Справа № 591/7058/25
Провадження № 1-кс/591/2429/25
27 червня 2025 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою звернувся ОСОБА_3 на бездіяльність ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), яку в письмовій заяві підтримав та мотивував тим, що 16 травня 2025 року він звернувся до ГУНП в Сумській області з заявою про вчинення на його думку кримінального правопорушення, пов'язаного з заволодінням в шахрайський спосіб захисником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 коштів. Проте, відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, тому просив зобов'язати вчинити ці дії.
Представник ГУНП в Сумській області, будучи сповіщеним про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, заперечень стосовно вимог не надав.
Заявник в судове засідання не з'явився, в тому числі за допомогою відеоконференцзв'язку, в письмовій заяві не заперечив проти розгляду справи без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не спростовано сторонами, що заявник звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області з заявою про вчинення на його думку наведеного кримінального правопорушення, що підтверджується копію відповідного листа зі згаданого правоохоронного органу, а жодного доказу на підтвердження звернення заявника саме до ГУНП в Сумській області надано не було (зазначення в самій заяві вказаного адресата ОСОБА_3 жодним чином не підтверджує, що звернення відбулось саме до ГУНП в Сумській області), хоча заявник і не був позбавлений можливості вчинити ці дії.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України випливає можливість оскарження бездіяльності слідчого (прокурора) стосовно невнесення відомостей до ЄРДР, що в обов'язковому випадку передбачає необхідність доведення суду самого факту звернення до відповідного органу з заявою про вчинений злочин.
Відтак, беручи до уваги, що суду, всупереч вимогам ст.ст. 22, 26 КПК України, не доведено звернення саме до ГУНП в Сумській області з наведеною заявою від 16 травня 2025 року, а суд в свою чергу, у відповідності до норм ст.ст. 22, 26 КПК України, позбавлений можливості самостійно збирати докази, чого не був позбавлений можливості здійснити заявник, тому, за відсутності доказів звернення заявника з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення саме до ГУНП в Сумській області, відсутні і докази бездіяльності саме цього правоохоронного органу по її вирішенню.
Відтак, в задоволенні скарги належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ГУНП в Сумській області, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по його заяві від 16 травня 2025 року про вчинення на його думку кримінального правопорушення, пов'язаного з заволодінням в шахрайський спосіб захисником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 коштів, відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1