Справа № 204/6406/25
Провадження № 1-кп/204/904/25
26 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025040000000872 від 04.06.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харкова, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,
04.02.2025 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою невстановленої особи, яка діяла в інтересах спеціальних служб Російської Федерації, прибули до м. Нікополь Дніпропетровської області, де на території за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. 50 років НЗФ, на ділянці місцевості за географічними координатами 47.5815145, 34.3642530 (набули) саморобний пристрій вибухової дії, який в подальшому перенесли до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , яке завчасно орендували для здійснення протиправної діяльності, у зв'язку з чим виконали усі дії для надання засобів та знарядь, а також сприяли вчиненню особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, дій спрямованих на вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя та здоров'я людей, а також може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Дії ОСОБА_6 , які виразилися у пособництві закінченого замаху на вчинення терористичного акту, тобто наданням засобів та знарядь сприяв вчиненню дій спрямованих на вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя та здоров'я людей, а також може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України.
Дії ОСОБА_6 , які виразились у носінні та зберіганні, вибухового пристрою, що містить вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
Дії ОСОБА_7 , які виразилися у пособництві закінченого замаху на вчинення терористичного акту, тобто наданням засобів та знарядь сприяв вчиненню дій спрямованих на вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя та здоров'я людей, а також може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України.
Дії ОСОБА_7 , які виразились у носінні та зберіганні, вибухового пристрою, що містить вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
13 червня 2025 року, між першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 , у присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, з додержанням наступних вимог.
Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінальних правопорушень та їх правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, та ч. 1 ст. 263 КК України.
Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_6 зобов'язався під час судового розгляду в повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України. Також, сторони угоди дійшли згоди, що обвинувачений зобов'язується відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КК України співпрацювати з правоохоронними органами щодо викриття злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Сторонами угоди визначено та узгоджене покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч.1 ст.263 КК України.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч.1 ст.263 КК України, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, який є раніше не судимим, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Також низки обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, таких як щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, сторони дійшли згоди про призначення покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, із застосувати норми ст. 69 КК України, та погоджуються на призначення останнім покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією зазначеної статті, у вигляді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна. За ч. 1 ст.263 КК України призначити покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі строком 5 років та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити обвинуваченому покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, положення статей 394, 424, 473-474,476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.
13 червня 2025 року, між першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 , у присутності захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, з додержанням наступних вимог.
Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінальних правопорушень та їх правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, та ч. 1 ст. 263 КК України.
Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_7 зобов'язалась під час судового розгляду в повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України. Також, сторони угоди дійшли згоди, що обвинувачена зобов'язується відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КК України співпрацювати з правоохоронними органами щодо викриття злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч.1 ст.263 КК України, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, яка є раніше не судимою, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатр не перебуває. Також низки обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, таких як щире каяття обвинуваченої, активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, сторони дійшли згоди про призначення покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, із застосувати норми ст. 69 КК України, та погоджуються на призначення останній покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією зазначеної статті, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. За ч. 1 ст.263 КК України призначити покарання обвинуваченій у вигляді позбавлення волі строком 4 роки та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити обвинуваченій покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, положення статей 394, 424, 473-474,476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що права, надані їм законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміють; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнані; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до них у разі затвердження угоди з ними узгоджений та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно угоди про визнання винуватості зобов'язання вони взмозі реально; свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, що дають об'єктивні підстави для визнання винуватості обвинуваченими у їх вчиненні.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статей 468-469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним правам інтересам або правам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні цих угод дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказані угоди та призначити обвинуваченим узгоджену міру покарання.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вважаючи, що при укладенні угод дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просили затвердити вказані угоди та призначити обвинуваченим узгоджену між сторонами міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Кримінальні правопорушення, у вчинені яких ОСОБА_6 та ОСОБА_7 беззастережно визнали себе винними, згідно зі ст.12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю усвідомлюють зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Ураховуючи викладене, оскільки умови, форма і зміст угод про визнання винуватості між першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідають вимогам КПК, КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні факт вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дій, які виразились у пособництві закінченого замаху на вчинення терористичного акту, тобто наданням засобів та знарядь сприяв вчиненню дій спрямованих на вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя та здоров'я людей, а також може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинені за попередньою змовою групою, які правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, та дій, які виразились у носінні та зберіганні, вибухового пристрою, що містить вибухові речовини, які правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, та доходить висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити міру покарання, узгоджену сторонами про визнання винуватості.
Згідно ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обстави, строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання з дотриманням правил ст. 72 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року до обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обстави, строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання з дотриманням правил ст. 72 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в рамках розгляду кримінального провадження №22025040000000184, з якого було виділено кримінальне провадження №22025040000000872.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 468-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 червня 2025 року між першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 , у присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене покарання:
-за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
-за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 , покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13 лютого 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 червня 2025 року між першим заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити їй узгоджене покарання:
-за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
-за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 , покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13 лютого 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1