Справа №936/666/25
Провадження №2/936/196/2025
26.06.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Дзямко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.05.2025 ТзОВ "Юніт капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором №00-9631846 від 17.02.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , в розмірі 51 801,00 гривні, що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 6600,00 гривень; заборгованості за відсотками в розмірі 45 201,00 гривень..
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства та обрав бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі, банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти, у розмірі 6000 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за кожен день користування кредитними коштами.
17.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №17122024 МК/Онлайн, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
У подальшому, на підставі договору факторингу №020425-Y, укладеного 02.04.2025, право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ "ОНЛАЙН ФІНАНС" до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Оскільки, відповідач порушив умови кредитного договору, станом на час пред'явлення даного позову виникла заборгованість у розмірі 51 801 гривні 00 копійок, яку представник позивача просить стягнути на користь ТОВ "Юніт капітал", а також судові витрати.
03.06.2025 ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача просив розглядати справу без його участі, про що вказав у відповідній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 17.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9631846 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, для укладення якого Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства та обрав бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі, банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти, у розмірі 6000 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за кожен день користування кредитними коштами. Водночас, відповідач зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору у строки, передбачені Договором.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як підтверджується матеріалами справи, кредитний договір №00-9631846 від 17.02.2024 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 74063.
У заявці на отримання кредиту відповідач зазначив номер карти на перерахування кредиту 5363-54ХХ-ХХХХ-8820.
Кошти за кредитним договором були перераховані відповідачу на його банківський рахунок в день підписання кредитного договору, що підтверджується повідомленням від ТОВ "Платежі Онлайн", з якого вбачається, що операція по перерахуванню коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Відповідач зустрічного позову про визнання вищезгаданого електронного договору недійсним до суду не подавав, цей електронний договір в судовому порядку недійсним не визнавався (доводи і докази про протилежне у матеріалах справи відсутні), а відтак такий (відповідно до статті 204 ЦК України) є правомірним, а тому підлягає до виконання.
17.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №17122024 МК/Онлайн, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
У подальшому, на підставі договору факторингу №020425-Y, укладеного 02.04.2025, право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ "ОНЛАЙН ФІНАНС" до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №2 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 51 801, 00 грн, підтвердженням чого також є детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , складений директором ТОВ "Макс Кредит" Корбут Г.В.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надані суду докази у підсумку вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 17.02.2024 було укладено кредитний договір №00-9631846 (право вимоги за яким набув позивач), на виконання якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» перерахувало на банківський рахунок відповідача кредит у розмірі 6000, 00 гривень, які відповідач зобов'язався повернути через 360 днів і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2,47% на день.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 51 801 гривні, що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 6600 гривень; за боргованості за відсотками в розмірі 45 201 гривень.
Таким чином, позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд констатує наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Представником позивача зазначено, що витрати на професійну правничу складаються з: вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1000,00 грн.; складання адвокатського запиту: 1 год.- 500 грн; складання клопотання про витребування доказів: 1 год.- 500 грн; ??складання позовної заяви: 2 год.- 5000,00 грн.
На підтвердження суми судових витрат позивачем надано суду Договір №07/04/25-02 від 07.04.2025, Додаткову угоду до нього №11 від 07.04.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору №07/04/25-02 від 07.04.2025, де зазначено опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом з детальним описом витрат часу, необхідних для надання правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є співмірною сумою зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом та ціною позову, тому суд вважає, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем, як юридичною особою, сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, а тому вказана сума судового збору, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №00-9631846 від 17.02.2024 року у розмірі 51 801,00 грн., судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, а всього- 61 223 (шістдесят одну тисячу двісті двадцять три) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул.Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163);
відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Софілканич О.А.