Справа № 201/2750/24
Провадження № 8/201/4/2025
25 червня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
заявника ОСОБА_1
представник заінтересованої особи: Анахіної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про захист прав споживачів,-
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 13 січня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про захист прав споживачів.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська від 24 квітня 2024 року по справі №201/2750/24, в задоволенні її позовних вимог було відмовлено. Постановою Дніпровського районного суду від 31 липня 2024 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська залишено без змін.
Після набрання рішення законної сили їй стало відомо про відсутність заборгованості.
Так 27 вересня 2024 року нею було надіслано банку АТ ПУМБ лист про дозвіл на розкриття банківської таємниці бухгалтерський облік банківських операцій договору карткового рахунку № НОМЕР_1 .
04 листопада 2024 року отримала відповідь від 23 жовтня 2024 року, що для отримання розрахунку та виписку необхідно звернутися до відділення АТ ПУМБ АДРЕСА_1 .
02 листопада 2024 року отримала виписку за період з 19 листопада 2013 року по 01 жовтня 2016 рік та з 02 жовтня 2016 року по 30 вересня 2020 рік в якій зазначено погашення заборгованості по процентам та погашення кредиту за договором № 26257018497429 від 03.10.2016 по 22.11.2017 на суму 6 654,74 грн.
Всього за період з 19.11.2013 по 01.10.2016 на «Внутрішньобанківські операції по рахунку» нараховано переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 від 16.12.2013 в сумі 5 066,42 грн.
05 листопада 2024 року згідно виписки банк ПУМБ за період з 19.11.2013 по 01.10.2014 не зараховано переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6 697, а зараховані на «Витрати по рахунку».
Всього за період з 19.11.2013 по 01.10.2016 поповнено картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 15 066,42+6 69=21 763,42 грн.
Отже витрати коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 за період з 19.11.2013 по 06.07.2015 становить 12 940 грн., поповнення коштів за період з 16.12.2013 по 22.11.2017 становить 21 763,42 грн.+6 654,47=28 417,89 грн., що свідчить про повне погашення заборгованості.
Згідно виписки вона дізналася що згідно протоколу Правління № 823 від 22.09.2020 року з неї списується прострочена заборгованість, проте коли вони утворилась їй не відомо.
Наразі від банку продовжують надходити дзвінки стосовно існування заборгованості, що негативно впливає на стан її здоров'я.
25 червня 2025 року представником АТ ПУМБ через систему «Електронний суд» надано письмові пояснення в яких остання просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки інформація з наданих виписок лише підтверджує існування заборгованості, а отже заявником не доведено наявність обставин , що не були встановленні судом та не були і не могли бути відомі особі яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В судовому засіданні заявник підтримала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просила заяву задовольнити, рішення суду скасувати та її позовні вимоги задовольнити, оскільки й наразі продовжуються телефоні дзвінки з повідомленнями про існування у неї заборгованості, що негативно впливає на стан її здоров'я.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні заяви вважаючи її необгрунтованою.
Суд, заслухавши сторін, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами слід відмовити з наступних підстав.
Рішенням Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська від 24 квітня 2024 року по справі №201/2750/24, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення моральної шкоди та встановлення відповідальності за не виконання судових рішень було відмовлено. Постановою Дніпровського районного суду від 31 липня 2024 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська залишено без змін.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
У § 37 рішенні «Posokhov v. Russia», заява № 63486/00, Європейський суд з прав людини зазначив, що словосполучення «встановлений законом» відноситься не тільки до правової основи самого існування суду, але і до складу суду у кожній справі (див. рішення ЄСПЛ «Buscarini v. San Marino» від 04 травня 2000 року, заява № 31657/96).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з ч.4 ст.423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до ч.5ст.423 ЦПК України, визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п.1 ч.2ст.423 ЦПК України, нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 127/10129/17).
Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі від 28.11.2023 року Верховного Суду України по справі № 466/2469/23, за змістом наведених правових норм обов'язковими умовами нововиявлених обставин, визначених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Окрім цього, не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 9901/819/18).
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак, він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі № 910/11027/18).
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
При звернення з заявою про перегляд за нововиявленими заявник посилалася на те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, не могли надати суду дані про неї, проте які саме обставини не зазначає, натомість надає виписки по її рахунку які підтверджують існування заборгованості по рахунку.
В даному випадку, заявником долучено докази, які підтверджують факти що існували під час розгляду цієї справи і про них було відомо сторонам. Таким чином, заявником не доведено наявність обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже доводи заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не вбачається правових підстав для перегляду рішення суду.
Оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, то у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 43, 62, 133, 134, 137, 141, 423-429 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про захист прав споживачів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарга протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 26 червня 2025 року
Суддя С.О. Демидова