справа № 489/1032/25 провадження №2/489/1409/25
Іменем України
24 червня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,
в присутності:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Мозжеріна Ю.С.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації
встановив:
У лютому 2025 року позивач через свого представника - адвоката Мозжеріна Ю.С. звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію поширену відповідачем в заяві адресованій до Головного управління поліції в Миколаївській області від 11.10.2024. Зобов'язати відповідача наслати на ім'я начальника ГУНП в Миколаївської області полковника міліції Махно С.А. спростування інформації, яка в казана в заяві відповідача від 11.10.2024; стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 11.10.2024 в приймальну ГУНП в Миколаївській області на ім'я начальника Головного управління Махно С.А. надійшла заява ОСОБА_2 про вжиття заходів реагування до позивача ОСОБА_1 , який нібито робить не потрібні дії в Садово-виноградному товаристві «Земляне», розташованому у Вітовському районі Миколаївської області , селище Зайчевське, користуючись службовим становищем, прикриваючи близьких та рідних у не сплаті за земельні ділянки та користування електроенергією. Окрім того, відповідач повідомила начальника ГУНП в Миколаївській області про те, що позивач «во всю торгує медом, на всіх опорах і зборах його об'яви про мед». У своїй заяві просить прийняти міри до позивача, тому що той залякує її та акцентує увагу, що він як співробітник поліції, вчиняє відносно неї тиск, використовуючи службове становище.
Враховуючи заяву відповідача ГУНП в Миколаївській області була проведена перевірка, за наслідками якої складу адміністративних чи кримінальних правопорушень, а також порушень службової дисципліни, вимог нормативно-правових актів МВС та Національної поліції України в діях ОСОБА_1 не встановлено.
Поширення недостовірної інформації щодо нього відповідачем, завдає шкоди його немайновим інтересам, порушує його гідність, честь та ділову репутацію.
Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач проти позову заперечувала з посиланням на те, що позивач використовуючи своє службове становище, відстоюючи інтереси тестя, який погрожував голові товариства ОСОБА_3 та на всіх стовпах наклеїв об'яви про продаж меду.
Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що позивача ОСОБА_1 є учасником бойових дій та співробітником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області).
11.10.2024 на адресу начальника ГУНП в Миколаївській області від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій вона просила розібрати з співробітником ОСОБА_1 , який вчиняє неправомірні дії в СВГ «Земляне» с.Зайчевське користуючись своїм службовим становищем. Покриває своїх рідних і близьких, які не сплачують за спожиту електричну енергію та земельну ділянку. Коли відрізали їм електричну енергію викликав наряд поліції, щоб наказати голову товариства, але вони заставили оплатити заборгованість. Во всю здійснює продаж меду, на всіх опорах і заборах його об'яви про мед. Товариство дуже обурене його діями.
За зверненням ОСОБА_2 ГУНП в Миколаївській області було проведено перевірку в ході якої не підтвердилися факти викладені у заяві ОСОБА_2 про використання ОСОБА_1 свого службового становища, вчинення психологічного тиску на голову СВТ «Земляне» ОСОБА_3 та здійснення продажу меду, що підтверджується доповідною запискою начальника УПД ГУНП в Миколаївській області.
Зі змісту доповідної записки вбачається, що ОСОБА_1 разом із своєю дружиною та двома неповнолітніми дітьми мешкає на території СВТ «Земляне» (ділянка 73-74). В вказаному товаристві також мешкає тесть ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який членом товариства.
В ході перевірки звернення ОСОБА_2 встановлено, що у ОСОБА_4 виникли деякі питання щодо діяльності голови товариства ОСОБА_3 які стосуються заслуховування звітів голови товариства та ревізійної комісії про їх діяльність та використання коштів товариством за минулі роки. Тому, як вважала заявниця, ОСОБА_1 зацікавлений у переобранні голови товариства ОСОБА_3 на іншу голову.
Також, в ході перевірки ОСОБА_2 зазначала, що їй невідомо про те, чи здійснює ОСОБА_1 торгівлю медом, а також не знає чи належать йому мобільні номера телефону на об'явах, а джерелом інформації щодо торгівлі ним медом були чутки місцевих мешканців, яких не вказала.
В свою чергу, ОСОБА_1 заперечив всю викладену в зверненні ОСОБА_2 інформацію зазначивши, що між ним, заявницею та головою СВТ «Земляне» жодного разу не виникало конфліктних ситуацій.
В ході перевірки були відібрані письмові пояснення в ОСОБА_3 , яка вказала, що на теперішній час в неї немає жодних претензій до ОСОБА_5 .
Крім того, встановлено, що виклик поліції 08.09.2024 під час відключення від електричної енергії ОСОБА_6 здійснила вона та те, що відключення електричної енергії було безпідставним, так як вона не отримувала жодних попереджень від товариства та в неї відсутня заборгованість.
Також встановлено, що ОСОБА_1 має пасіку, яка розташована на території його дачної ділянки та виробляє мед, який вживається його родиною як їжа та продажом меду він не займається та ніколи не займався, розводить бджіл для особистого задоволення як «хобі».
Під час перевірки, 06.11.2024 в ОСОБА_7 поліцією були відібрані письмові пояснення в яких вона вказала, що ОСОБА_8 знає нагляд, раніше ні при яких обставин з ним не спілкувалася, а також ніяких конфліктних ситуацій у неї з ним не було, а його дачна ділянка знаходиться на значній відстані від її.
