Миколаївської області
Справа №477/718/25
Провадження №3/477/476/25
25 червня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 3 статті 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09 квітня 2025 року о 14:30 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї жінки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, повторно протягом року, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 викликався, однак не з'явився.
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
Зважаючи на викладені обставини, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2025 року серії ВАД № 721504, рапорт ВП № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 09.04.2025 року, заяву та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 09.04.2025 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 173-2 КУпАП настає за: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Адміністративна відповідальність, за частиною першою статті 173-2 КУпАП (в редакції закону № 1604-IX від 01.07.2021, до внесення змін законом № 3733-IX від 22.05.2024) наставала за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Адміністративне правопорушення, за частиною першою статті 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024) настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2025 року серії ВАД № 721504 вбачається, що 09 квітня 2025 року о 14:30 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї жінки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, повторно протягом року, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки настання психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Проте, всупереч положенням статті 251 КУпАП органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, належних доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілій особі ОСОБА_2 , суду не надано, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , а не завдав шкоди її психічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Отже, докази, які підтверджують вчинення дій, передбачених диспозицією частини 3 статті 173-2 КУпАП, суду не надані.
Згідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах Малофєєва проти Росії (Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013р.) та Карелін проти Росії (Karelinv.Russia, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В зв'язку з чим суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки доказів, які підтверджують вчинення ним домашнього насилля психологічного характеру суду не надані.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Вітовський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова