Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/2782/23
Провадження № 2/689/20/25
Іменем України
26 червня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Соловйова А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цмикайло Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
встановив:
ТзОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №571026874, укладеним 05.01.2021 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 .. Позовна заява мотивована тим, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 85440,00 грн..
Представник ТзОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представник відповідача подав відзив на позов у якому вказав, що позивачем на вимогу суду не надано доказів підписання відповідачем кредитного договору одноразовим ідентифікатором, не надано доказів фактичної отримання відповідачем кредиту, не надано виписку по рахунку відповідача, не надано доказів набуття позивачем прав стягувача, а саме, первинного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., що ставить під сумнів його наявність взагалі. Додаткова угода №26 від 31.12.2020 р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., додана до позовної заяви, не є первинним договором факторингу, оскільки це правочин, який вносить зміни до вже існуючого договору. Вона дозволяє сторонам змінити певні умови початкового договору, не укладаючи новий договір. Відсутність первинного договору факторингу, не дає можливості встановити, чи був він укладений між ТОВ Таліон плюс" та ТОВ Манівео "Швидка фінансова допомога" і чи набуло (перейшло) до ТОВ "Таліон плюс" право вимоги за кредитним договором, який ніби то укладений з відповідачем, а відтак і чи мало право ТОВ "Таліон Плюс" відступати таку вимогу позивачу. Крім того, позивачем на вимогу суду не надано підписаного сторонами реєстру вимог кредиторів, в яких би було зазначено відомості про кредитний договір №571026874 від 05.01.2021 р., а також дату час та розмір вимог, які переходять від клієнта до фактора. Не доведено позивачем і суму і факт отримання грошових коштів від ТОВ "Манівео "Швидка фінансова допомога", оскільки надана квитанція не містить ні повних реквізитів рахунку ні повних реквізитів картки, ні її власника, якому були ці кошти перераховані. Подав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі відповідача.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З позовної заяви вбачається посилання позивача на те, що 05.01.2021 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №571026874. 28.11.2018 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 31.12.2020 р. додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №128 від 06.04.2021 р. до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №571026874. 20.10.2022 р. між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ "Таліон плюс" передає ТОВ "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 р. до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 р. ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 85440 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість по основному боргу, 63440 грн. - заборгованість по відсоткам.
Справа надійшла на розгляд Ярмолинецького районного суду 18.10.2023 р. (суддя Баськов М.М.), а 06.03.2025 р. була передана для розгляду судді Соловйову А.В.). Протягом часу розгляду справи з ініціативи сторін судом вживались заходи для сприяння реалізації сторонами своїх процесуальних прав, витребовувались докази тощо. Так, ухвалою Ярмолинецького районного суду від 18.03.2024 р. (а.с. 70) витребувано у позивача підписані відповідачем (у т.ч. за допомогою одноразового ідентифікатора) копії кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, первинний договір факторингу, повні реєстри вимоги по обом договорам факторингу з обумовленою сумою фінансування та порядку її сплати, докази сплати фактором клієнту відповідного фінансування; докази надання кредитних коштів відповідачу, виписку по його рахунку, детальний розрахунок заборгованості, підписані відповідачем правила надання кредиту.
Така ухвала була виконана лише частково, позивач письмово визнав, що у нього відсутній договір факторингу від 28.11.2018 р. та додатки до нього, оскільки він не є стороною цього правочину. Не надано також жодних доказів про фактичне надання відповідачу кредитних коштів, виписки по його рахунку.
При цьому, посилаючись на свій статус як особи, яка набула права вимоги від сторони такого договору, позивач не вжив жодних заходів до отримання та подання суду відповідних доказів, не клопотав про їх витребування, посилаючись на ненадання їх йому відповідним контрагентом. Аналогічно, заперечуючи певні обставини, представник відповідача не вжив жодних заходів для здобуття та подання суду відповідних доказів, із запитами з питань, які викликають сумнів у сторони відповідача до відповідних установ не звертався.
Повторно позивачем було надано суду паспорт споживчого кредиту, договір №571026874 від 05.01.2021 р. та графік розрахунків, з яких позначку про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором містить лише додаток №1 до договору - графік розрахунків (на загальну суму 24838 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Не зважаючи на відсутність електронного підпису відповідача на кожному із зазначених документів, суд приходить до висновку, що підписання електронним підписом додатку №1 до договору, як останнього документа в переліку, свідчить про обізнаність та згоду відповідача із умовами договору.
Крім того було надано розрахунок заборгованості ТОВ Манівео "Швидка фінансова допомога" за період з 05.01.2021 р. по 06.04.2021 р. на суму 22000 грн. основного боргу та 34092 грн. процентів; розрахунок заборгованості ТзОВ «Таліон Плюс» з 06.04.2021 р. по 06.03.2023 р. на суму 22000 грн. основного боргу та 63440 грн. процентів.
