вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"19" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/336/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (вул. 16 Липня, 77, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 02471175)
про стягнення 59 492 грн 50 коп.
учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
15 квітня 2025 року до Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни надійшов позов до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради про стягнення 59 492 грн 50 коп.
Ухвалою від 16.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/336/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13 травня 2025 року від представника Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни адвоката Шміда Віталія Васильовича надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.
У даному клопотанні від 13.05.2025 представник позивача вчинив заяву в порядку ч. 8 ст. 129 про те, що докази витрат на професійну (правничу) допомогу будуть подані до суду впродовж 5-ти днів з моменту ухвалення рішення.
Рішенням від 29.05.2025 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради на користь Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни 41 443 грн 70 коп. основного боргу та 2 109 грн 37 коп. судового збору. В решті позовних вимог на суму 18 048 грн 80 коп. - відмовлено.
Повне рішення складене та підписане "03" червня 2025 року.
09 червня 2025 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 10 000 грн 00 коп. із відповідача.
У даній заяві представник позивача просить суд поновити процесуальний строк подачі доказів щодо розміру судових витрат.
Ухвалою від 10.06.2025 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни про поновлення процесуального строку на подання доказів витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/336/25 - відмовлено. Постановлено призначити до розгляду у судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 918/336/25 на 19.06.2025. Запропоновано Комунальному підприємству "Рівнекнига" Рівненської обласної ради надати свої пояснення щодо поданої заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги до 18.06.2025 (включно).
19 червня 2025 року судом встановлено, що у судове засідання учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників. Належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали від 10.06.2025 до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 17.06.2025 о 23:40 год. представнику позивача та 18.06.2025 о 02:21 год. відповідачу.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відтак позивач та відповідач вважаються такими, що отримали ухвалу від 10.06.2025 - 19.06.2025.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У заяві про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 10 000 грн 00 коп. із відповідача представник позивача просить суд про проведення судового засідання з розгляду заяви без його участі.
Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, та з огляду на наявність заяви позивача поданої на підставі п. 3 ст. 196 ГПК України, враховуючи ч. 4 ст. 244 ГПК України суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 918/336/25 без участі представників сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Фізична особа-підприємець Гіль Олена Петрівна понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, яка складається із витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп.
У позовній заяві позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача.
Господарський суд Рівненської області ухвалив судове рішення у даній справі, згідно з яким позовні вимоги задовольнив частково. Рішення ухвалене за відсутності учасників справи. Повне рішення складене та підписане "03" червня 2025 року.
Відповідно до ч.ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як вбачається заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 09.06.2025, тобто в межах 5-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, позаяк датою ухвалення рішення у справі № 918/336/25 є дата його підписання, а саме - 03.06.2025, а заява позивача надійшла 09.06.2025 (з урахуванням того, що останній п'ятий день строку припав на неділю 08.06.2025, що є вихідним днем, а відтак переноситься на перший після нього робочий день - 09.06.2025).
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
При цьому відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Така заява про відшкодування (компенсацію, стягнення, розподіл) судових витрат, про намір подати докази на підтвердження витрат після ухвалення рішення в будь-якому випадку має бути подана (зроблена) до закінчення судових дебатів у справі.
При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 у справі №922/4366/16, ухвала Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/13193/19, ухвала Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 910/16513/21).
Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України, та вчинив відповідну заяву 13.05.2025.
Отже, стороною позивача дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд встановив таке.
Як вбачається із заяви, позивач просить суд стягнути на свою користь із відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у розмірі 10 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що 27.03.2025 між адвокатом Шмідом Віталієм Васильовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 784, виданого Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 24.03.2011 відповідно до рішення № VI-12 та фізичною особою-підприємцем Гіль Ольгою Петрівною (далі - клієнт) було укладено Договір про надання правничої допомоги № 1/ю/25 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору адвокат зобов'язується здійснити захист прав та інтересів, представництво, а також надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором.
За цим договором адвокату надаються повноваження представляти права та інтереси Клієнта, серед яких - в усіх господарських судах з усіма правами, які надано законом позивачу, в тому числі з правом пред'явлення позову (п. 2 Договору).
