27.06.2025 Справа №607/3260/19 Провадження №2-др/607/64/25
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, про ухвалення додаткового рішення по справі,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №607/3260/19, посилаючись на те, що 25.03.2025 після ознайомлення з витребуваними матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 доповнив вимоги скарги та виклав в наступній редакції, зокрема: Визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, а саме: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
17.06.2025 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вирішено скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Ростовського Романа Вікторовича від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, а саме: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
Однак, детально ознайомившись із вступною, описовою та резолютивною частинами Ухвали, заявник до переконання, що судом не вирішено ще одну вимогу, а саме: визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
Сторони в судове засідання не викликалися, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 31.12.2024 ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із скаргою, в якій він просить визнати дії старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 неправомірними; визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, а саме: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
Ухвалою суду від 17.06.2025 у справі №607/3260/19 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, а саме: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
В підтвердження доводів, щодо ухвалення додаткового рішення, заявник посилається на те, що 25.03.2025 після ознайомлення з витребуваними матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 доповнив вимоги скарги та виклав в наступній редакції, зокрема щодо іншого: Визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080, а саме: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080.
Доповнення вимог скарги обумовлено, тим що 31.07.2024 старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ст.270 ЦПК України).
Отже, ч.1 ст.270 ЦПК України встановлює вичерпний перелік випадків у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Як роз'яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи №607/3260/19 за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростовського Романа Вікторовича від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, вважає, що вимоги заявника, про винесення додаткового рішення не підлягають задоволенню, оскільки судом були розглянуті всі вимоги, які були заявлені скаржником, внаслідок чого, скаргу задоволено частково, а вимоги, які заявлені у заяві про ухвалення додаткового рішення по справі, а саме визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 від 31.07.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 59325080 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.07.2024 по виконавчому провадженні ВП № 59325080, не були предметом спору по даній справі №607/3260/19, згідно змісту прохальної частини скарги ОСОБА_1 від 31.12.2024.
Посилання заявника на те, що 25.03.2025 після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, він доповнив скаргу вказаною вимогою, Суд до уваги не приймає, так як розгляд скарги передбачений розділом VIІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», в якому не передбачено право скаржника на зміну та доповнення вимог скарги.
Вимоги заявника щодо ухвалення додаткового рішення фактично зводяться до зміни сутності ухвали та виходять за межі вимог, заявлених у скарзі від 31.12.2024, що суперечить вимогам процесуального законодавства.
Суд не вправі під видом додаткового рішення змінити зміст ухвали або розв'язати нові питання, що не були предметом вимог скарги.
Окрім того, Суд зазначає, що в даному випадку заявник має право звернутися до суду з окремою скаргою на постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростовського Романа Вікторовича від 31.07.2024 у виконавчому провадженні ВП № 59325080 про встановлення тимчасово обмеження у праві виїзду за межі України.
За наведених підстав, керуючись ст. ст. 259 -261, 270, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, про ухвалення додаткового рішення у справі 607/3260/19, відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В. Л. Дзюбич