24 червня 2025 року
м. Київ
cправа №911/1623/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,
прокурора: Турчин І.А.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
з розгляду касаційної скарги Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області (Рябцева О.О.)
від 03.10.2024,
додаткове рішення Господарського суду Київської області (Рябцева О.О.)
від 05.11.2024,
постанову Північного апеляційного господарського суду (Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 25.02.2025 (повний текст складений 26.02.2025)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 11.03.2025 (повний текст складений 13.03.2025)
у справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва
в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Медичні закупівлі України",
про стягнення заборгованості в розмірі 15 985 340,00 грн,
1. Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" (далі - Відповідач) про стягнення 15 985 340 грн, з них: 5 339 040 грн - штраф, 10 646 300 грн - пеня.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі №911/1623/24 у задоволенні позову прокурора відмовлено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2024 задоволено заяву Відповідача та стягнуто з Київської міської прокуратури на його користь 120 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024 та додаткове рішення цього суду від 05.11.2024 залишені без змін.
5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 заяву Відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, задоволено частково. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь Відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. 18 березня 2025 року Київська міська прокуратура (далі - Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, у якій просила:
- скасувати їх та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора;
- судові витрати покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Скаржника.
7. Ухвалою від 07.04.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №911/1623/24.
8. 30 квітня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
9. У тексті відзиву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс та очікує понести у зв'язку із касаційним переглядом справи №911/1623/24, становить 20 000 грн.
10. Постановою від 03.06.2025 Верховний Суд:
- відмовив у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора про передання справи №911/1623/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- закрив касаційне провадження у справі №911/1623/24 за касаційною скаргою Київської міської прокуратури, поданою з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- залишив без задоволення касаційну скаргу Київської міської прокуратури, подану з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України;
- оскаржувані судові рішення залишив без змін.
11. 06 червня 2025 року Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить:
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, понесені у зв'язку з переглядом справи №911/1623/24 у суді касаційної інстанції;
- розгляд заяви здійснювати без участі Відповідача та його представника.
12. До заяви Відповідач приєднав відповідні докази, а саме:
- ордер на надання правничої допомоги від 08.08.2024 серії ВК №1138799;
- копію договору про надання правової допомоги від 23.02.2020 №23/02-20, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Унілекс" та Відповідачем (далі - Договір) з додатком №16;
- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2025 з детальним описом робіт;
- копію рахунку на оплату від 04.06.2025 №04-06/2025.
13. 18 червня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Дніпровська окружна прокуратура міста Києва із використанням підсистеми "Електронний суд" подала заперечення на заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу; просить відмовити у її задоволенні.
14. Відповідно до пункту 3 частини першої стаття 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
15. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
16. Стаття 16 ГПК України закріплює право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
17. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
18. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
19. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
20. Договір поданий Відповідачем та долучений до матеріалів справи №911/1623/24 під час її розгляду судами попередніх інстанцій.
21. За умовами Договору:
- клієнт доручає, а об'єднання зобов'язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правничу допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, його додатками (пункт 1.1);
- завдання на надання правничої допомоги, її обсяги, строки надання визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб клієнта; сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правничої допомоги може визначатися сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 2.2);
- протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об'єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою два примірники акта прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.7);
- клієнт сплачує об'єднанню гонорар за фактично надану правничу допомогу згідно із завданням, а також відшкодовує додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням належного виконання завдання (пункт 5.1);
- клієнт сплачує об'єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п'яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і акта приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об'єднання; сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до Договору (пункт 5.3).
- Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 8.1).
22. Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі №910/5810/24 вказав, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За загальним правилом такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.
23. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).
24. У постанові від 22.04.2024 у справі №346/2744/21 Верховний Суд у складі об'єднаної палата Касаційного цивільного суду, пославшись на постанову Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21, зробив висновки щодо застосування статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (є аналогічною статті 221 ГПК України; ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема, в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі)) та наголосив:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
25. У справі №285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27 грудня 2022 року, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п'яти днів після його ухвалення (03 січня 2023 року). Докази були датовані за період з 09 грудня 2021 року до 03 серпня 2022 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
26. Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі №910/1007/22, від 12.12.2024 у справі №911/826/23, від 28.01.2025 у справі №910/5810/24, від 16.04.2025 у справі №910/14752/23).
27. Оскільки акт приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2025 з детальним описом робіт, копія рахунку на оплату від 04.06.2025 №04-06/2025 датуються після ухвалення постанови у справі №911/1623/24 (03 червня 2025 року) та, відповідно, не могли бути подані раніше, Верховний Суд вважає за можливе здійснити перевірку цих доказів і надати їм відповідну оцінку.
28. До детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (Адвокатським об'єднанням "Унілекс" у справі №911/1623/24, включено:
- аналіз касаційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Міністерства охорони здоров'я України;
- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;
- підготовку та подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в судовій справі №911/1623/24;
- участь у 2 (двох) судових засіданнях у суді касаційної інстанції у справі №911/1623/24: 20 травня 2025 року та 03 червня 2025 року.
29. Аналогічний перелік наведений і в акті, однак додатково зазначається про підготовку та подання до суду касаційної інстанції заперечень на клопотання про передання справи №911/1623/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
30. Загальна вартість наданих послуг відповідно до додатку 16 до Договору склала 20 000 грн. Клієнт претензій щодо об'єму, якості та строків наданих послуг не має (пункти 2, 3 акта приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2025).
31. Матеріали справи підтверджують вчинення представником Відповідача дій щодо представництва клієнта, вказаних в акті приймання-передачі.
32. Згідно з рахунком від 04.06.2025 №04-06/2025 Адвокатське об'єднання "Унілекс" виставило Відповідачу до оплати 20 000 грн за Договором.
33. При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
34. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
35. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
36. Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
37. Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
38. Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи вони були (мали бути) фактично понесені, а також оцінювати їх необхідність.
39. У цьому контексті Суд звертає увагу, що на стадії касаційного розгляду правова позиція Відповідача вже була сформована. Доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано.
40. Під час розгляду цієї справи (№911/1623/24) у судах попередніх інстанцій представництво інтересів Відповідача здійснювало Адвокатське об'єднання "Унілекс", а саме адвокат Поцелов А.О., який також представляв Відповідача в інших судових справах, зокрема, №910/9872/23 та №911/826/23.
41. Аналіз касаційної скарги, підбір нормативно-правової бази та аналіз судової практики, що визначені пунктами 1, 2 акта приймання-передачі, охоплюються послугою з підготовки відзиву (пункт 3 акта приймання-передачі), отже не підлягають виокремленню.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21 та від 18.12.2024 у справі №911/826/23.
42. У цих висновках Суд враховує позицію Дніпровської окружної прокуратури міста Києва щодо необґрунтованості та неспівмірності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.
43. Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, посилаючись на частину дев'яту статті 129 ГПК України, також вказує, що спір виник унаслідок неправильних дій Відповідача, тому суд має право покласти на нього судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відповідач прострочив виконання зобов'язання з поставки 4 одиниць товару з 29 березня 2023 року по 05 червня 2023 року, а поставки 44 одиниць товару - з 29 березня 2023 року по 22 серпня 2023 року.
44. Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
45. У мотивувальній частині рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 відсутні висновки, що спір у справі виник саме з неправильних дій Відповідача. Укладення сторонами додаткової угоди про розірвання договору у зв'язку з неможливістю поставки товару не дозволяє дійти висновку про зворотне.
46. Предметом спору в справі, що переглядалася (№911/1623/24), було стягнення з Відповідача штрафних санкцій до Державного бюджету України. У постанові від 03 червня 2025 року Верховний Суд наголосив:
- у договірних відносинах обов'язок зі сплати пені стороною, яка порушила умови договору, має бути встановлений договором або законом. Пунктом 9.2 та / або іншими умовами договору не передбачено сплату постачальником (Відповідачем) неустойки до Державного бюджету України, натомість сторони узгодили, що її сплата здійснюється на користь замовника (Третьої особи);
- одностороння зміна порядку стягнення пені, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету України. Така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 Цивільного кодексу України принципам свободи договору, обов'язковості договору та презумпції правомірності правочину.
47. Насамкінець Дніпровська окружна прокуратура міста Києва зазначає, що Відповідач не подавав попереднього розрахунку суми судових витрат у суді першої інстанції.
48. Так, згідно з частиною першою статі 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
49. Водночас у постанові від 14.02.2019 у справі №916/24/18 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким питання про розподіл судових витрат має вирішувати кожна судова інстанція, тому за положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
50. У тексті відзиву на касаційну скаргу Відповідач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку із касаційним переглядом справи №911/1623/24, становить 20 000 грн. Отже, вимоги частини першої статті 124 ГПК України були дотримані.
51. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на рівень складності справи, надані адвокатом послуги, критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, на користь Відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" задовольнити частково.
2. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9; код ЄДРПОУ 38183310) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи №911/1623/24 у суді касаційної інстанції.
3. Доручити видачу відповідного наказу в справі №911/1623/24 Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
В. Студенець