Номер провадження: 11-сс/813/1176/25
Справа № 522/7032/17 1-кс/522/3194/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2025, якою повернуто його скаргу на бездіяльність прокурора в межах к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було повернуто скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури стосовно нерозгляду його клопотання від 17.03.2025, про повернення майна та прийняття рішення стосовно нього в порядку ст. 283 КПК України в межах к/п №42016160000000092.
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що постановою прокурора від 14.02.2025 визначено підслідність к/п №42016160000000092 за ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл., при цьому, місцем розташування зазначеного органу є територія, що знаходиться під юрисдикцією Київського районного суду м. Одеси.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та невмотивованість з огляду на наступні обставини:
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що постановою прокурора Одеської обласної прокуратури від 14.02.2025 було визначено підслідність к/п №42016160000000092 лише за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України за ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл.; в подальшому, 13.03.2025 було винесено постанову про закриття зазначеного кримінального провадження лише за ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, в той час як стосовно нього рішення залишається не прийнятим відповідно до приписів ст. 283 КПК України;
- твердження слідчого судді з приводу того, що кримінальне провадження є закритим, тому його скарга підлягає розгляду Київським райсудом м. Одеси є безпідставним, оскільки постанову прокурора від 16.01.2025 про закриття цього ж кримінального провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 363 КК України стосовно нього скасовано 14.02.2025 слідчим суддею Київського райсуду м. Одеси.
Посилаючись на викладені обставини, заявник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд його скарги судом 1-ої інстанції.
Заявник ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, натомість, в апеляційній скарзі просив апеляційний розгляд проводити без його участі.
Враховуючи неявку заявника в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку прокурора, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі заявника.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Приписами ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Частиною ч. 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
На підставі аналізу матеріалів судового провадження вбачається, що 21.03.2025 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» зі скаргою на бездіяльність начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 стосовно не розгляду його клопотання від 17.03.2025 про повернення йому майна, а саме транспортного засобу «HAMMER H3», д.н.з. НОМЕР_1 , та прийняття рішення стосовно нього в порядку ст. 283 КПК України (а.с. 2-6).
Так, відповідно до правової позиції, висловленої ККС у складі ВС у рішенні від 22.04.2020 у справі №51-1901впс20, встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Водночас, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, передбачено повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому не передбачені, які саме випадки вказують на неможливість розгляду саме в цьому суді.
Тому, колегія суддів вважає, що у даному випадку необхідно застосувати загальні засади кримінального провадження, а саме законність, що регламентована ст. 9 КПК України, а саме ч. 6 якої визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Так, Законом України «Про внесення змін до КПК України щодо уточнення окремих положень» від 22.03.2018 №2367-VIII внесено зміни до КПК України, відповідно до яких ч. 2 ст. 132 КПК України передбачає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Аналогічні зміни внесені і до абз. 1 ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 234 КПК України.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, можна дійти висновку, що клопотання в порядку ст.ст. 132, 184, 234 КПК України необхідно подавати до місцевого суду за фактичною адресою місця знаходження органу досудового розслідування, що позбавить можливості учасників кримінального провадження зловживати своїм правом на звернення до суду.
Зважаючи на аналогію закону та численну судову практику, слушним є висновок стосовно того, що скарги на рішення, дії та бездіяльність дізнавача, слідчого або прокурора також повинні бути подані до слідчого судді місцевого суду за фактичною адресою місця знаходження органу досудового розслідування.
Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що другим СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві здійснювалось досудове розслідування к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Згодом, 12.12.2016 прокурором Одеської області ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 16.01.2025 к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 було закрито на підставі п. 3 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також було продовжено розслідування к/п №42016160000000092 щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України (а.с. 8-12).
В подальшому, зазначена постанова прокурора від 16.01.2015 про закриття кримінального провадження була скасована ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 14.02.2025.
Водночас, постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 14.02.2025 було визначено підслідність у к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України за ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. та матеріали кримінального провадження направлено до Київської окружної прокуратури м. Одеси для організації проведення подальшого досудового розслідування (а.с. 45-46).
Відтак, є обґрунтованими посилання заявника ОСОБА_7 на те, що підслідність даного к/п №42016160000000092 була визначена лише за ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, в той час як доля досудового розслідування даного кримінального провадження в іншій частині, зокрема, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 364 КК України, залишилась невизначеною.
Разом із тим, в судовому засіданні апеляційного суду прокурором ОСОБА_6 було надано копію постанови виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 від 24.06.2025, якою було скасовано постанову слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. від 13.03.2025 про закриття к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Окрім того, було також надано копію постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 від 24.06.2025, якою було визначено підслідність к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України за другим СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві та матеріали кримінального провадження направлено до зазначеного органу досудового розслідування для подальшого проведення досудового розслідування.
Відтак, наразі досудове розслідування зазначеного к/п №42016160000000092 здійснюється другим СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві.
Відповідно до даних офіційного сайту ДБР (dbr.gov.ua) та листа директора ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_11 , другий СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. пр-т. Князя Володимира Великого, буд. 106, тобто територіально в Суворовському районі м. Одеси, у зв'язку з чим скарги в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого та прокурора не підлягають розгляду в Приморському райсуді м. Одеси.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про необхідність повернення заявнику ОСОБА_7 його скарги на бездіяльність прокурора у зв'язку із тим, що орган досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування к/п №42016160000000092, а саме другий СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, не перебуває під територіальною юрисдикцією Приморського райсуду м. Одеси, тобто у зв'язку із порушенням скаржником при поданні скарги правил територіальної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає жодних підстав для задоволення апеляційної скарги заявника ОСОБА_7 та скасування законної, обґрунтованої й вмотивованої ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 24, 303, 304, 370, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2025, якою повернуто скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури стосовно нерозгляду клопотання ОСОБА_7 від 17.03.2025 про повернення майна та прийняття рішення стосовно нього в порядку ст. 283 КПК України в межах к/п №42016160000000092 від 17.02.2016 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4