Справа № 455/1189/25
Провадження № 3/455/686/2025
Іменем України
24 червня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 та захисника - адвоката Дахновського В.Т.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , студента Державного професійного (професійно-технічного) закладу освіти "Самбірський професійний ліцей", зі слів до - адміністративної відповідальності - не притягувався -
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №244971 від 18.06.2025 року, ОСОБА_1 18.06.2025 року о 16 годині 45 хвилин, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон України, на напрямку 373 прикордонного знаку, що на території Стрілківської об'єднаної територіальної громади Самбірського району Львівської області, де був затриманий на відстані 18000 м від лінії державного кордону України прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив і пояснив, що, 18.06.2025 року він разом з дівчиною - ОСОБА_3 вирішив поїхати в гори. Вийшовши в с.Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області, вони, спочатку провели певний час там, а згодом рухалися туристичним маршрутом, однак їх зупинили працівники прикордонної служби, для перевірки документів та сказали поїхати з ними у Відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де згодом склали на нього протокол про адміністративне правопорушення. Додав, що у нього є діючий закордонний паспорт і він часто їздив зі своєю мамою до Польщі. Наміру перетинати кордон він не мав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дахновський В.Т. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Ствердив, що ОСОБА_1 наміру на незаконний перетин державного кордону України не мав. Жодного належного та допустимого доказу у підтвердження обставин протоколу матеріали справи не містять.
Свідок ОСОБА_3 в суді показала, що вона разом з ОСОБА_4 вирішила 18.06.2025 року поїхати в гори. О 09 годині 10 хвилин вони сіли на електричку, якою дісталися в с.Лопушанка-Хомина Самбірського району Льввіської області. Спочатку вони посиділи біля туристичного будинку, а потім вирішили піти туристичним маршрутом. Дійшовши до поста зі шлагбаумом, їх зупинили прикордонники для перевірки документів, згодом опитали і завезли у Відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де на ОСОБА_5 склали протокол.
У судді немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, зазначених свідком, оскільки такі є послідовними і такими, що відповідають обставинам справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальність за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України або спробу такого.
Частина 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
В судовому засіданні встановлено, що в ОСОБА_1 наявний дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до відміток у якому, він неодноразово перетинав Державний кордон, в тому числі і у 2025 році.
Окрім того, ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, відтак на нього не поширюються обмеження встановлені Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року щодо виїзду за кордон.
Тобто, особою котра склала протокол не надано жодного доказу про те, що у ОСОБА_1 був умисел на незаконний перетин Державного кордону України за обставин, викладених у протоколі, що виключає наявність у діях ОСОБА_1 наявності складу адміністративного провопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції Украни, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, провадження у справі відносно ОСОБА_1 , слід закрити за відсутністю ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови проголошено о 12:55 год. 27.06.2025 року.
Суддя Ю.П.Пошивак