26 червня 2025 року Справа № 915/1001/25
м.Миколаї
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Захарової Юлії Вікторівни подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» б/н від 23.06.2025 (вхід.№9477/25 від 24.06.2025) про забезпечення позову у справі
за позовом: Захарової Юлії Вікторівни поданим в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛИНКА ПЛЮС»,
про: визнання недійсним договору та витребування майна,-
ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛИНКА ПЛЮС» з такими вимогами:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2015 №1104, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідент.код 31192711) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МАЛИНКА ПЛЮС» (ідент.код 40186001);
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛИНКА ПЛЮС» (ідент.код 40186001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідент.код 31192711) нерухоме майно - нежитлові приміщення кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101.
В обґрунтування вимог позивач вказує наступне.
Громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено установчий договір, у відповідності до якого вирішено створити ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ»; датою державної реєстрації юридичної особи ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідент.код 31192711) є 30.10.2000. Не зважаючи на прямо визначену пунктом 5.8 Cтатуту заборону звернення стягнення на частку учасника в товаристві по його власних зобов'язаннях, в січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, уточнивши яку, просила виділити в натурі частку в ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ», пропорційну частці ОСОБА_1 (позивача) у статутному фонді цього товариства в розмірі 5900 грн, а саме 1/2 частини комплекту офісної меблі та 1/2 частини комп'ютерного комплексу; звернути стягнення на виділене майно та припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ».
Заочним рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 08.12.2015 у справі № 488/89/15-ц вимоги ОСОБА_2 задоволені і на підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора і 24.12.2015 до ЄДРЮОФОП внесено запис за № 15221050012001731 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників», згідно якого було виключено ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ».
У подальшому ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 04.12.2019 у справі №488/89/15-ц задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в указаній справі, заочне рішення від 08.12.2015 скасовано, а справу № 488/89/15-ц призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 30.03.2021 у справі №488/89/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04.08.2021 у справі №488/89/15-ц скасовано рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 30.03.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї - відмовлено.
На даний час рішення суду, на підставі якого було здійснено виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» - скасоване.
Маючи на меті відновити свої корпоративні права у тому стані, який існував до їх відчуження, ОСОБА_1 звернулася до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідною заявою від 05.09.2023 про надання роз'яснень щодо можливості та порядку поновлення своїх корпоративних прав, як співзасновника ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ», проте департамент у листі від 08.09.2023 №19.03.01-06/3060/23 зазначив, що згідно ст.25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скасування реєстраційної дії відбувається, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому, з урахуванням того, що постанова Миколаївського апеляційного суду від 04.08.2021 у справі №488/89/15-ц не містила прямої вказівки на необхідність зміни відомостей в ЄДР, існували перешкоди у поновленні корпоративних прав ОСОБА_1 у тому стані, який існував до їх відчуження, іншим шляхом, ніж звернення до суду.
У зв'язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 05.10.2023 за вх.№13129/23, в якій були заявлені такі вимоги:
“1. Визнати розмір статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (просп. Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, 54029; ідентифікаційний код: 31192711) у розмірі 11800 (одинадцять тисяч вісімсот) грн., визнавши, що:
- розмір частки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідентифікаційний код 31192711) складає 5900 (п?ять тисяч дев?ятсот) грн., що становить 50% статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ»;
- розмір частки ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідентифікаційний код 31192711) складає 5900 (п?ять тисяч дев?ятсот) грн., що становить 50% статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ».
2. Відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становище, що існувало до порушення прав позивача, шляхом скасування реєстраційного запису від 24.12.2015 за № 15221050012001731 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи».
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідентифікаційний код 31192711) з Товариством з обмеженою відповідальністю “МАЛИНКА ПЛЮС» (ідентифікаційний код 40186001).
4. Відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» (ідентифікаційний код 31192711) на нерухоме майно (нежитлові приміщення кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101).
5. Судові витрати покласти на відповідачів».
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі №915/1490/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
У подальшому постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №915/1490/23 пункти 4-5 зазначеного рішення (щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2015 №1104, укладеного ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» з ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС» та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» на нерухоме майно) - скасовано, а в іншій частині рішення залишене без змін.
На даний час на підставі зазначеного вище рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі №915/1490/23 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відновлене становище, що існувало до порушення прав ОСОБА_1 , реєстраційний запис від 24.12.2015 за №15221050012001731 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи» - скасовано.
Разом із тим, на переконання ОСОБА_1 , одного відновлення в Реєстрі відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» в розмірі 50% статутного фонду (капіталу) товариства ? недостатньо для належного захисту прав товариства, грубо порушених під час перебування його під одноособовим контролем іншої засновниці ? ОСОБА_2
ОСОБА_1 указує, що на момент протиправного вилучення з ЄДР відомостей про частку засновника (учасника) ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» товариство володіло об?єктом нерухомості - нежитловими приміщеннями кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , про що йому було видано свідоцтво про право власності від 05.06.2006 за № НОМЕР_3 .
Разом із тим, указаний вище об?єкт нерухомості ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» відчужено на користь ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС» згідно договору купівлі-продажу від 23.12.2015, серія та номер: 1104, видавник: Помазан Я.В., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу.
Захарова Ю.В. указує, що договір купівлі-продажу від 23.12.2015 №1104, у відповідності до якого відчужене нерухоме майно позивача, укладено ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» з ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС» у період, коли з ЄДР були протиправно виключені відомості щодо частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ».
За таких обставин, договір купівлі-продажу від 23.12.2015 №1104 не може бути визнаним таким, що вчинений ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» за наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та вільного волевиявлення, - оскільки в даному випадку законна власниця 50% статутного капіталу ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» ОСОБА_1 не приймала участь у загальних зборах, на яких могли б бути прийнятими рішення щодо відчуження майна товариства; більше того, відомості про проведення відповідних загальних зборів, повідомлення про них учасників товариства, зокрема, ОСОБА_1 , а також про наявність на таких зборах кворуму - відсутні.
На думку ОСОБА_1 , викладене прямо суперечить положенням п.п.10.4, 10.7-10.8 статуту ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» і, у відповідності до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 23.12.2015 №1104 недійсним, а також підставою для витребування нерухомого майна з володіння недобросовісного набувача ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС», зокрема, на підставі положень ст.330, ч.1 ст.388 ЦК України.
Разом з позовною заявою Захаровою Ю.В. в інтересах ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» до суду подано заяву б/н від 23.06.2025 (вхід.№9477/25 від 24.06.2025), в якій вона просить суд вжити у даній справі такі заходи забезпечення позову:
- заборонити Товариству з обмеженою відповід альністю “МАЛИНКА ПЛЮС», просп.Центральний, 32/7, м.Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код: 40186001, вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності, тощо) щодо об?єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101.
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об?єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101.
В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на наступне:
- на даний час власником спірного об?єкта нерухомості - нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101, значиться ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС»;
- наявність у ТОВ “МАЛИНКА ПЛЮС» правомочностей власника спірного нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, у т.ч. під час розгляду справи судом, розпорядитись цим майном на користь третіх осіб, що ускладнить або навіть унеможливить повернення цього майна та відновлення порушених прав ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ»;
- на момент звернення ОСОБА_1 до Господарського суду Миколаївської області з позовом у справі №915/1490/23 в мережі Інтернет на загальнодоступному ресурсі для онлайн-оголошень olx.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщене оголошення про реалізацію спірного об?єкта нерухомості під заголовком: “Продажа добротного помещения АДРЕСА_2 м 100000$». Зазначене оголошення було опубліковане на веб-сайті 08.09.2023. Отже, відповідачем вчинялися дії з метою реалізації спірного нерухомого майна. Викладені обставини також встановлені ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2023 у справі №915/1490/23, якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову;
- у подальшому, одразу після скасування ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2025 у справі №915/1490/23 заходів забезпечення позову в частині заборони ТОВ «МАЛИНКА ПЛЮС» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо спірного об'єкта нерухомого майна, а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об'єкта, в мережі Інтернет на загальнодоступному ресурсі для онлайн-оголошень olx.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 10.03.2025 розміщене оголошення про реалізацію спірного об?єкта нерухомості під заголовком: “Продажа помещения под любую деятельность.Очень бойкое место. 4097085 грн»;
- таке ж оголошення розміщене в соціальній мережі Instagram;
- наведене свідчить про необхідність у даному випадку якнайшвидшого вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки наявні підстави припустити, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду; більше того, невжиття заявлених заходів забезпечення позову з великою вірогідністю призведе до порушення вимог законодавства щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ», оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Розглянувши заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
ЄСПЛ у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Водночас ч.4 ст.137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Оскільки виконання в майбутньому судового рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від наявності у відповідача права власності на спірне нерухоме майно, тому застосування заходів забезпечення позову, обраних позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Адекватність таких заходів забезпечення позову полягає у тому, що вони забезпечать реальне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що вжиття запропонованих заходів забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Судом взято до уваги, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, спрямованих на передачу у власність або у користування, та реєстраційних дій щодо зазначеного вище об?єкта нерухомості гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, не становитиме надмірний та непропорційний тягар для відповідача, і є співрозмірним із позовними вимогами, які заявлені Захаровою Ю.В. в інтересах ТОВ “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ».
Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2020 по справі №753/22860/17, що невжиття власником об'єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об'єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об'єктом нерухомості, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
За такого вбачається, що заходи забезпечення позову мають на меті гарантувати виконання у майбутньому рішення суду. При цьому сам факт наявності права власності на спірний об'єкт вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.
При цьому, у пунктах 5.17, 5.18, 5.19 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23 висловлено позицію щодо відсутності обов'язку у позивача доводити належними та допустимими доказами наявність обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Так, Верховний Суд зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
При цьому, судом враховано, що заявником надано суду докази розміщення оголошень на інтернет ресурсах про продаж спірного майна.
Окрім того, суд вказує, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача без порушення, або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Таким чином, врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовну, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню в обраний заявником спосіб, оскільки невжиття запропонованих ним заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.ст.136-140, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву Захарової Юлії Вікторівни подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОЛОТИЙ АНГЕЛ» б/н від 23.06.2025 (вхід.№9477/25 від 24.06.2025) про забезпечення позову, - задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповід альністю “МАЛИНКА ПЛЮС» (54029, Миколаївська обл., м.Миколаїв, просп.Центральний (просп.Леніна), 32/7; ідент.код 40186001) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності, тощо) щодо об?єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: м.Миколаїв, просп.Центральний (просп.Леніна), 32/7; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101.
3. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об?єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: м.Миколаїв, просп.Центральний, 32/7; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 807731748101.
4. Ухвала є обов'язковою та набирає законної сили з 26.06.2025.
5. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років.
За даною ухвалою:
Стягувач: Захарова Юлія Вікторівна ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповід альністю “МАЛИНКА ПЛЮС» (54029, Миколаївська обл., м.Миколаїв, просп.Центральний, 32/7; ідент.код 40186001).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва