Справа № 577/3183/25
Провадження № 3/577/970/25
"26" червня 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О., за участю адвоката Соляника Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , гр. України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338369 від 22.05.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наступних обставин, мовою оригіналу: «22.05.2025 року о 12:05 год. на автодорозі Р61 поблизу с. Попівка водій гр. ОСОБА_1 керуючи т.з. фольцваген гольф, д.н.з. НОМЕР_2 ,перед початком руху не переконався, що це буде безпечно та в ході руху не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою внаслідок чого здійснив наїзд на бетонні блоки, які знаходились з правого боку автомобіля. Внаслідок зіткнення автомобіль т.з. фольксваген гольф, д.н.з. НОМЕР_2 , та бетонний блок, які зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п. 2.3.б ПДР - поруш. Стеження за дорожною обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, техн; п. 10.1 ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху».
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №338483 від 22.05.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин, мовою оригіналу: « 22.05.2025 року о 16:00 на автодорозі Р61 поблизу с. Попівка водій т.з. марки фольцваген гольф, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) під керування ОСОБА_1 , водій керуючи автомобілем відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп'яніння або щодо вживання лікарськи».
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив таке.
22.05.2025 року близько 10:30 год. рухаючись на власному автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_2 , проїздив блок-пост у с. Попівка Конотопського району. На вимогу працівника поліції, пред'явив документ, посвідчуючий особу - паспорт громадянина України. Після цього поліціант запропонував припаркуватися на узбіччі і почекати, що і зробив. Через деякий час той же поліцейський повідомив, що потрібно оглянути авто, на що він заперечив. Тоді чоловік у військовій формі, імовірно співробітник СБУ, поклав під задні та передні колеса «металевий їжак», таким чином заблокувавши рух автомобіля, а потім почав вимогати показати в телефоні додаток «Резерв+». У відповідь він пояснив, що є діючим військовослужбовцем, офіцером ЗСУ, і має додаток тільки «Армія+». Оскільки правоохоронці перешкоджали подальшому руху, при цьому не складаючи жодних документів про затримання, то він о 10:56 год. зателефонував на «102» і викликав поліцію. Далі між ним та правоохоронцями, які не надали для ознайомлення службові посвідчення, виникла словесна суперечка з приводу відмови показати додаток «Резерв+», а також посвідчення військовослужбовця. При цьому він запевнив, що покаже своє посвідчення тільки представникам військової служби правопорядку (далі ВСП). Оскільки на його запитання: «Чи є затриманим?» правоохоронці відповили, що ні, жодних документів не складалося, то відкинувши «металеві їжаки» від задніх колес, сів за кермо та почав рух, спочатку задніх ходом, а потім об'їхав «металевий їжак» під лівим переднім колесом. У цей час під машину кинулися правоохоронці, у зв'язку з чим уникаючи зіткнення з людьми, він різко прийняв вправо і зачепив бетонні блоки, внаслідок чого власне авто зазнало пошкоджень, після чого зупинився. Під автомобіль повторно були покладені «металеві їжаки». Через деякий час прибули представники ВСП, які, перевіривши його військово - облікові документи, підтвердили правоохоронцям статус військовослужбовця, але і після цього його не відпустили. Тоді він в 11:27 год. знов зателефонував на «102» і викликав поліцію, повідомивши, що безпідставно затриманий на блок-пості. Десь через дві години, приблизно о 12:15 год., прибули викликані працівники поліції, які відібрали у нього пояснення та склали протокол за ст. 124 КУпАП. Однак і після цього його не відпускали, безпідставно тримаючи на території блок-поста. Намагання вияснити причину затримання повністю ігнорувалися. Приблизно о 16:00 год. працівники поліції раптово запропонували йому пройти обстеження на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що він повідомив про згоду на проходження такого огляду в лікарні, куди прибуде на власній автівці. Проте, правоохоронці наполягали їхати до медичного закладу на їх автомобілі, але він не бажав залишати свою автівку на блок-пості, побоюючись за її неналежне збереження після сварки. З цього приводу знову зателефонував на «102» повідомивши, що бажає на вимогу правоохоронців пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, але його не відпускають з території блок-поста. Дана обставина поліціантами була розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Лише о 17:45 год. його відпустили і він одразу поїхав до лікарні, де пройшов огляд на стан сп'яніння.
