Справа № 676/4418/25
Номер провадження 3/676/1635/25
26 червня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали прави про адміністративні правопорушення, що надійшли від Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №273285 від 16 червня 2025 року, складеного інспектором СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема в тому, що 16 червня 2025 року о 17 год. 00 хв. коли його співмешканка ОСОБА_2 перебувала в перинатальному центрі в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме телефонував до неї погрожуючи фізичною розправою та всіляко ображаючи, а також надсилав їй повідомлення аналогічного змісту, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою та смс-повідомленням на мобільний номер телефону, який він вказав при складанні протоколу.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, будь-яких доказів поважності неприбуття в судове засідання суду не надав, те, що приписами ст.268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст.173-2 ч.1 КУпАП, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилася, про розгляд справи повідомлено, про причину неявки не повідомила.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зважаючи на наступне.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст.ст. 8, 9 цього Кодексу).
Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного проступку підлягають особи за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на інспектору СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецькому А.М., оскільки він порушив провадження в справі за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №273285 від 16 червня 2025 року, складеного інспектором СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., ОСОБА_1 16 червня 2025 року о 17 год. 00 хв. вчинив умисні дії психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме телефонував до неї погрожуючи фізичною розправою та всіляко ображаючи, а також надсилав їй повідомлення аналогічного змісту, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного проступку підлягають особи за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 3 «Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначеного Закону передбачено:
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству (частина 1).
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя (частина2).
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (частина3).
Проте, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 відносяться до осіб, які зазначені в частині другій статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або є між собою іншими родичами, іншими особами, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також є суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, тобто особами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не встановлено, що останній з потерпілою ОСОБА_2 спільно проживають, пов'язані спільним побутом, а також мають взаємні права та обов'язки.
Крім того, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М. до провадження не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ті обставини, що ОСОБА_1 16 червня 2025 року о 17 год. 00 хв. вчинив умисні дії психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме телефонував до неї погрожуючи фізичною розправою та всіляко ображаючи, а також надсилав їй повідомлення аналогічного змісту, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Долучені до матеріалів справи письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона пояснила, що ОСОБА_1 телефонував їй, погрожував, оцінюються суддею критично, оскільки вони не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами. Перевірити достовірність цих письмових пояснень ОСОБА_2 шляхом безпосереднього її опитування в судовому засіданні суд позбавлений можливості, оскільки потерпіла не з'явилася в судове засідання.
Долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16 червня 2025 року підтверджує лише факт звернення потерпілої ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про те, що 16.06.2025 року о 17 год. 00 хв. її співмешканець по телефону погрожував фізичною розправою.
А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема його об'єктивної сторони, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргудо Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області Мантуляк Ю.В.