При цьому, факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ Манівео "Швидка фінансова допомога" 05.01.2021 р. (що відповідає поданому розрахунку), із зазначенням підстави платежу - договір №571026874 від 05.01.2021 р,підтверджується платіжним дорученням від 05.01.2021 р. (а.с. 87). При цьому, відповідач частково здійснював оплати процентів за вказаним договором на загальну суму 4034 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ Манівео "Швидка фінансова допомога" за період з 05.01.2021 р. по 06.04.2021 р.. Зазначене також підтверджує факт укладення із відповідачем кредитного договору та його виконання кредитодавцем та часткове виконання позичальником.
Посилання представника відповідача на ненадання позивачем оригіналів доказів, недопустимість ряду доказів не заслуговує на увагу. Так, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються не лише в оригіналі, але й в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Подані позивачем письмові докази через систему «Електронний суд» цим вимогам відповідають. Надання витягу з документа, який стосується лише відповідача, не тягне за собою недопустимість доказу, оскільки згідно зі ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги лише докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Зазначене правило, що міститься у ч. 2 ст. 78 ЦПК України, не обмежує право суду на оцінку доказів щодо отримання кредитних коштів відповідачем лише документами, передбаченими у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Подані докази в їх сукупності дають підстави для висновку, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та частково їх повертав.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №571026874 від 05.01.2021 р. заборгованість за кредитним договором відповідача складає: 85440,00 грн., з яких 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 63440,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позивач посилається на набуття ним прав кредитора у спірному зобов'язанні.
Відповідно до ст. ст. 516-518 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Представник відповідача посилається на те, що Додаткова угода №26 від 31.12.2020 р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., додана до позовної заяви, не є первинним договором факторингу, оскільки це правочин, який вносить зміни до вже існуючого договору. Вона дозволяє сторонам змінити певні умови початкового договору, не укладаючи новий договір. Додаткова угода може змінювати предмет договору, строки виконання, вартість та інші умови. відсутність первинного договору факторингу, не дає можливості встановити, чи був він укладений між ТОВ Таліон плюс" та ТОВ Манівео "Швидка фінансова допомога", а відтак, чи виникли між даними сторонами відповідні правовідносини і чи набуло (перейшло) до ТОВ "Таліон плюс" право вимоги за кредитним договором, який ніби то укладений з відповідачем, а відтак і чи мало право ТОВ "Таліон Плюс" відступати таку вимогу позивачу.
Водночас, як вбачається зі змісту вказаної додаткової угоди, вона викладає умови договору факторингу №28/1118-01 від 29.11.2018 р. у новій редакції, що не суперечить нормам ЦК України. Питання належного виконання сторонами зазначеної додаткової угоди - ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» своїх обов'язків за нею, виходить за рамки предмету доказування по даній справі при тому, що відповідачем не надано жодних доказів виконання своїх кредитних зобов'язань перед жодною з цих організацій. Відповідач не посилався на сплату коштів жодній установі, яку б він вважав належним кредитором.
Доказового значення по справі не має й повний реєстр вимог по договорах факторингу, оскільки спірні відносини виникли лише між сторонами справи.
Суд враховує посилання представника відповідача на те, що позивачем до матеріалів позовної заяви було подано лише окремі сторінки договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 р., укладеного між позивачем та ТзОВ «Таліон Плюс» та ненадання повного його тексту навіть на вимогу суду. Водночас, таке зловживання своїм процесуальним правом з точки зору тягаря доведення суд вважає формальним, оскільки з наданих суду уривків договору вбачається факт уступки позивачу права вимоги. При цьому, платіжною інструкцією №19474 від 10.03.2023 р. (а.с. 156) підтверджується сплата позивачем на користь ТОВ Таліон плюс" коштів за право за відступлення вимоги згідно реєстру вимог на підставі договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 р.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України договір факторингу є платним, за передачу права вимоги фактор повинен сплатити на користь клієнта обумовлену в договорі суму.
Відповідач не уповноважений контролювати належність виконання сторонами іншого правочину, стороною якого він не є, умов такого правочину.
Таким чином, оцінюючи надані докази на предмет їх достовірності та належності, суд приходить до висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача.
Посилання відповідача на ненадання для огляду в судовому засіданні оригіналів відповідних документів, суд не приймає до уваги враховуючи наявність засвідчених цифровим підписом копій (витягів) за обставин, коли відповідач не мотивував, яка саме і чому копія документу може не відповідати оригіналу.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») - 85440 грн. заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») - 2684 грн. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Соловйов