Адвокат Соляник Д.О. просить закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП. На обґрунтування вказав, що від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, а лише наполягав на такому огляді в медичному закладі, чому фактично перешкоджали самі правоохоронці не відпускаючи ОСОБА_1 з території блок-поста. Також звернув увагу, що внаслідок ДТП пошкодження отримав лише власний автомобіль ОСОБА_1 , що виключає притягнення останнього до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а на підставі ч. 1 ст. 130 цього Кодексу відповідальність для особи, яка керує транспортним засобом, настає зокрема за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, крім іншого, у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого спяніння.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
За положеннями п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР України, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853) (далі Інструкція) та п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами) (далі Порядок), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду.
Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Аналогічні вимоги закріплені і у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у яких також зазначено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 Інструкції).
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що лише за наявності ознак алкогольного сп'яніння водію пропонується пройти відповідний огляд. При цьому обов'язково ведеться відеозапис, який долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Із оглянутого відеозапису від 22.05.2025 року, що розпочинається о 12:32 год. та закінчується о 16.19 год., видно, що у ОСОБА_1 , який перебуває на території блок-поста, працівники поліції двічі відбирають письмові пояснення, після чого складають адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП. Це відбувається у проміжок часу з 12:32 до 14:48 год. На виклик прибули військовослужбовці ВСП, які підтвердили, що ОСОБА_1 є офіцером ЗСУ. При цьому останній поводить себе адекватно, мова зрозуміла, порушень координації рухів не вбачається.
Слід звернути увагу, що протягом цього часу жоден із правоохоронців, спілкуючись з ОСОБА_1 , не виявив ознаки будь-якого сп'яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей, про що зазначено у протоколі. І лише о 15:56 год., тобто більше ніж через п'ять годин після фактичного перебування ОСОБА_1 на території блок-пості, поліціант раптово пропонує тому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місті, так і в медичному закладі, при цьому не вказуючи ознаки такого сп'яніння. Не відмовляючись виконати вимоги правоохоронця ОСОБА_1 наполягає на проходженні огляду виключно у медичному закладі, куди прибуде на власному авто, яке боїться залишати, але ця вимога, без будь-яких обгрунтувань, поліціантом ігнорується. Тоді ОСОБА_1 телефонує на «102» і повідомляє, що самі правоохоронці перешкоджають йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Крім того, на відеозапису видно, що авто ОСОБА_1 заблоковано «металевими їжаками».
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
З огляду на викладене вимога поліцейського про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння без оголошення ознак такого сп'яніння, до того ж після перебування останнього на території блок-поста більше п'яти годин, в той час як згідно п.7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, була неправомірною. До того ж, як видно із відеозапису ОСОБА_1 не відмовлявся пройти такий огляд, а тільки наполягав на проведенні виключно в медичному закладі, чому фактично перешкоджали самі правоохоронці шляхом затримання його авта.
За таких обставин провадження в справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу інкримінованого правопорушення.
Щодо ст. 124 КУпАП, то необхідно зауважити на такому.
Наведена норма визначає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона ст. 124 КУпАП, яка стосується порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, полягає в умисному або необережному порушенні правил дорожнього руху, що призвело до матеріальних збитків.
Об'єктом - є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які порушуються внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона - характеризується виною у формі необережності. Це означає, що особа, яка порушила правила дорожнього руху, не бажала настання шкідливих наслідків, але внаслідок недбалості, неуважності або недостатньої обачності їх припустила.
Суб'єктом - є будь-яка дієздатна фізична особа, яка є учасником дорожнього руху, тобто пішохід, водій, пасажир або погонич тварин, та яка порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із правозастосовними орієнтирами викладеними у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Таким чином, для складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП необхідно визначити потерпілу особу, якій в результаті порушення водієм правил дорожнього руху спричинено шкоду у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
У даному випадку водій ОСОБА_1 , в результаті порушення правил дорожнього руху пошкодив лише власне авто, чим спричинив збитків виключно собі. Іншим фізичним або юридичним особам шкоди не завдано, принаймі жодних підтверджень пошкоджень бетонного блоку та встановлення їх власника матеріали справи не містять.
Отже, подія наведена у протоколі не охоплюється диспозицією ст. 124 КУпАП, тому як діючий КУпАП не передбачає поєднання в одній особі одночасно двох процесуальних статусів: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого. Відтак, спричинення шкоди самому собі не може кваліфікуватися за цією нормою.
З огляду на викладене, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись: ст.ст. 124, 130, 247 ч.1 п.1, 284 КпАП України, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю складу правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко