КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ____________________________________________________________________________
Справа № 947/8560/25
Провадження № 2/947/2149/25
11.06.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Петренка В.С.
за участю секретаря Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування,
05.03.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Рашкевич Світлану Олександрівну звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування, а саме просить визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №25737 від 15.10.1999 року, що зареєстрований бюро технічної інвентаризації за №197 стр.65 кн.343 пр. 26.11.1999 року, а також визнати право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивувала тим, що позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про вказане свідчить: свідоцтво про смерть, видане Агентством державних послуг 10 січня 2024 р., НОМЕР_1 актовий запис № 13 від 10 січня 2024 року; свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане 05.08.1988 року Іллічівським відділом РАЦС м. Одеси, актовий запис номер 1459; свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 , видане 27.04.2017 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції в Одеській області, актовий запис 822; довідка приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни № 13/02-14 від 22.01.2025 року. Зазначені документи є належними письмовими доказами, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги.
Позивачка зазначає, що відповідно довідки приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни № 13/02-14 від 22.01.2025 року, вбачається що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 257737 від 15 жовтня 1999 року, зареєстрованого 26 листопада 1999 року бюро технічної інвентаризації під № 197ст65 кн 343пр.
Спадкоємцями за законом є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Треті особи, на стороні позивача, які не заявляють вимог на предмет позову, є особи, які звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни із заявами про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і син померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та нотаріус прийняла їх відмову, відкрила спадкову справу за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77492894 від 28.06.2024 р., в якій нотаріус встановив спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадкоємцем визначено її доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, відповідно фактичних обставин справи та вимог діючого цивільного законодавства України, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно спадкової справи № за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77492894 від 28.06.2024, відкритої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою Іриною Анатоліївною.
Позивачка вказує, що 03 грудня 2024 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пучкова Ірина Анатоліївна прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до зазначеної постанови вбачається, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 25737 від 15 жовтня 1999 року, зареєстрованого 26 листопада 1999 року бюро інвентаризації під № 197 ст 65 кн 343 пр., при продажу квартири АДРЕСА_1 , серед учасників правочину вказана неповнолітня дитина 1990 року народження, від імені якої діяла його мати, що суперечить статтям 8 та 16 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, який діяв на час вчинення правочину. Тобто, відповідно до постанови нотаріуса є неможливим для позивача ОСОБА_1 отримати Свідоцтво про право на спадщину. У зв'язку із чим, позивачу ОСОБА_1 необхідно відновити та захистити свої права спадкоємця у судовому порядку.
Таким чином, в зв'язку із тим, що в померлої спадкодавиці ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 було право звернутись в суд та визнати дійсним за законом договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , то й в позивачки виникає передбачене законом право просити в судовому порядку визнання дійснім договору купівлі-продажу нерухомого майна № 25737 від 15 жовтня 1999 року, що зареєстрованого бюро технічної інвентаризації 26 листопада 1999 року під № 197 ст 65 кн 343пр, в порядку ст. ст. 1218, 220, 221 ЦК України та ч. З ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ.
Так як, договір купівлі-продажу нерухомого майна №343/К, зареєстрований на Одеській товарній біржі від 27.10.1999 року та зареєстрований Одеським міським МБТІ та РОН під №334 стр.159 кн.334пр нерухомого майна №25737 від 15.10.1999 року. зареєстрованого бюро технічної інвентаризації 26 листопада 1999 року під № 197 ст 65 кн 343пр, то зазначений договір є дійсним за діючим законодавством України, так як пройшов державну реєстрацію у відповідності до діючого на той час законодавства України.
Позивачка вказує, що станом на 15 жовтня 1999 рік за сімейним законодавством України, саме відповідачка ОСОБА_2 , матір неповнолітнього ОСОБА_3 на той час мала право як опікун і піклувальник, що діє без спеціального на те призначення, укладати від його імені договір купівлі-продажу спільного майна. Так, відповідачка ОСОБА_2 , матір неповнолітнього ОСОБА_3 мала діяти в його інтересах та з додержанням Правил опіки та піклування, за якими, на той час не було обов'язковим винесення чи винесення окремого рішення (дозволу) органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якої є частка неповнолітнього, при наявності в неповнолітнього законних батьків, що є його повноважними представниками за законом.
Станом на 15 жовтня 1999 року відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 було 9 років, то угоду від його імені за діючим на той час законодавством мала укласти саме його матір ОСОБА_2 , як опікун і піклувальник, діюча без спеціального на те призначення.
Так як, при укладенні договору № 25737 купівлі-продажу нерухомого майна від 15 жовтня 1999 року матір неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 продавець квартири ОСОБА_2 була законним представником свого неповнолітнього сина та діяла від свого імені та від його імені відповідно до закону (п.1 Договору), позивачка просить суд визнати зазначений договір купівлі-продажу квартири дійсним та повністю виконаним його сторонами.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 , своєчасно після 09.01.2024 року (смерті спадкодавця) звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу до ОСОБА_7 , у зв'язку з чим нотаріус відкрила спадкову справу № 10/24. Але отримати свідоцтво про право на спадщину для позивачці є неможливим, у зв'язку із вказаними вище обставинами.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 10.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: надати належні докази надсилання листом з описом вкладення відповідачам, третім особам по справі, копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, а також інших учасників по справі.Роз'яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
18.03.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 19.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 22.05.2025 року судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання 11.06.2025 року позивачка та її представник не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте 22.05.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті Судова влада, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавали.
В судове засідання 11.06.2025 року треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явилися, проте надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_6 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30,60 кв.м. та складається з однієї кімнати житловою площею - 12,6 кв.м., що підтверджується договором №25737 купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.1999 року.
Вказаний договір був зареєстрований на Одеській універсальній біржі.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 народилася ОСОБА_8 , батьками записано ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .
Згідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 27.04.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 було Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб, актовий запис №822, та відповідно до якого ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_11 .
Відповідно довідки приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни № 13/02-14 від 22.01.2025 року, вбачається що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 257737 від 15 жовтня 1999 року, зареєстрованого 26 листопада 1999 року бюро технічної інвентаризації під № 197ст65 кн 343пр.
Спадкоємцями за законом є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що треті особи, на стороні позивача, які не заявляють вимог на предмет позову, є особи, які звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни із заявами про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і син померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та нотаріус прийняла їх відмову, відкрила спадкову справу за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77492894 від 28.06.2024 р., в якій нотаріус встановив спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадкоємцем визначено її доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, відповідно фактичних обставин справи та вимог діючого цивільного законодавства України, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно спадкової справи № за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77492894 від 28.06.2024, відкритої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою Іриною Анатоліївною.
Позивачка вказує, що 03 грудня 2024 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пучкова Ірина Анатоліївна прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до зазначеної постанови вбачається, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 25737 від 15 жовтня 1999 року, зареєстрованого 26 листопада 1999 року бюро інвентаризації під № 197 ст 65 кн 343 пр., при продажу квартири АДРЕСА_1 , серед учасників правочину вказана неповнолітня дитина 1990 року народження, від імені якої діяла його мати, що суперечить статтям 8 та 16 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, який діяв на час вчинення правочину.
Таким чином, відповідно до постанови нотаріуса є неможливим для позивача ОСОБА_1 отримати Свідоцтво про право на спадщину.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі (ст. 219 ЦК України).
Разом з тим, у відповідності зі ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, при укладені договорів купівлі-продажу нерухомого майна потрібна нотаріальна форма договору, якщо хоча б одна зі сторін договору є громадянин України.
Згідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року) та ст. 220 ЦК України (у редакції 2003 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі на вимогу однієї зі сторін визнати угоду дійсною.
Крім того, у відповідності зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеної з моменту її реєстрації на біржі.
Таким чином, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.
Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу №25737 від 15.10.1999 року ніким не спростовані та свідчать про те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем нерухомого майна.
