Справа № 455/1108/25
Провадження № 3/455/638/2025
Іменем України
26 червня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченко М.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Київ, громадянку України, жительку: АДРЕСА_1 , працює в «Wielcy Architekci» на посаді директора, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,
за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
05.06.2025 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Нижанковичі - Мальховичі», територія Добромильської ОТГ Самбірського району Львівської області, під час прикордонного контролю на в'їзд в Україну пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , вид. 16.04.2025 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В процесі прикордонного контролю встановлено, що вона є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , вид. 31.10.2018 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги статей 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», пункт 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, чим здійснила спробу незаконного перетину державного кордону в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП.
В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Разом з матеріалами справи про адміністративне правопорушення до суду надано письмові заяву та пояснення, в яких ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала, просила проводити розгляд справи без її участі.
Судом виконані усі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.
Суд, з урахуванням положень статті 268 КУпАП, відповідно до якої присутність особи при розгляді справи за статтею 204-1 КУпАП не є обов'язковою, а також беручи до уваги, що процесуальні можливості провести судовий розгляд справи за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вичерпані, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім визнання своєї вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводиться такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №003654Е від 05.06.2025, складеним відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 204-1 КУпАП, витягом відносно ОСОБА_1 ,копією паспорту останньої таписьмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Положеннями статей 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» визначено, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи. Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Крім того, пунктом 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України передбачено, що перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном. У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння винної.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи, у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини та майновий стан, також беручи до уваги наявність обставини, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 1 статті 204-1 КУпАП, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки такі відсутні, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у статті 23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись статтями 6, 23, 33, 40-1, 204-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф, відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП, має бути сплачений особою, щодо якої застосований, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови, відповідно до статті 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя М.І. Клімченко