Справа № 682/795/25
Провадження № 2/682/610/2025
(заочне)
24 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Маршал І.М.,
за участі секретаря судових засідань Захарчук С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута Хм ельницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок військової агресії російської федерації проти України, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з держави Російська Федерація в особі міністерства юстиції Російської Федерації на його користь 500000 грн. 00 коп. моральної шкоди, заподіяної внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 лютого 2022 року сталося неспровоковане повномасштабне військове вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України, в зв'язку з чим він 02 серпня 2024 року був призваний по мобілізації до Збройних Сил України. Він 21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання беручи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району Донецької області внаслідок скиду боєприпасу з БпЛА та мінометного обстрілу отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини.
Також зазначив, що його безпосередня участь у бойових діях має істотний вплив на психічний, фізичний та моральний стан, оскільки за час перебування у зоні бойових дій він неодноразово був свідком загибелі та поранення товаришів, інших учасників бойових дій та мирних громадян, особисто піддавався та постійно піддається ризику поранення та загибелі, отримав поранення, був змушений використовувати зброю та зазнавав інших множинних порушень своїх конституційних прав, зокрема права на життя, адже постійно реально сприймає загрозу бути вбитим та пораненим. Також був поранений, що завдало йому фізичного болю і душевних страждань.
Від початку збройної агресії РФ проти України він, як громадянин України та учасник бойових дій, постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося самопочуття, що негативно позначилося на стосунках з оточуючими та призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, чим особисто йому завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з російської федерації.
Отже, враховуючи характер душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з збройною агресією РФ проти України та в першу чергу з його безпосередньою участю в бойових діях, пов'язаною із ризиком для життя та здоров'я, приймаючи до уваги факт протиправної окупації частини території України і беззаконня, яке там панує позивач вважає, що в результаті протиправних дій російської федерації особисто йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 500000 грн. та яку просить стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації.
Позивачем до суду подано клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позов не подав, причини неявки суду не повідомив.
Міністерство юстиції України листом від 06 жовтня 2022 року № 91935/114287-22-22/12.1.1 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03 жовтня 2022 року №71/14-500-77469) 24 лютого 2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24 лютого 2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
За наведених обставин, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі здійснювалось шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Крім цього, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX, строком на 90 діб оголошено загальну мобілізацію.
В подальшому, воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні було неодноразово продовжено, такі правові режими діють станом на день ухвалення рішення.
Із копії військового квитка Серія НОМЕР_1 від 10 серпня 2024 року слідує, що ОСОБА_1 з 02 серпня 2024 року призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України.
Згідно копій довідки про обставини травми (поранення контузії каліцтва) № 7/944 від 01 лютого 2025 року, довідки невролога від 07.01.2025 року, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1115 ОСОБА_1 21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання беручи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району Донецької області внаслідок скиду боєприпасу з БпЛА та мінометного обстрілу отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини, отримав поранення - баротравму вуха.
Бойові травми отримані ОСОБА_1 21 січня 2025 року пов'язані з проходженням ним військової служби, виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на території Донецької області під час дії воєнного стану в Україні.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборонуУкраїни» збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», схваленої згідно з постановою Верховної Ради України №2188-IX).
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі №490/9551/19 (провадження №61-19853св21) з огляду на те, що починаючи з 2014 року, загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України, то у категорії справ про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров'ю, життю, завданої внаслідок збройної агресії РФ на території України, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. Дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну.
Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (п. 3 ч. 2 ст.11 ЦК України).
Обставини збройної агресії РФ проти України та окупації РФ частини території України є загальновідомими і, за правилом ч. 3 ст. 82 ЦПК України, не потребують доказування.
Стаття 28 Загальної декларації прав людини гарантує кожній людині право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.
Згідно частини першої та четвертої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
В пункті 10 зазначеної Постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та 81 ЦПК України.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №686/13212/19.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач до початку військової агресії з боку Російської Федерації, як повноправний громадянин своєї країни, мав налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вказаний висновок висловлений, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №591/4825/17 (провадження №61-1188св18).
При оцінці обґрунтованості вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, §62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Вирішуючи питання щодо розміру такої компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду, суд виходить також із розміру задоволених вимог заявників по аналогічних спорам, що розглядалися Європейським судом з прав людини. Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v. TURKEY (Article 50), (40/1993/435/514), 28 July 1998), Турецька Республіка має сплатити позивачу компенсацію у розмірі 20000 кіпрських фунтів (станом на 01 січня 1998 року Європейський Союз при підготовці до запровадження єдиної валюти ЄС - Євро, виходив із співвідношення 0,585274 кіпрських фунтів за 1 Євро, і таке відношення було актуальним на момент розгляду спору в Європейському суді з прав людини).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, множинний характер порушень конституційних прав позивача, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для можливості відновлення попереднього стану, справедливою сумою компенсації моральних страждань є 500000 грн. 00 коп., відтак позов слід задовольнити.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням повного задоволення позовних вимог, згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 3, 4,11-13, 19, 200, 206, 247, 263, 265, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації (місцезнаходження вул. Житня, будинок 14, будівля 1, м. Москва, російська федерація) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації на користь держави Україна судовий збір у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Маршал І. М.