Номер провадження: 11-сс/813/1215/25
Справа № 523/8932/25 1-кс/523/2802/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 20.05.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Білгород-Дністровський Одеської області, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України,
встановив:
ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, скоєного за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , 23.03.2025 року, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлені час і місці, маючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю раніше придбаних, за невстановлених розслідуванням обставин наркотичних засобів, обіг яких обмежено, помістила їх у презерватив та приховала у нижній натільній білизні для подальшого приховування від митного контролю, а також ускладнення виявлення заборонених засобів службовими собаками правоохоронних органів України.
Після цього, ОСОБА_10 продовжуючи свою злочинну діяльність та переслідуючи мету контрабанди наркотичних засобів, обіг яких обмежено, 24.03.2025 року, близько 03:52 год., маючи при собі попередньо приховані наркотичні засоби, обіг яких обмежено, масою брутто 150 г., перебуваючи пасажиром рейсового автобусу марки «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_1 сполученням «Херсон-Гданськ», прибула в зону митного контролю пункту пропуску «Рава - Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці (51, 80316, Львівська область, Жовківський район, Рата, вул. Гребінського, 28).
Перебуваючи у цей час, день, та в цьому місці, ОСОБА_10 , з метою реалізації злочинного умислу на контрабанду, будучи обізнаною із порядком перетину митного кордону України, маючи при собі наркотичний засіб кокаїн масою брутто 150 г., який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню та обіг якого на території України обмежений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку переміщення наркотичних засобів через митний кордон України не заявила про наявність при неї зазначеної речовини та не пред'явила її до митного огляду.
Однак, злочинний умисел ОСОБА_10 на незаконне переміщення наркотичного засобу кокаїну через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не був доведений нею до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки 24.03.2025 року, близько 03:52 год., під час здійснення митного контролю останньої співробітниками пункту пропуску «Рава - Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці (51, 80316, Львівська область, Жовківський район, Рата, вул. Гребінського, 28) у неї із залученням службової собаки «Айрон» виявлено приховану вищевказаним шляхом порошкоподібну кристалічну речовину білого кольору масою брутто 150 г., яку тільки після виявлення, на вимогу інспектора, що проводив її огляд ОСОБА_10 , вона видала із своєї натільної білизни-трусів.
Проведеним експрес тестом «NARK II» встановлено, що виявлена у ОСОБА_10 при вищевказаних обставинах кристалічна речовина білого кольору є наркотичним засобом - кокаїном, масою брутто 150 г.
Встановлено, що кокаїн віднесено до списку №1 таблиці ІІ «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, зі змінами та доповненнями.
Вага 150 г. кокаїну, відповідно до таблиці № 1 Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць незначних, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» утворює особливо великий розмір.
Відповідно частини 5 до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8, незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
24.03.2025 року ОСОБА_10 затримана в порядку ст.208 КПК України та того ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на контрабанду наркотичних засобів в особливо великих розмірах, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.03.2025 року задоволено клопотання слідчого та обрано підозрюваній ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», строком до 22.05.2025 року включно, без визначення застави.
15.05.2025 року старший слідчий в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_9 строком на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та існуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме підозрювана може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчий посилається на те, що у кримінальному провадженні необхідно здійснити ряд слідчих процесуальних дій, які неможливо вчинити до закінчення попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою.
20.05.2025 року ухвалою слідчого судді Перепського районного суду м. Одеси продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 24.07.2025 року (справа №523/8932/25, провадження №1-кс/523/2805/25).
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та підозрюваній ОСОБА_9 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», строком до 60 днів, тобто до 19.07.2025 року включно, без визначення застави.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на продовження існування ризиків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, змінити запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_9 на особисту поруку поручителя ГО «ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ» в особі засновника ОСОБА_13 з альтернативою внесення застави у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник посилається на недоведеність прокурором існування ризиків у кримінальному провадженні та неврахування даних про особу підозрюваної.
Також захисник посилається на наступне:
-ухвалою слідчого судді продовжено дію запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 року, при цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні обраний не був, а обирався в кримінальному провадженні №22025160000000194 від 24.03.2025 року;
-в матеріалах кримінального провадження станом на 20.05.2025 року не має доказів вчинення підозрюваною ОСОБА_9 кримінального правопорушення;
-вважає, що всі докази стороною обвинувачення зібрані у іншому кримінальному провадженні;
-не враховано вік та стан здоров?я підозрюваної, міцність її соціальних зв?язків, яка перебуває в цивільному шлюбі; ОСОБА_9 є членом ГО «ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ», волонтером громадської організації, приймає активну участь у добровільних заходах, спрямованих на зміцнення нашої держави, допомогу ЗСУ, а також те, що підозрювана не має судимостей.
Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, повний її текст отримано 03.06.2025 року, тому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді не оскаржена.
Апеляційний розгляд проведено за відсутності підозрюваної ОСОБА_9 , оскільки клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності підозрюваної не заявлялось.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Стосовно клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику скаржника, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Із оскарженої ухвали вбачається, що розгляд клопотання слідчого проведено 20.05.2025 року за участю підозрюваної ОСОБА_9 та її захисника ОСОБА_14 .
У матеріалах судової справи відсутнє підтвердження про вручення чи направлення судом копії ухвали в межах строку на апеляційне оскарження учасникам провадження.
07.06.2025 року через відділення «Укрпошти» захисником направлена апеляційна скарга до апеляційного суду, яка надійшла та була зареєстрована судом 10.06.2025 року.
Мотивуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, захисник вказує про те, що у судовому засіданні слідчим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний її текст отримано 03.06.2025 року, тому просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Приймаючи до уваги, встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваному, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
З матеріалів судового провадження вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , остання обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України.
Питання обґрунтованості підозри детально досліджувалось при обранні слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної, в ході якого було встановлено, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого їй злочину.
Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
При цьому, апеляційний суд констатує, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_9 підозри, яка була пред'явлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність завершення досудового розслідування, а також існування ризиків, а саме те, що: підозрювана, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведеності її винуватості у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення; виправдовує необхідність продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_9 та дає апеляційному суду можливість дійти висновку про обґрунтованість оскарженої ухвали слідчого судді.
Доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі, апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Підставою застосування та продовження застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується та продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати її до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь-яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Питання щодо існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_9 детально досліджувалось при обранні відносно останньої запобіжного заходу, а тому з урахуванням обставин інкримінованого злочину, тяжкості можливого покарання та особи підозрюваної, станом на даний час ризик переховування підозрюваної, на думку апеляційного суду, не знизився та продовжує існувати.
Обставини даного кримінального провадження, дані про особу підозрюваної, на думку колегії суддів, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_9 , яка на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаною про ступінь тяжкості інкримінованого їй злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке їй загрожує у разі доведеності її вини за результатами розгляду кримінального провадження, остання зможе здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним та він продовжує існувати.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, - впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.
Апеляційний суд визнає неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності ризику незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_9 на свідків, оскільки їх покази, які станом на даний час ще не допитані в судовому засіданні, або можливо виникне необхідність в їх додатковому допиті, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик можливого перешкоджання підозрюваної кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення також не виключається.
Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою за станом здоров'я. Стороною захисту апеляційному суду не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваної під вартою.
Продовживши строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_9 , слідчий суддя на законних підставах, у відповідності до п.5 ч.4 ст.183 КПК, дійшов висновку не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Доводи захисника про те, що ухвалою слідчого судді продовжено дію запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 року, при цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні обраний не був, а обирався в кримінальному провадженні №22025160000000194 від 24.03.2025 року, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються змістом ухвали слідчого судді від 26.05.2025 року, з якої вбачається, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_10 був застосований саме у кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 року (а.п.51-56).
Твердження захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, колегія суддів визнає також необґрунтованими, оскільки на даному етапі слідчий суддя та апеляційний суд не перевіряє доведеність винуватості останньої у вчиненні злочину, а лише встановлює обґрунтованість підозри та продовження існування чи зменшення ризиків у кримінальному провадженні, які є доведеними.
Доводи захисника про міцність соціальних зв'язків підозрюваної ОСОБА_9 , членство в складі ГО «ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ», здійснення волонтерської діяльності, прийняття активної участі у добровільних заходах, спрямованих на зміцнення нашої держави, допомогу ЗСУ, колегія суддів враховує, але не вважає такими, що нівелюють ризики в даному кримінальному провадженні,
Крім того, колегія суддів критично відноситься до доводів захисника про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистої поруки чи застави, оскільки вказані запобіжні заходи, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його тяжкості, доведених ризиків у кримінальному провадженні, можуть виявитися нездатними забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, колегія суддів вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_9 підозри у вчиненні інкримінованих їй дій та продовження існування раніше встановлених ризиків, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника про незаконність ухвали слідчого судді про продовження строку тримання підозрюваної під вартою, суд визнає безпідставними.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які слугують підставами для звернення уваги слідчого судді щодо необхідності виправлення описки в оскарженій ухвалі в частині дати закінчення строку дії запобіжного заходу, оскільки такий строк має спливати 18.07.2025 року, однак визначивши строк дії ухвали - 60 днів, слідчий суддя, в резолютивній частині ухвали допустив технічну описку та зазначив дату закінчення цього строку - 19.07.2025 року включно. Однак вказані обставини визнаються колегією суддів не суттєвими та такий недолік слідчий суддя може виправити в порядку ст.379 КПК.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20.05.2025 року, якою підозрюваній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №22024160000000461 від 10.10.2024 - залишити без змін.
Рекомендувати слідчому судді виправити описку в резолютивній частині ухвали щодо дати закінчення строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4