479/651/25
2-а/479/25/25
26 червня 2025 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.;
за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смтКриве Озеро, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом(повідомленням) сторін, адміністративну справу №479/651/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №324 від 15 квітня 2025 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ухвалив постанову №324 по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.. З даною постановою не згоден, вважає, що вона підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: за його відсутності, без всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, за відсутності достатніх доказів його винуватості у вчиненні правопорушення. Крім цього, відповідно до Розділу II. Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року №3, уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки: не виконала вимоги щодо порядку складання протоколу 08 квітня 2025 року; не доведено зміст ст.63 Конституції України, не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП; відсутні посилання на докази, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП; порушено вимоги ч.1 ст.277-2 КУпАП. Враховуючи, що при оформленні адміністративних матеріалів не дотримано вимог Закону, постанова не може вважатися доказом його винуватості. Щодо порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то в постанові не враховано, що його неявка 27 лютого 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 була поважною, так як повістку №10 від 25 лютого 2025 року він не отримував, а персональні дані не змінював. У порушення вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП йому не була вручена повістка про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, чим позбавлено прав, гарантованих Конституцією України. Дані обставини ставлять під сумнів повноту та об'єктивність розгляду протоколу та винесення постанови з точки зору перевірки та дослідження доказів, а також надання можливості особі, яка притягується до адміністративної відповідальності скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, в тому числі залучити захисника чи подати власні пояснення і докази у справі. Також в мотивувальній частині оскаржуваної постанови відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення про його винуватість та накладення адміністративного стягнення. Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, вищевказану постанову слід вважати необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
12 травня 2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив, просив у їх задоволенні відмовити, з підстав, викладених у ньому.
23 травня 2025 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому позов підтримав, просив задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву з проханням справу слухати в його відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив хоча були належно повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, вказаних у відзиві.
Відповідно положень ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явилися і не повідомили про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності сторін.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Положеннями ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 прописаний за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Зі змісту протоколу №64 від 08 квітня 2025 року вбачається, що вказаний протокол складений щодо ОСОБА_1 , який 08 квітня 2025 року о 11.10 год. під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , органами національної поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних, виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений повісткою №10 від 25 лютого 2025 року, підписаною Кривоозерським селищним головою ОСОБА_3 , якою він відповідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2025 року №96 був зобов'язаний прибути о 08:00 год. 27 лютого 2025 року, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення військово-облікових даних, без поважних причин на вказаний час та місце не прибув, чим не виконав правила військового обліку, встановлені законодавством, порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в особливий період воєнного стану тобто, скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП". (а.с.11).
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 №324 від 15 квітня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови встановлено, що 08 квітня 2025 року о 11.10 год. під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , органами національної поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних, виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений повісткою №10 від 25 лютого 2025 року, підписаною Кривоозерським селищним головою ОСОБА_3 , якою він відповідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2025 року №96 був зобов'язаний прибути о 08:00 год. 27 лютого 2025 року, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення військово-облікових даних, без поважних причин на вказаний час та місце не прибув, чим не виконав правила військового обліку, встановлені законодавством, порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в особливий період воєнного стану тобто, скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП". (а.с.12-14).
Форма та зміст повістки №10 від 25 лютого 2025 року (а.с.35), складеної та підписаної Кривоозерським селищним головою, не відповідають вимогам Закону. Повістка датована 25 лютого 2025 роком, а запропонована дата прибуття 27 лютого 2025 року (менше трьох днів для явки), відсутня мета виклику, не підписана уповноваженою особою в розумінні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та постанови КМУ від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
У порушення вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП позивачу не була вручена повістка про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, чим позбавлено прав, гарантованих Конституцією України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року №2232-ХІ1 "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно положень ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" терміни "особливий період" та "воєнний стан" вживаються у наступному значенні.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України №1126-VII від 17 березня 2014 року затверджено Указ Президента України "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року дію якого продовжено.
Законом України №2105-ІХ від 03 березня 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", дію якого продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно положень ч.3 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок включає: взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов'язку в запасі, дотримання правил військового обліку.
Положеннями ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено наступне: щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов'язані, резервісти.
Військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України. Міністерством внутрішніх справ України. Службою безпеки України, розвідувальними органами України. Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Положеннями ч.3 ст.210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно положень ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Згідно положень п.п.2 п.1 Правил військового обліку та абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.
Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи.
Відповідно до положень п.п.21, 24 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно положень до п.28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Положеннями п.41 Порядку передбачено,що належним під твердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1)у разів ручення повістки-особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відео запис доведення акта відмови від отримання повістки(додаток2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Вищевказані нормативні акти передбачають можливість надіслання РТЦК військовозобов'язаному громадянину повістки засобами поштового зв'язку. Однак таке надсилання має здійснюватися рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до положень п.16 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року №1071, далі - Правила №1071) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто".
Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно положень п.101 Правил №107 у разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в п.п.81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Отже вразі, якщо позивачу направлялася поштою повістка про виклик до РТЦК і така повістка не була вручена, відповідач повинен надати належні, допустимі, достатні та достовірні докази такого направлення, а саме: повістку, поштовий конверт з позначкою "Повістка ТЦК" з штемпелем Укрпошти про направлення повістки позивачу; опис вкладення до рекомендованого листа з поштовим штемпелем відділення Укрпошти, підписом працівника Укрпошти та фіскальним чеком про приймання до пересилання такого листа; повідомлення про вручення з відміткою про причини неможливості вручення рекомендованого листа з повісткою позивачу; довідку Укрпошти про причини неможливості вручення повістки позивачу.
Однак зазначені докази, зокрема, дані про вручення повістки позивачу, стороною відповідача суду надані не були. Викладені позивачем у позовній заяві обставини жодним чином не спростовані відповідачем.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно положень ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладені положення чинного законодавства, суд вважає посилання позивача на відсутність доказів у цій справі обґрунтованим. Відповідачем доводи позивача жодними доказами не спростовані.
Враховуючи вищевикладене, факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Позивачем про відшкодування судових витрат не заявлено.
Керуючись ст.ст.2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 №324 від 15 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, - скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя :