Справа № 581/493/25
Провадження № 1-кп/581/58/25
27 червня 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в присутності прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , представника органу з питань пробації ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025200470000384 від 9 травня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: сел. Липова Долина Сумської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Альянс», на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
У квітня 2025 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку не надавалася йому у володіння чи користування та не передавалася у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки, в порушення статті 13 Конституції України, статей 88, 89 Водного кодексу України, статей 60, 112, 125, 126 Земельного кодексу України, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги ставку з кадастровим номером №5923280400:02:002:0257 площею 0,5275 га, яка розташована поблизу с. Байрак, Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, з використанням трактору та обладнання до трактору здійснив культивацію земельної ділянки та засіяв її соняшником, заподіявши Липоводолинській селищній раді Роменського району Сумської області матеріальну шкоду в сумі 6230,56 грн.
В ході судового провадження а саме 27 червня 2025 року між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог статті 471 КПК України.
Згідно із угодою про примирення сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 2 статті 197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, примирився з представником потерпілого, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, із застосуванням статті 69 КК України узгодили призначення покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Заслухавши у підготовчому судовому засіданні прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , представник органу з питань пробації ОСОБА_6 , які просили затвердити угоду про примирення, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частиною 1 статті 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом також роз'яснено ОСОБА_4 те, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до статті 476 КПК України представник потерпілого має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального і Кримінального кодексів України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.
При перевірці умов угоди на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся в його вчиненні, активно сприяв розкриттю, добровільно відшкодував завдані збитки.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків, обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої міри і виду покарання. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На час ухвалення вироку запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовано, клопотання про їх застосування не надходило.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 27 червня 2025 року між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України, та призначити йому визначене в угоді покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн.
Запобіжний захід не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На виконання вимог частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам справи.
Суддя ОСОБА_1