Справа № 457/527/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В. Т.
Провадження № 33/811/786/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
27 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Гончарова М.С. (у режимі відеоконференції), розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Михайла Сергійовича, з доповненнями, на постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 16 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу 101; судовий збір) 605 грн. (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
19 червня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні усно повідомив про недовіру судді та про намір подати відповідну заяву з викладеними поясненнями.
23 червня 2025 року на адресу апеляційного суду ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Романюка Михайла Феодосійовича, обґрунтовуючи тим, що під час судового засідання 06 червня 2025 року головуючим суддею усно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту.
Вказує, що 19.06.2025 року суддя знову відмовив у задоволенні клопотання про виклик працівників поліції для допиту, без особливого пояснення причини.
Звертає увагу на те, що строки притягнення ОСОБА_1 до відповідальності вичерпуються аж у березні наступного року.
Зазначає, що спостерігається намагання поспіхом розглянути справу, відмовляючи в клопотаннях сторони захисту, без належного для цього обґрунтування.
Крім того зазначає, що розгляд заяви про відвід тим же суддею, щодо якого порушення питання про висловлення недовіри, виключається і може розцінюватися як порушення суддею приписів чинного законодавства, порушенням доступу до правосуддя та нехтуванням гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Гончарова М.С., які у судовому засіданні підтримали подану заяву та просили задовольнити таку, перевіривши заяву про відвід судді Романюка М.Ф., та дослідивши матеріали справи, вважаю, що у задоволенні заяви про відвід слід відмовити з таких підстав.
Згідно з витягом з протоколу наради суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 22 березня 2024 року, питання відводів (самовідводів) у справах про адміністративні правопорушення вирішує суддя-доповідач у конкретній справі.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, в зв'язку з чим за аналогією закону слід керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України.
У ст.75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект, а саме наявність безсторонності, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи, на які посилається Стецьків Ю.Б., як на підстави для відводу судді, слід відхилити як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях останнього. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Обставини, які б виключали участь судді Романюка М.Ф. у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Інших обставин, які б свідчили про неможливість участі судді Романюка М.Ф. у розгляді цієї справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
у задоволенні заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Романюка Михайла Феодосійовича відмовити за його безпідставністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк