Номер провадження: 22-ц/813/1936/25
Справа № 522/22354/23
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Драгомерецький М. М.
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі судового засідання: Узун Н.Д.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Стаценко В.М., представника відповідача - ОСОБА_2 ,
переглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Національного університету «Одеська юридична академія», в інтересах якого діє адвокат Негара Родіон Віталійович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Національний університет «Одеська юридична академія» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Національного університету «Одеська юридична академія» (- далі НУ «ОЮА») про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що на праві спільної часткової власності володіють квартирою АДРЕСА_1 , у якій вони зареєстровані та постійно проживають. Позивачі є споживачами послуги з постачання холодної води, розподіл обсягів відповідної комунальної послуги та формування рахунків на оплату комунальної послуги, зокрема, за послуги водопостачання здійснює відповідач. Позивачами 20.02.2017 в квартирі облаштовано індивідуальний засіб обліку холодної води та з цього часу плата за водопостачання здійснювалась за показниками встановленого індивідуального засобу обліку безпосередньо до каси НУ «ОЮА».
При внесенні плати до каси відповідача за водопостачання за показами встановленого індивідуального засобу обліку води, посадовими особами відповідача зазначено про наявність заборгованості за водопостачання з підстав того, що відповідачем показання встановленого індивідуального засобу обліку не враховуються, а плата за водопостачання розраховується за установленими нормативами (нормами) споживання централізованого постачання холодної води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та кількості прописаних в квартирі осіб, через що виникла заборгованість, яка постійно зростає.
Повідомили, що неодноразові звернення до відповідача позитивних наслідків не мали, у зв?язку із чим, позивачі звернулись із вказаним позовом до суду.
З огляду на викладене, просили зобов'язати НУ «ОЮА» відмінити протиправно нарахований борг з оплати за постачання холодної води в квартиру АДРЕСА_1 , зобов'язати НУ «ОЮА» формувати рахунок на оплату за водопостачання за показниками вузла розподільчого обліку (квартирного лічильника води), стягнути з відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду, так як вони є людьми похилого віку, пенсіонерами, інвалідами 2 груп, які нервували весь цей час, стан їх здоров'я значно погіршився в розмірі 13 500 грн на користь кожного позивача.
В ході розгляду справи, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Із відзиву на позов вбачається, що відповідач не визнає позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню судом, з огляду на наступне. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 14.03.2017 за №394 закріплено на праві господарського відання за НУ «ОЮА» нерухоме державне майно, до якого належить у тому числі житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 (інвентарний номер - 10321076, площа - 118,3 кв.м).
Відповідач також зазначив, що встановлений позивачами лічильник (індивідуальний засіб обліку) не може бути підставою для нарахування комунальних послуг з водопостачання з огляду те, що зазначений лічильник було встановлено без повідомлення НУ «ОЮА». Підрядник, а саме КП «Сервісний центр», який здійснював встановлення указаного лічильника не є суб'єктом, уповноваженим встановлювати засоби обліку в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , що закріплено за Національним університетом «Одеська юридична академія» на праві господарського відання. Опломбування зазначеного лічильника відбулося лише у 2021 році, про що свідчить Акт б/н про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік від 30.03.2021. Позивачами не було оформлено особистого рахунку у постачальника комунальної послуги водопостачання, а саме ТОВ «Інфокс», та не було укладено відповідного договору на постачання холодної води. Про відсутність лицьового рахунку свідчить відсутність у долученому до позовної заяви копії Акті про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік від 30.03.2021. Позивачами не здійснювалось та не здійснюється передача показань за зазначеним лічильником стосовно споживання води до надавача зазначених комунальних послуг. Враховуючи це, НУ «ОЮА» у відповідності до виставлених ТОВ «Інфокс» рахунків за споживання послуг з водопостачання в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює розподіл виставленого рахунку та надає їх безпосереднім споживачам зазначених послуг.
Позивачами надано відповідь на відзив, в якому посилаються на те, що Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обов'язок оснащення будівель вузлами комерційного обліку покладено на виконавця відповідної комунальної послуги або власника будівлі.
07 червня 2024 року від позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог, оскільки після першого судового засідання, яке відбулось 14.12.2023, позивачем було отримано претензію відповідача від 16.11.2023 про збільшення суми боргу з 27 000 грн до 28 086,04 грн, в якій просять суд: з обов'язати НУ «ОЮА» скасувати протиправно нарахований борг за постачання холодної води у квартиру АДРЕСА_1 споживача ОСОБА_3 за період з 21.07.2021 по 16.11.2023 у розмірі 28 086,04 грн, зобов'язати НУ «ОЮА» формувати рахунок на оплату за водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 за показниками вузла розподільчого обліку (квартирного лічильника води), стягнути з НУ «ОЮА» юридична користь позивачів моральну шкоду в розмірі 13 500 грн на кожного.
В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 та представник позивача Клюкіна І.В. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представник відповідача просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
12 червня 2024 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Національний університет «Одеська юридична академія» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Зобов'язано НУ «ОЮА» скасувати протиправно нарахований борг за постачання холодної води у квартиру АДРЕСА_1 споживача ОСОБА_3 за період з 21.07.2021 по 16.11.2023 у розмірі 28 086,04 гривень.
Зобов'язано НУ «ОЮА» формувати рахунок на оплату за водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 за показниками вузла розподільчого обліку (квартирного лічильника води).
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду НУ «ОУА», в інтересах якого діє адвокат Негара Р.В., направлено засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу в якій апелянт просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Від позивачів до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять суд ухвалити постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення залишити без змін.
В судове засідання, призначене на 05 червня 2025 року об 14 год 30 хв з'явились позивачка ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_4 та представник відповідача - Негара Р.В..
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками по 1/2 частин квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи наказом Міністерства освіти і науки України від 14.03.2017 №394 за НУ «ОЮА» на праві господарського відання закріплено нерухоме державне майно, в тому числі і будинок АДРЕСА_2 .
Водночас, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , немає загальнобудинкового лічильника водопостачання.
Квартири позивачів облаштовані загальною системою комунікаційних пристроїв з наданням комунальних послуг, зокрема, водопостачання та водовідведення.
20 лютого 2017 року у квартирі облаштовано окремий засіб обліку холодної води, що підтверджується накладною від 12.02.2017, рахунком від 17.02.2017, паспортом на водолічильник, актом про опломбування та датою наступної повірки - 1 квартал 2021 року, свідоцтвом про повірку від 16.03.2021 з датою чинності до 16.03.2025, складені представниками служби КП «Сервісний центр» та Центральної ремонтної майстерні філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» в період з 2017 року по 2023 року. Наступний строк повірки встановленого приладу обліку 1-й квартал 2025 року.
Згідно квитанцій в розрахунковій абонентській книжці до встановлення окремого лічильника обліку водопостачання плата за постачання холодної води позивачами вносилась за установленими нормативами (нормами) споживання централізованого постачання холодної води і водовідведення в повному обсязі.
За період з березня 2017 року (з місяця, наступного після місяця встановлення засобу обліку води), оплата за постачання холодної води здійснювалась позивачами відповідно показникам квартирного засобу обліку.
Утім, відповідачем показання встановленого індивідуального засобу обліку не враховувались, а плата за водопостачання розраховувалася за установленими нормативами (нормами) споживання централізованого постачання холодної води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та кількості прописаних в квартирі осіб.
Причинами не врахування показань встановленого квартирного засобу обліку води посадовими особами відповідача вказано на відсутність встановлення на вводах до будинку №2 загальнобудинкового лічильника обліку води.
12 липня 2021 року НУ «ОЮА» повідомив позивачів про збільшення боргу за спожиті комунальні послуги до 21 000 грн.
НУ «ОЮА» претензією від 16.11.2023 №1525-26 повідомив позивачів про збільшення суми боргу до 28 086,04 грн.
25.08.2021 та 20.10.2021 позивачі звертались до керівництва НУ «ОЮА», однак відповіді на листи отримано не було.
У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
У ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.
Відносини між суб'єктом господарювання з приводу надання житлово-комунальних послуг і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулювались Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила №630).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин і до 2019 року діяли Правила №630.
Відповідно до п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.
Відповідно до п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання централізованого постачання холодної води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п. 21 Правил).
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області констатовано, що позивачі як споживачі, зобов'язані сплачувати за послугу відповідно до пункту 10 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а саме за показниками вузлів розподільного обліку (квартирних лічильників води).
В апеляційній скарзі апелянт наголошено на тому, що НАУ «ОЮА» не є особою, відповідальною за нарахування показників водопостачання та фактичного використання послуг. На переконання апелянта, лічильник, встановлений позивачами, не може бути підставою для нарахування комунальних послуг з водопостачання так як його було встановлено без попередження НУ «ОЮА», підрядник, який встановлював лічильник не суб'єктом, уповноваженим на встановлення засобів обліку в житловому будинку, опломбування вказаного лічильника проводилось в 2021 році та через те, що позивачами не було оформлено особистого рахунку у постачальника комунальної послуги.
Вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду так як не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Пунктом 4 статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.
Судом встановлено, що вузол комерційного обліку (прилад обліку води) в об'єкті надання послуг позивачів не встановлений, тож обсяги споживання ними холодної води мають визначатися за показаннями вузлів розподільного обліку.
При здійсненні розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будинку АДРЕСА_2 комунальних послуг застосуванню підлягає Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Нарахування оплати за комунальну послугу з водопостачання не враховуючи показання встановленого у квартирі АДРЕСА_2 індивідуального засобу обліку у зв'язку із відсутністю на вході до будинку АДРЕСА_2 вузла комерційного обліку суперечить Розділу II Методики щодо базових правил визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, у якому зазначено, що загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.п.буд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання, однак цей обсяг визначається розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Відсутність вузла комерційного обліку на вході будинку АДРЕСА_2 , у якому розташована квартира позивачів, не є підставою для нарахування плати за водопостачання за визначеними нормами споживання послуг з водопостачання на кількість осіб, зареєстрованих в житловому будинку без урахування показів вузла розподільчого обліку щодо обсягу фактично спожитої позивачами води.
Таким чином, відповідач у порушення наведених норм по формуванню ціни комунальної послуги з водопостачання порушено і вимоги статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Також вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції було досліджено той факт, що у справі №522/12627/19 судом було встановлено, що за зверненням мешканців будинку, що знаходиться на балансі відповідача, з приводу протиправного визначення ціни комунальної послуги з водопостачання за нормативами, а не за показами встановленого квартирного засобу обліку Головним управлінням держпродспоживслужби в Одеській області були вжиті заходи з проведення позапланової перевірки НУ «ОЮА» з дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами проведених заходів, Головне управління держпродспоживслужби в Одеській області зверталося до керівництва НУ «ОЮА» з листом, яким пропонувало забезпечити дотримання вимог чинного законодавства України при розподілі обсягів комунальних послуг з водопостачання мешканцям будинку, що перебувають на балансі вишу та формуванні рахунків на їх оплату.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області констатовано, що позивачі як споживачі, зобов'язані сплачувати за послугу відповідно до пункту 10 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а саме за показниками вузлів розподільного обліку (квартирних лічильників води).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині скасування протиправно нарахованої суми боргу за водопостачання та про зобов'язання відповідача формувати рахунок на оплату за водопостачання за показниками вузла розподільчого обліку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Так як судове рішення оскаржується апелянтом лише в частині задоволених позовних вимог, рішення в частині вимог що стягнення моральної шкоди апеляційним судом дослідженню не підлягає.
Суд вважає, що в іншій частині подана апеляційна скарга фактично зводиться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішеннями, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінку доказів та встановлених судом першої інстанції обставин.
Відтак, наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Національного університету «Одеська юридична академія», в інтересах якого діє адвокат Негара Родіон Віталійович - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 16 червня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда