Справа № 682/1446/25
Провадження № 2-о/682/65/2025
24 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т. Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу № 682/659/25 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікіфоров Микола Леонідович, заінтересована особа: Ганнопільська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікіфоров М.Л., заінтересована особа: Ганнопільська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви вказано, що будучи зареєстрованим в м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, позивач з 2014 року постійно проживав в АДРЕСА_1 , оскільки батьки потребували допомоги та догляду. Мати позивача померла у 2015 році. Після її смерті позивач успадкував земельну ділянку площею 3,6900 га. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він був власником будинку АДРЕСА_1 . Згідно довідки Ганнопільської сільської ради № 187 від 28.05.2025, позивач на день смерті батька проживав разом з ним в будинку АДРЕСА_1 .
Позивач звертався до нотаріуса Якимчук І.П., але отримав відмову від 18.12.2024 № 355/02-14 оскільки пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Оскільки, він не був зареєстрованим за місцем свого проживання, він змушений звернутись до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання в будинку АДРЕСА_1 , із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Довжки Славутський район Хмельницька область, на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 06.06.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 24.06.2025.
24.06.2025 в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву з викладених у ній підстав. Додатково зазначив, що починаючи з 2014 року він проживав разом із батьками в АДРЕСА_1 , оскільки батьки потребували сторонньої допомоги. За вказаною адресою він проживає і на даний час. В 2015 році померла мати, батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька він є єдиним спадкоємцем, спадкова справа не заводилась. Оскільки, він зареєстрований за іншою адресою він не має змоги оформити спадщину після смерті свого батька. Отже, метою встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем є оформлення спадщини, яка залишилася після смерті батька. Тому, просив суд заяву задовольнити.
Від Ганнопільської сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження № НОМЕР_1 (а.с. 15).
ОСОБА_3 , мати заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем після її смерті є заявник - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 18.12.2024 (а.с. 18, 19).
ОСОБА_2 , батько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 17).
Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась ( а.с.9).
Як слідує із відповіді нотаріуса від 18.12.2024 № 355/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті спадщини після смерті батька, оскільки він пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. (а.с. 13 ).
Як слідує із довідки Ганнопільської сільської ради № 187 від 28.05.2025, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав та був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . Разом із ним проживав без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Як свідчать матеріали справи, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 - немає.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Пунктом 23 цієї постанови роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
З огляду на те, що факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2014 року до дня смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити, оскільки встановлення цього факту породить для заявника певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження цього факту не існує.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 )
Заінтересована особа: Ганнопільська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області (ЄДРПОУ: 04404941, адреса: вул. Миру, 18, с. Ганнопіль, Шепетівський район, Хмельницька область)
Повний текст рішення складено: 27.06.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.