Справа № 490/5109/25
нп 4-с/490/28/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
про відмову у відкритті провадження у справі
27 червня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця,
26.06.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення державного виконавця.
В скарзі ОСОБА_1 , просить суд визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої службиу місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. від 13 червня 2025 року у ВП №78352985 про арешт коштів боржника ( ОСОБА_1 ) та зобов'язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої службиу місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення виконавчого документу Управлінню патрульної поліції в Миколаївській області у зв'язку з тим, що воно пропустило "встановлений законом строкпред'явлення виконавчого документа до виконання", та зняття арешту з коштів ОСОБА_1 на його рахунках у банках.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
26.06.2025 року матеріали справи передано на розгляд судді.
Вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, суд дійшов до висновку, що провадження у справі за цією скаргою не може бути відкрито з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Так, статтями 447 та 447-1 ЦПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Предметом оскарження в даній справі є постанова, винесена головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої службиу місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Куліковим В.О. від 13 червня 2025 року у ВП №78352985 про арешт коштів боржника ( ОСОБА_1 ) та зобов'язання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої службиу місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення виконавчого документу Управлінню патрульної поліції в Миколаївській області у зв'язку з тим, що воно пропустило "встановлений законом строкпред'явлення виконавчого документа до виконання", та зняття арешту з коштів ОСОБА_1 на його рахунках у банках.
При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 13 червня 2025 року у ВП №78352985, така була винесена при примусовому виконанні постанови ЕНА №2361858 виданої 10.06.2024 Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління патрульної поліції в Миколаївській області штрафу в розмірі 510 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Таким чином, відповідно до положень статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова ЕНА №2361858 видана 10.06.2024 Управління патрульної поліції в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління патрульної поліції в Миколаївській області штрафу в розмірі 510 грн 00 коп, є окремим виконавчим документом, примусове виконання якого не пов'язане із виконанням судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, частинами першою та другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, натомість рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), в даному випадку - постанови ЕНА №2361858 видана 10.06.2024 Управління патрульної поліції в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління патрульної поліції в Миколаївській області штрафу в розмірі 510 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але ї дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому наявні підстави, визначені пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, для відмови у відкритті провадження в цивільній справі, оскільки дана скарга не підлягає розгляду в судах за правилами ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 19, 186, 259-261, 353, 354, 447, 448 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі №490/5109/25 за скаргою скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця.
Роз'яснити скржнику його право на звернення до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін