Справа № 947/12736/25
Провадження № 3/947/1915/25
27.06.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №279995 від 24.03.2025, складеним інспектором УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Узун Д.В. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23.03.2025, близько 23:15, навпроти буд.13 по пр.Небесної Сотні (Маршала Жукова) в м.Одесі, передала право керування транспортним засобом Nissan Altima, державний знак НОМЕР_1 , водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9.а «Правил дорожнього руху України». На ОСОБА_2 також був складений протокол за ч.1 ст.130 КПАП України серія ЕПР1 №279978.
ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні, не визнала своєї вини, заперечила обставини, викладені в протоколі, та пояснила, що дійсно щодо її чоловіка ОСОБА_2 поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, який на її думку, був складений безпідставно. Вона не передавала право керування транспортним засобом ОСОБА_2 . Через те, що вона та її чоловік ОСОБА_2 висловили принципову позицію щодо заперечення причетності до ДТП, поліцейські обізлилися на них та склали купу безпідставних протоколів про адміністративні правопорушення щодо неї та її чоловіка.
ОСОБА_1 на підтвердження своєї позицію надала суду для долучення до матеріалів справи копію постанови Київського районного суду м.Одеси від 12.06.2025 по справі №947/12735/25, провадження 3/947/1914/25, яка набрала законної сили, згідно якої водій ОСОБА_2 визнаний невинуватим у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та про закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, за події які мали місце саме 23.03.2025 о 23.13 год., за яких обвинувачується і вона.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інспектор поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, долучив певні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, п'ять оптичних дисків з відеозаписами обставин адміністративного правопорушення, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу, довідки інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року не притягувалася та посвідчення водія отримувала.
Відповідно до ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст.251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом були досліджені наявні в матеріалах справи п'ять CD-дисків з відеозаписами певних подій загальною тривалістю п'ять годин та інші докази, долучені працівниками поліції до протоколу, які стали підставою для складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_2 .
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що на місті правопорушення свідки не залучались, але проводилась відеофіксація портативними відеореєстраторами.
З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що відеофіксація розпочинається з моменту, коли відбувається спілкування поліцейського з ОСОБА_2 та групи інших людей, які емоційно, перебуваючи один одного намагаються донести якісь події, які кожна з цих осіб сприймала. Одна з жінок заявляє, що в неї є на мобільному телефоні якась відеозапис. При цьому об'єктив бодікамери поліцейського не охоплює облич учасників події, а лише їх тулуби. Іноді, фрагментами з'являються обличчя деяких людей. Події відбуваються в ночі.
Разом з тим, факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, його зупинки та передання ОСОБА_1 право керування транспортним засобом ОСОБА_2 на відеозаписах відсутні. Поряд відсутній транспортний засіб, яким, нібито, керував ОСОБА_2 , якому передала право керувати ОСОБА_1 , у т.ч. який, нібито, став учасником ДТП (по окремих обривках фразах осіб можна уявити, що трапилось ДТП). Логічним є й те, що на відеозаписах відсутні наведення поліцейським водієві причин зупинки керованого ним транспортного засобу.
Далі з відеозаписів вбачається, що працівники поліції наполегливо пропонують ОСОБА_2 пройти на місці дослідження на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_2 , не заперечуючи того, що він напередодні подій вживав алкогольні напої, вимушено погоджується. При цьому поліцейські не називають ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, які у того виявляються, але пропонують пройти тест. ОСОБА_2 постійно стверджує поліцейським, що не керував транспортним засобом.
Після цього починається процедура складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4, 130 ч.1 КпАП України.
При цьому інспектори патрульної поліції, протримавши людей майже усю ніч під час дії комендантської години біля себе, не відібрали пояснень від цих людей, кожний з яких щось повідомляв про обставини події. Поліцейські навіть не зафіксували їх анкетні дані, що унеможливило їх виклик до суду для відібрання пояснень. Поліцейські також не вилучили відеозапис події, про наявність якого заявляла одна із жінок.
Разом з тим, з копії постанови Київського районного суду м.Одеси від 12.06.2025 по справі №947/12735/25, провадження 3/947/1914/25, яка набрала законної сили, водій ОСОБА_2 визнаний невинуватим у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України за події, які мали місце 23.03.2025 о 23.13 год., та провадження по справі щодо нього закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
З названої постанови Київського районного суду м.Одеси від 19.05.2025 також вбачається, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Також, згідно постанови Київського районного суду м.Одеси від 23.05.2025 провадження у справі стосовно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КпАП України.
Наведені судові рішення, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення і повинні бути врахованим під час розгляду матеріалів.
Оскільки в досліджуваній ситуації в провину ОСОБА_1 ставиться передача нею керування транспортним засобом ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, то з урахуванням наведених вище постанов Київського районного суду м.Одеси, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 та його участь у ДТП не доведені.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
Визнати невинуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.