В письмових поясненнях вказала, що ОСОБА_1 захищає свого тестя Грушевського, який негативно висловлювався в сторону колишньої голови товариства ОСОБА_3 , намагаючись на той час призначити нового голову.
Також на території товариства знаходиться пасіка ОСОБА_1 та він виробляє мед, але чи продає його їй невідомо. На території товариства бачила мобільні номери, але їй невідомо кому вони належать.
В своїх поясненнях також заначила, що колишнього голову товариства ОСОБА_9 знає приблизно 25 років та перебуває з нею в дружніх стосунках. Тому вважає, що винуватцем переобрання нового голови товариства є ОСОБА_1 , через що написала заяву зі своїх міркувань та без сторонніх порадників.
В ході перевірки були відібрані пояснення в ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , які не підтвердили факти викладені ОСОБА_7 в її заяві від 11.10.2024.
Допитаний в судовому засіданні свідок відповідача ОСОБА_12 пояснив, що був присутній на зборах товариства на яких який чоловік махав папкою та казав, що голова нелегітимна. Після того як почалася між лайка, покинув збори. Свідком штовхання ОСОБА_1 відповідача не був. Фактів, які вказано у заяві ОСОБА_7 від 11.10.2024 не підтвердив.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що коли була головою товариства ОСОБА_7 входила до членів правління та знає її давно. На зборах товариства ОСОБА_1 вів себе як господар, а коли йому зробили зауваження то сказав, що голова усіх підкупила та перешкоджав роботі зборів. На території товариства є дошка оголошень. Дружина ОСОБА_5 та його мати почали ходити то садовому товариству після чого на кожному стовпі почали з'являтися оголошення про продаж меду. На зауваження матері ОСОБА_5 та відповідає, що це не їх оголошення. Вважає, що оголошення належали ОСОБА_1 , але підтвердити остаточно не може. Виклик поліції здійснила ОСОБА_13 . Це було зроблено під керівництвом ОСОБА_5 . Кому належали номера мобільних телефонів в об'явах їй невідомо, сама на них не телефонувала.
Також пояснила, що претензій та конфліктів між нею та ОСОБА_5 немає.
В ході розгляду справи з пояснень сторін та свідків встановлено, що на території товариства є чотири пасіки, хто саме розміщував оголошення про продаж меду суду не повідомили.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність (статті 3, 28, 68).
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Разом із цим, статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Зазначені конституційні положення, дають підстави для висновку, що під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації має бути забезпечений баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За положеннями статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.
При розгляді справ зазначеної категорії юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується позивача; в) поширення саме недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Частиною другою статті 302 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46).
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що згідно з частиною третьою статті 277 України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до частини першої, пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої, статті 12, частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Із змісту заяви від 11.10.2024 вбачається, що в ній ОСОБА_2 наведено факти, які не відносяться до оціночних суджень, тобто критики чи оцінки дій позивача, а містять фактичні дані - використання позивачем свого службового становища, покривання рідних та близьких, виклик відповідачем поліції для впливу на голову товариства, торгівля медом та розміщення останнім оголошень на стовпах товариства.
Вказана відповідачем інформація була начальнику поліції, що в свою чергу перевірка вказаних у заяві факті стосувалася поширення необмеженому колу осіб. Поширена інформація стосувалася виключно позивача.
Крім того, дослідженими судом доказами позивач підтвердив недостовірність поширеної відносно нього відповідачем інформації, що останньою спростовано у належний передбачений процесуальним законом спосіб не здійснено.
Також позивачем доведено, що поширення відносно нього відповідачем інформації, яка є недостовірною, порушила його особисті немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію. Вказана інформація була поширена серед керівництва ГУНП в Миколаївській області, керівництва управління превентивної діяльності ГУНП в Миколаївській області та інших підрозділах, які задіяні були в перевірці викладених у заяві відповідача фактів, а також колег та підлеглих позивача.
За такого, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту поширення відносно нього відповідачем інформації в заяві від 11.10.2024 та її недостовірність, що завдало шкоди особистим немайновим благам позивача, а саме честі, гідності та ділової репутації останнього. У зв'язку із цим, позовна вимога про визнання недостовірною інформацією та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача , яка поширена в заяві відповідача від 11.10.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо способу поновлення порушення особистих немайнових благ позивача.
Позивач просить поновити його порушене право шляхом зобов'язання відповідача надіслати на ім'я начальника ГУНП в Миколаївській області, якому була адресована заява від 11.10.2024, відповідне спростування та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.
З урахуванням встановлених обставин, причин і наслідків заподіяної позивачу моральної шкоди, а також її тривалості та вимог щодо розумності і співмірності заподіяної шкоди порушеному праву позивача, суд вважає достатнім способом поновлення порушеного права позивача зобов'язання відповідача надіслати письмове спростування начальнику ГУНП в Миколаївській області інформації, вказаній в заяві від 11.10.2024. У зв'язку із цим, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію поширену ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 у заяві від 11.10.2024, яка адресована начальнику Головного управління поліції в Миколаївської області полковнику поліції Махну С.А.
Зобов'язати ОСОБА_2 надіслати на ім'я начальника Головного управління поліції в Миколаївської області полковника поліції Махну С.А. спростування інформації, вказаної нею в заяві від 11.10.2024.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 27.06.2025.
Суддя І.В.Коваленко