26 червня 2025 року м. ХарківСправа № 922/813/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 (вх.№14904 від 24.06.2025) про забезпечення позову по справі
за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до : прокуратури України, Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Глобинська, 23) , Харківської міської ради (62003, м. Харків, м-н Конституції, 7) , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (62003, м. Харків, м-н Конституції, 16)
про визнання добросовісним набувачем,
ОСОБА_1 надав заяву від 20.06.2025 (вх.№14904 від 24.06.2025) про забезпечення позову, проте не вказує за яким позовом та просить суд солідарно накласти арешт на грошові кошти 2302000,00 грн на відповідачів: прокуратури України, Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради.
В обґрунтування посилається на те, що прокурор своїм позовом намагається створити передумови для позбавлення права власності добросовісного набувача ОСОБА_1 .
Також 24.06.2025 ОСОБА_1 надав зустрічний позов, в якому просить суд захистити його право власності шляхом визнання позивача добросовісним набувачем нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташованих у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 26.06.2025 суд відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку для подання зустрічного позову та повернув зустрічний позов та додані до нього матеріали без розгляду.
Дослідивши надану заяву, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок Верховний Суд зробив у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Позивачем не наведено існування реальних ризиків подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення у випадку задоволення зустрічного позову.
До того, зустрічний позов ОСОБА_1 носить не майновий характер, а він просить накласти арешт на грошові кошти відповідачів у сумі 2302000 грн.
Крім того, позивачем не наведені пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин та враховуючи повернення судом зустрічного позову без розгляду, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.06.2025 (вх.№14904 від 24.06.2025) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 26.06.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.