Станом на 15 жовтня 1999 рік за сімейним законодавством України, що діяло на час укладення договору купівлі-продажу, саме ОСОБА_2 , матір неповнолітнього ОСОБА_3 на той час мала право як опікун і піклувальник, що діє без спеціального на те призначення, укладати від його імені договір купівлі-продажу спільного майна.
Так, відповідачка ОСОБА_2 , матір неповнолітнього ОСОБА_3 мала діяти в його інтересах та з додержанням Правил опіки та піклування, за якими, на той час не було обов'язковим винесення чи винесення окремого рішення (дозволу) органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якої є частка неповнолітнього, при наявності в неповнолітнього законних батьків, що є його повноважними представниками за законом.
Відповідно до ст. 79 Кодексу про шлюб та сім'ю, прийнятого 20.06.1969 року та діючого до 27.07.2010 року (втратив чинність на підставі Закону України №2398-УІ), у разі виникнення спільної власності батьків і дітей правовідносини щодо цієї власності регулюються на загальних підставах Цивільним кодексом Української PCP.
Відповідно ч. 1 ст. 14 ЦК УРСР, за неповнолітніх, які не посягли п'ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.
Так як, станом на 15 жовтня 1999 року відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 було 9 років, то угоду від його імені за діючим на той час законодавством мала укласти саме його матір ОСОБА_2 , як опікун і піклувальник, діюча без спеціального на те призначення.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За таких обставин, коли покупець передав гроші за куплену квартиру, а продавець передав їм у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а покупець відповідно їх прийняла, та розпочала користуватися вказаною квартирою то суд на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963 р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.
Отже, враховуючи всі вищевикладенні обставини, суд приходить до висновку, що при укладанні договору сторони домовились щодо усіх істотних умов, всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, сторони мали вільне волевиявлення, необхідний обсяг цивільної дієздатності, таким чином є усі підстави для визнання договору дійсним.
Крім того, згідно з ст. 328 ЦК України,України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов законний, обґрунтований та підлягає частковому задоволенню шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №25737 від 15.10.1999 року.
Щодо позовних вимог про визнання права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно довідки приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни № 13/02-14 від 22.01.2025 року, вбачається що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 257737 від 15 жовтня 1999 року, зареєстрованого 26 листопада 1999 року бюро технічної інвентаризації під № 197ст65 кн 343пр.
Спадкоємцями за законом є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що треті особи, на стороні позивача, які не заявляють вимог на предмет позову, є особи, які звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни із заявами про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і син померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та нотаріус прийняла їх відмову, відкрила спадкову справу за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77492894 від 28.06.2024 р., в якій нотаріус встановив спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадкоємцем визначено її доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, відповідно фактичних обставин справи та вимог діючого цивільного законодавства України, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно спадкової справи № за номером в спадковому реєстрі 72642085 (номер у нотаріуса 10/24), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77492894 від 28.06.2024, відкритої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою Іриною Анатоліївною.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268).
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановлено ст. 1270 цього кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Таким чином, оскільки право на спадкування позивача ніким не оспорюється, договір №25737 купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.1999 року - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30,60 кв.м., яка складається з однієї кімнати житловою площею - 12,6 кв.м., укладений між ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , зареєстрований бюро технічної інвентаризації за №197 стр.65 кн.343 пр. 26.11.1999 року, визнано дійсним, позивач не позбавлена права, після набрання даним рішенням законної сили, звернутися до нотаріуса за отриманням відповідного свідоцтва.
Враховуючи вказане вище, позовна вимога про визнання права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом, підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 280-283 ЦПК України, ст. 47 ч. 2 ст. 227 ЦК Україна у редакції 1963 року, ст. 220 ЦК України в редакції 2003 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити частково.
Визнати дійсним договір №25737 купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.1999 року - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30,60 кв.м., яка складається з однієї кімнати житловою площею - 12,6 кв.м., укладений між ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , зареєстрований бюро технічної інвентаризації за №197 стр.65 кн.343 пр. 26.11.1999 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: В. С. Петренко