Згідно з п. 3 Договору за цим договорам адвокату надано право, вчиняти будь-які дії, незаборонені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правилами адвокатської етики та цим Договором, зокрема: підготовки будь-яких матеріалів для судових справ, ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, апеляційні та касаційні скарги, інші скарги, клопотання, запити, одержання інформації і документів, що стосуватимуться прав та інтересів Клієнта, а також його особи, отримувати всі необхідні довідки та документи, сплачувати належні з Клієнта платежі, а також виконувати будь-які інші дії та формальності.
У відповідності до п. 4 Договору клієнт зобов'язується оплатити адвокату за надання правової допомоги згідно домовленості сторін у кожному окремому випадку звернення чи надання правової допомоги, зокрема за участь у судових справах, в строки та розмірах, що будуть регулюватися окремою угодою, Клієнт зобов'язується компенсувати адвокату фактичні витрати необхідні для виконання цього договору.
Даний договір укладений строком до 31.12.2025 включно. Сторони погодили, що в разі набрання законної сили судовим рішенням (постановою), яким вирішено справу по суті, до закінчення строку дії цього Договору, передбаченого в цьому пункті, строк дії цього Договору закінчується в день набрання таким судовим рішенням законної сили. Сторони цього Договору погодили та встановили, що із закінченням строку дії цього Договору усі зобов'язання Адвоката за цим Договором вважаються виконаними належним чином та припиненими. Після закінчення строку дії цього Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновлений на невизначений строк. (п. 9 Договору).
Усі можливі додатки є невід'ємною частиною даного договору, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані повноважними представниками. Угода складена в двох оригінальних, примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін. (п. 10 Договору).
Як вбачається, сторони уклали між собою 27.03.2025 Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.03.2025 № 1/ю/25.
У додатку позивач та адвокат зафіксували, що гонорар Адвоката за вказаним Договором становить 10 0000,00 грн. (фіксована сума), незважаючи на витрачений Адвокатом час та обсяг наданої правничої (правової) допомоги.
Додатково до гонорару Клієнт оплачує Адвокату додаткові витрати для надання правової допомоги (судовий збір, вартість проведення судових експертиз, висновків фахівців, поштові витрати, проїзд до суду та в зворотньому напрямку тощо).
Оплата гонорару Адвокату здійснюється Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвоката, вказаний у Договорі.
Факт виконання зобов'язань Адвоката перед Клієнтом підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) .
Даний Додаток №1 до Договору набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.
Даний Додаток №1 до Договору складений в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін та є невід'ємною частиною Договору про надання правничої допомоги від 27.03.2025.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
У ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Між сторонами, на виконання Договору, у місті Рівне складено і підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 05.06.2025.
У Акті зафіксовано, що адвокат Шмід Віталій Васильович станом на 05.06.2025 надав (виконав) а клієнт прийняла (отримала) правничу допомогу згідно Договором від 27.03.2025 (додаток № 1 до Договору) в Господарському суді Рівненської області у справі № 918/336/25 на загальну суму 10 000 грн 00 коп. у вигляді:
- юридичний аналіз документів: договір поставки, видаткові накладні, виписки з рахунків тощо;
- підготовка та складення письмової претензії;
- підготовка та складення позовної заяви про стягнення коштів;
- прибуття до Господарського суду Рівненської області 13.05.2025 та 29.05.2025, подання письмових пояснень.
Згідно з п. 2 Акту виконаних робіт (наданих послуг), - цим Актом сторони підтверджують, що відповідно до Договору від 27.032025 станом на 05.06.2025 роботу виконано (надано послуги) у справі № 918/336/25, жодних претензій та зауважень щодо наданої правничої допомоги у сторін один до одного немає.
Сторонами погоджено, що клієнтом сплачено погоджену (фіксовану) суму гонорару до підписання акту виконаних робіт; сплата інших витрат не передбачається. (п. 3 Акту виконаних робіт (наданих послуг)).
Як встановлено судом, позивач оплатив для адвоката Шмід Віталія Васильовича 10 000 грн 00 коп. за виконану останнім роботу з надання правничої допомоги у справі № 918/336/25, що підтверджується:
- платіжною інструкцією № 1888422619 від 14.04.2025 на суму 5 000 грн 00 коп. (призначення платежу - часткова оплата за надання правової допомоги зг. додатку 1 до договору від 27.03.2025 № 1/ю/25;
- квитанцією від 25.04.2025 на суму 5 000 грн 00 коп. (призначення платежу - часткова оплата за надання правової допомоги зг. додатку 1 до договору від 27.03.2025 № 1/ю/25.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача проти стягнення заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката відповідача в розмірі 10 000 грн 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.
У постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що заява про стягнення / розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа “Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа “Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: “East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; “Ла-вентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано сукупність доказів: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 3 ст.126 ГПК визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Судом встановлено, що у цьому судовому провадженні інтереси позивача представляв адвокат Шмід Віталій Васильович, що підтверджено Договором про надання правничої допомоги № 1/ю/25 від 27.03.2025, Додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 1/ю/25 від 27.03.2025, Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 05.06.2025, платіжною інструкцією від 14.04.2025 про оплату 5 000 грн 00 коп за надання правничої допомоги та квитанцією від 25.04.2025 про оплату 5 000 грн 00 коп за надання правничої допомоги; ордером серії ВК № 1166376 від 27.03.2025, виданим адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально Шмідом Віталієм Васильовичем на надання правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Гіль Ользі Петрівні (клієнт).
Позивачем надано усю сукупність документів, якими стверджується, що адвокатом Шмідом Віталієм Васильовичем була надана правова правнича допомога у справі № 918/336/25.
Судом встановлено, що на час розгляду справи, доказів недійсності Договору № 1/ю/25 від 27.03.2025 суду не надано. Договір правомірний.
Як встановлено судом, Адвокат та клієнт (замовник, позивач) керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, погодили між собою відповідно розмір та вартість такої допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп. що підтверджується Додатком № 1 до Договору від 27.03.2025 та Актом від 05.06.2025.
У позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, яка складається із витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку про те, чи потрібно надавати суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, у разі, якщо сторони погодили оплату у фіксованій сумі.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила таке:
"140. подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
143 ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис".
Суд зазначає, що детальний опис робіт, який відображений в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 05.06.2025 містить перелік послуг, які надані адвокатом для позивача. Із акту чітко вбачається, яка саме правова правнича допомога була надана у справі № 918/336/25. Вбачається, що вона прийнята без зауважень і замовник підтверджує отримання усіх послуг у повному обсязі, які вказані у Актах.
При погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.
Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
Судом встановлено, що адвокатом підтверджено розмір наданої правової допомоги клієнту (позивачу) на суму 10 000 грн 00 коп.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені Фізичною особою-підприємцем Гіль Ольгою Петрівною у справі відповідають таким критеріям як дійсність, обґрунтованість та розумність, співмірність до ціни позову, а також зі складністю справи.
Спір у даній справі є майновим, що виник у зв'язку із несплатою відповідачем за товар. Справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у зв'язку із малозначністю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зробила висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п.146).
Суд зауважує, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд констатує, що відповідач не надав суду доказів та/або належних обґрунтувань, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого позивачем розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Відповідач не скористався правом на подання заперечень проти заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/336/25.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є покладення всього розміру витрат (пропорційно задоволеним позовним вимогам) на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, на відповідача.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, оскільки позовні вимоги по даній справі задоволені частково, то до стягнення із Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради на користь Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни підлягає 6 966 грн 21 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.
Решта витрат на професійну (правничу) допомогу залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 221, 222, 233, 238, 241, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/336/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (вул. 16 Липня, 77, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 02471175) на користь Фізичної особи-підприємця Гіль Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 966 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн 21 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Решта витрат на професійну (правничу) допомогу у справі № 918/336/25 у розмірі 3 033 грн 79 коп. залишається за позивачем - Фізичною особою-підприємцем Гіль Оленою Петрівною.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складене та підписане "24" червня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич