону, військова частина НОМЕР_1 , майстер-сержант
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-15 КУпАП,
До Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 331443 Е від 28 травня 2025 року, а саме згідно Висновку службового розслідування №02,2/216/25-Вн від 24.05.2025 р. комісією у складі голови комісії заступника начальника штабу-начальника відділу організації прикордонної служби штабу підполковника ОСОБА_2 та члена комісії старшого офіцера відділу організації прикордонної служби штабу майора ОСОБА_3 відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 20.05.2025 №1454-АГ «Про призначення службового розслідування», проведено службове розслідування по факту виявлення 15.05.2025 року представниками відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Державної прикордонної служби України можливого недбалого ставлення до військової служби та порушення правил несення прикордонної служби з боку окремих військовослужбовців відділення інспекторів прикордонної служби (далі -віпс) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби (далі -впс) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В). Так, інспектор прикордонної служби вищої категорії-начальник 2 групи інспекторів прикордонної служби (гранатометник) відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) майстер-сержант ОСОБА_4 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» в місці постійної дислокації віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), службу прикордонного наряду щодо охорони підрозділу охорони кордону, контроль за пропускним режимом на територію підрозділу, спостереження за територією військового містечка підрозділу і прилеглою місцевістю належним чином не організував та не контролював, чим останній своїми діями порушив вимоги пунктів 6,7 глави 3 розділу ІІ, абзаців 2,3,7,10,14 пункту 2 глави 5 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 №1261, зареєстрованої в Мінюсті України 06.11.2015 за №1391/27836.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні не визнала.
Дослідивши письмові докази в справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 172-15 КУпАП визнаються дії, а саме, недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Відповідно до приписів, викладених у частинах 1 і 2ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція ч.1 статті 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за
недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується - виною у формі необережності: коли особа, яка його вчинила, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Диспозиція ст. 172-15 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, невиконання яких вважається недбалістю.
Матеріали справи не містять будь-які належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-15 КУпАП.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що наданими суду матеріалами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а відповідно до чинного законодавства відсутність хоча б однієї ознаки, яка характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що дане правопорушення скоєне не було.
Оцінюючи надані суду докази та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд враховує, що об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Сам по собі протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення від 28.05.2025 р. року не може бути беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Окрім того, долучені до протоколу матеріали, не відповідають критерію переконливості та достатності і, відповідно, не доводять, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого правопорушення.
З положень ст. 251 КУпАП слідує, що тягар доказування події адміністративного правопорушення покладено на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, та суд не вправі самостійно віднаходити докази та здійснювати інші дії на встановлення винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості й на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист та спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-15 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, ч. 2 ст. 172-15, п. 1 ч. 1 ст. 247 ст. ст. 251, 252, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-15 КУпП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя П.А. Кравченко