Справа №487/4092/25
Провадження №1-кп/487/556/25
24.06.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358 КК України, внесеного до ЄРДР за №62025080200001366 від 06.06.2023 року,
Від прокурора Херсонської обласної прокуратури обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358 КК України, внесеного до ЄРДР за №62025080200001366 від 06.06.2023 року, з угодою про визнання винуватості від 12.06.2025 року, яка була укладена між прокурором та обвинуваченим.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити вказану угоду.
Обвинувачений та захисник також просили затвердити вказану угоду.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та обставин, які примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно ч.1 ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.474 КПК України суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015 року, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти рішення про відмову у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, та продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до умов угоди ОСОБА_4 визнає свою вину та йому призначається покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст..75 КК України з випробуванням без зазначення його строку.
Згідно ч.1 ст.75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Суд вважає, що умови угоди, укладеної під час військової агресії РФ проти нашої держави, відносно особи яка обвинувачується в скоєнні більш ніж 30 епізодів корупційних злочинів явно суперечать суспільному інтересу.
Керуючись ст.ст. 314-316, 468-472 КПК України, суд
Ухвалив:
В затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358 КК України, внесеного до ЄРДР за №62025080200001366 від 06.06.2023 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 9.00 год 27.06.2025 р.
Суддя ОСОБА_1