Справа № 149/691/20
1-кс/132/317/25
Ухвала
Іменем України
17 червня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заявника - захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Калинівського районного суду Вінницької області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України (справа №149/691/20, провадження №1-кп/132/24/25),
До Калинівського районного суду Вінницької області 12.06.2025 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України (справа №149/691/20, провадження №1-кп/132/24/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 вказану заяву 13.06.2025 передано для розгляду судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 .
Цю заяву про відвід судді із посиланням на ч. 1 ст. 75 КПК України мотивовано тим, що 23.05.2025 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області у справі № 149/691/20 суддею ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення товарознавчої експертизи, що заявлено захисником ОСОБА_4 .
Разом з тим, у провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває справа №149/3139/19 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України. Події у справі №149/691/20 по обвинуваченню ОСОБА_4 є тими самим подіями, що і у справі № 149/3139/19 в рамках одного і того ж кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019020330000113 від 27.03.2019. Однак, 12.08.2024 під час розгляду справи № 149/3139/19 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення судово-товарознавчої експертизи, обґрунтоване тим, що згідно письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, експертне дослідження вартості викраденого майна не проводилась, натомість за основу було взято первинні бухгалтерські документи, які викликають сумнів, а тому для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 12.08.2024 року у справі № 149/3139/19 було визначено, що «у цьому кримінальному провадженні важливою обставиною, яка відповідно до вимог статті 91 КПК України підлягає встановленню і доведенню, є вартість рослинної сировини - кукурудзи та соняшнику, яку згідно обвинувального акту викрав ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_4 та двома іншими невстановленими органом досудового розслідування особами… Отже, суд дійшов висновку, що за таких обставин шляхом залучення експерта і на підставі його висновку у цьому кримінальному провадженні може бути встановлена вартість викраденого майна та розмір матеріальних збитків». Тобто, суд у справі № 149/3139/19 зробив висновок, що визначення розміру заподіяної потерпілому матеріальної шкоди не можливе без проведення відповідного експертного дослідження та призначив у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019020330000113 від 27.03.2019, стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України, судову товарознавчу експертизу. І хоча події у справі № 149/691/20 по обвинуваченню ОСОБА_4 є тими самим подіями, що і у справі № 149/3139/19 в рамках одного і того ж кримінального провадження, суддя ОСОБА_6 безпідставно відмовив захиснику ОСОБА_4 у призначенні товарознавчої експертизи у справі № 149/691/20, яка є очевидно необхідною для встановлення справжнього розміру заподіяної потерпілому матеріальної шкоди.
Така відмова у задоволенні клопотання про проведення експертизи, яка вже визнана необхідною судом у іншій справі, але за тими ж подіями і у тому ж кримінальному провадженні, позбавляє сторону захисту можливості на рівних умовах брати участь у збиранні та дослідженні доказів, а відтак порушує право обвинуваченого ОСОБА_4 на захист. Отже, сукупність зазначених обставин ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість судді ОСОБА_6
Розгляд вказаної заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 призначено до розгляду в Калинівському районному суді Вінницької області на 09:30 год. 17.06.2025.
У вказане засідання з'явилися - заявник - адвокат ОСОБА_5 та прокурор Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду вказаного питання.
Адвокат ОСОБА_5 підтримав подану ним заяву та просив її задоволити, додатково повідомив, що після завершення дослідження доказів у вказаному вище кримінальному провадженні згідно із встановленим судом порядком та обсягом, ним в судовому засіданні було заявлено усне клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи, яке головуючим у справі - суддею ОСОБА_6 було розглянуто та в задоволенні цього клопотання відмовлено. Суддею проголошено резолютивну частину ухвали. Після цього адвокат ОСОБА_5 просив відкласти судовий розгляд, щоб отримати повний текст ухвали суду за результатами розгляду поданого ним клопотання з метою належної підготовки до подальшого захисту обвинуваченого. Судом було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду. Крім того, ним подано до суду іще кілька заяв про відвід судді ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні з інших підстав, які перебувають на розгляді в інших суддів.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення вказаної заяви про відвід судді ОСОБА_6 , висловивши думку, що для цього немає підстав. Незгода сторони із ухваленими судовими рішеннями не може бути підставою для відводу судді. Також прокурор повідомила, що кримінальне провадження, у якому адвокатом заявлено відвід судді, на даний час перебуває на стадії судових дебатів.
За результатами розгляду заяви про відвід судді суддя дійшов такого висновку.
Перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначено ст. ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 5 ст. 9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертає увагу, що безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто, чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні у справі «Кіпріану проти Кіпру» ЄСПЛ констатовано, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).
Відповідно до пункту 81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України» «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XХ чергового з'їзду суддів України 18.09.2024, встановлено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Згідно із поданою заявою про відвід, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 вважає, що наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_6 .
Водночас зі змісту цієї заяви про відвід судді, додаткових усних пояснень захисника обвинуваченого, наданих ним в судовому засіданні, вбачається, що ним наведено обставини, які зводяться до незгоди з процесуальним рішенням та діями судді ОСОБА_6 .
В контексті розгляду вищенаведених доводів, необхідно зауважити, що можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Незалежність і об'єктивність судді в кожній справі забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу судді від участі у справі.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи заявлені доводи для відводу, суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_6 , позиція заявника, який заявляє відвід має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
На переконання судді, у цьому конкретному випадку не встановлено обставин, які б викликали розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019.
Обставини, на які посилається захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у поданій ним заяві про відвід судді ОСОБА_6 , та додаткових поясненнях, як на підстави відводу судді, не свідчать про його упередженість.
Окрім цього, на переконання судді, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Отже, оскільки заявлений відвід судді не містить викладу обставин, підтверджених відповідними та належними доказами, які б вказували на наявність підстав, передбачених ст.ст. 75-76 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість судді ОСОБА_6 , суддя дійшов висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 369-372 КПК України, суддя
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України (справа №149/691/20, провадження №1-кп/132/24/25), - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 17.06.2025.
Суддя ОСОБА_1