25 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9042/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ковтун С.А.)
від 21.11.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 14.04.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/9042/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 38 546 817,99 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Чуміна К.Г.
відповідача - Подольський А.А.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" (далі - ТОВ "Аякс Дніпро") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") про стягнення 39 175 470,64 грн, у тому числі: 34 282 642,90 грн боргу, 1 488 308,67 грн пені, 2 448 407,31 грн штрафу, 168 963,16 грн 3% річних, 787 148,60 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі №910/9042/24 закрито провадження в частині стягнення 2 837 208,73 грн боргу; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 30 683 721,01 грн боргу, 302 023,67 грн 3% річних, 787 148,60 грн інфляційних втрат, 476 593,39 грн судового збору.
2.2. Суд першої інстанції при ухваленні рішення у цій справі виходив з доведеності позивачем обставин невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати отриманої електроенергії.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/9042/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" 50 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
2.4. Оцінюючи за критерієм співмірності та відповідності понесених витрат позивачем на послуги професійної правничої допомоги з аналізу наявних документів, підготовки позовної заяви, відповіді на відзив і заяви про зменшення розміру позовних вимог, участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що розумним розміром судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на відповідача, є 50 000,00 грн.
2.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/9042/24 залишено без змін.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі №910/9042/24, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу.
3.2. В касаційній скарзі Державне підприємство "Гарантований покупець" посилається на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), від 27.10.2022 у справі №904/8800/21, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 (щодо застосування частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України); від 28.02.2023 у справі №910/20293/21 (щодо застосування статей 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України); від 910/5744/18 (щодо застосування частин п'ятої -сьомої, дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України); від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Аякс Дніпро" проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.3. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.4. Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
4.5. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
4.6. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.7. Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.9. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
4.10. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 100 000 грн заявник надав:
- договір про надання правової допомоги від 07.09.2020;
- додаткову угоду № 9 до договору від 02.07.2024, згідно з пунктом 2 якої гонорар адвоката становить 100 000,00 грн, тобто позивач погодив розмір винагороди адвоката у фіксованому розмірі (незалежно від фактичного обсягу наданих послуг, конкретних дій адвоката та/або витраченого ними часу);
- акт приймання-передавання наданих послуг від 25.10.2024 до додаткової угоди № 9 від 02.07.2024.
Згідно із актом приймання-передавання наданих послуг від 25.10.2024 адвокатом надано позивачу наступну професійну правничу допомогу:
1) аналіз наявних у замовника документів щодо заборгованості;
2) підготовка позовної заяви, здійснення розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних;
3) підготовка відповіді на відзив;
4) підготовка заяви про зменшення позовних вимог;
5) участь у судових засіданнях в суді першої інстанції:16.09.2024, 23.10.2024.
4.11. Суди обох інстанцій, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшли висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
Так суди стосовно надання таких послуг, як аналіз наявних у замовника документів щодо заборгованості, здійснення розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, дійшли висновків, що вони поглинаються такою послугою як підготовка позовної заяви. Крім цього, витрати часу, а саме 5 годин роботи за підготовку відповіді на відзив, та 4, 5 годин - за підготовку заяви про зменшення позовних вимог визнали неспівмірними із виконаною адвокатом роботою.
4.12. ДП "Гарантований покупець" у касаційній скарзі посилається на те, що заявлені ТОВ "Аякс Дніпро" витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, нерозумними, завищеними щодо іншої сторони спору, зважаючи на рівень складності справи та витрачений адвокатом час.
Водночас скаржник не враховує, що заявлена позивачем до суду першої інстанції сума витрат на оплату послуг адвоката склала 100 000,00 грн, однак місцевим господарським судом заяву ТОВ "Аякс Дніпро" задоволено частково, а саме у сумі 50 000,00 грн. Тобто судами, з огляду в тому числі і на заперечення ДП "Гарантований покупець", вже частково відмовлено позивачеві у відшкодуванні понесених ним витрат на правову допомогу, зважаючи не лише на часткове задоволення позову, але також з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності, необхідності та розумності такого розміру.
Так, зокрема, суд першої інстанції при розгляді поданої позивачем заяви взяв до уваги, що позов було задоволено частково, а також предмет та підстави позову у цій справі, встановлені фактичні обставин, характер спірних правовідносин та обсяг матеріалів справи, наявність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також принципи співмірності та розумності судових витрат. Суд апеляційної інстанції з правильністю зазначеної оцінки погодився.
У зв'язку із наведеним, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.
4.13. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду у співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру", а лише наголошується на необхідності суду при вирішенні питання виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу в разі доведення неспівмірності витрат стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.
Колегія суддів під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень не виявила порушень судами попередніх інстанцій положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, неправильного застосування норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судами незаконних рішень, а додатково перевіряти докази з огляду приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права.
Аргументи скаржника щодо неправильної оцінки судами доказів щодо обставин надання послуг професійної правничої допомоги, процесуальних дій, зводяться до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Сама лише незгода скаржника з наданою судами оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що таку оцінку було проведено з порушенням норм права.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.2. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.3. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних додаткового рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.
6. Судові витрати
6.1. Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення та постанову про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не розподіляється.
Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі №910/9042/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець