вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
26 червня 2025 рокуСправа № 912/1027/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1027/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 в особі Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард", вул. Ельворті, 7, офіс 202, м. Кропивницький, 25002
про стягнення 229 115,83 грн
Представники:
від позивача - Іноземцев Є.С., довіреність №651/дов-24 від 30.12.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - участі не брали.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард" (далі - ТОВ "Локкард", відповідач) про стягнення штрафу в сумі 229 115,83 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №1000194, № 1000195 та 1000196 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування підстав позову зазначено, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України не зареєстрував у встановлений строк податкові накладні, що є підставою для застосування штрафу згідно п. 7.2. договорів про закупівлю у розмірі, що дорівнює сумі податку, право на віднесення яких до податкового кредиту було втрачено.
Ухвалою господарського суду від 30.04.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1027/24 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті спору.
10.06.2025 суд відкрив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.06.2025.
26.06.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач участі в засіданні суду не брав, про причини відсутності суд не повідомив, відзив на позов та будь-які інші заяви чи клопотання відповідач до суду не подав.
Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про доставлення копії ухвал суду у справі до електронного кабінету ТОВ "Локкард".
З урахуванням викладеного та на підставі п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника відповідача.
У відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
04.01.2024 між ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Замовник) і ТОВ "Локкард" (Постачальник) укладено три окремих договори про закупівлю № 69/12-1Т/8/МФ/100-102/1/5-Р-0124, № 70/12-1Т/6/МФ/100-102/1/5-Р-0124 та №71/12-1Т/7/МФ/100-102/1/5-Р-0124 (далі - Договори), предметом яких є передача у власність Замовника Товару (бензин А-95, дизельне паливо, газ скріплений) в об'ємі та ціною, визначеною Договорами (а.с. 5 на звороті - 12).
Договорами передбачено, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за паливними картками на отримання Товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (пункт 1.2.).
Згідно Договорів їх ціна становить:
за Договором № 69/12-1Т/8/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 147 725,00 грн, у тому числі ПДВ 24 620,83 грн (20%);
за Договором № 70/12-1Т/6/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 1 126 590,00 грн, у тому числі ПДВ 187 765,00 грн (20%);
за Договором № 71/12-1Т/7/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 100 380,00 грн, у тому числі ПДВ 16 730,00 грн (20%).
Оплата Товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (пункт 4.1. Договорів).
Оплата здійснюється Замовником на умовах: післяоплата протягом 14 календарних днів з дати зарахування відповідного об'єму пального на паливні картки згідно заявок Замовника, виставленого рахунку та підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.2. Договорів).
За пунктом 6.3.8. Договорів Постачальник зобов'язався здійснювати відпуск Товарів Замовнику на АЗС при пред'явлені представниками Замовника паливної картки.
Пунктом 6.3.3. Договорів передбачено обов'язок Постачальника скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений чинним законодавством термін.
Згідно пункту 7.2. Договорів, сторонами погоджено, що у разі допущення Постачальником помилок при визначені обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбаченої пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення Постачальником граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, внаслідок чого Замовник втратив право на віднесення сум податку до податкового кредиту, Постачальник сплачує на користь Замовника штраф у розмірі, що дорівнює розміру сум податку, право на віднесення яких до податкового кредиту було втрачене Замовником.
Згідно платіжних інструкцій позивач на виконання Договорів перерахував на рахунок ТОВ "Локкард" грошові кошти в загальному розмірі 1 374 695,00 грн, у тому числі ПДВ, а саме:
за Договором № 69/12-1Т/8/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 147 725,00 грн, у тому числі ПДВ 24 620,83 грн, згідно платіжної інструкції № 12 від 15.01.2024;
за Договором № 70/12-1Т/6/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 1 126 590,00 грн, у тому числі ПДВ 187 765,00 грн, згідно платіжної інструкції № 11 від 15.01.2024;
за Договором № 71/12-1Т/7/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - 100 380,00 грн, у тому числі ПДВ 16 730,00 грн , згідно платіжної інструкції № 13 від 15.01.2024 (а.с. 13-14).
Відповідно до видаткових накладних позивачем отримано Товар, а саме:
за Договором № 69/12-1Т/8/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - на загальну суму 141 580,40 грн, у тому числі ПДВ 23 596,72 грн;
за Договором № 70/12-1Т/6/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - на загальну суму 1 178 394,60 грн, у тому числі ПДВ 196 399,10 грн;
за Договором № 71/12-1Т/7/МФ/100-102/1/5-Р-0124 - на загальну суму 54 720,00 грн, у тому числі ПДВ 9 120,00 грн (а.с. 19-25).
15.01.2024 ТОВ "Локкард" по факту першої події (оплата) складено та подано на реєстрацію податкові накладні № № 1000196, 1000194, 1000195, реєстрація яких зупинена ДПС України відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію (а.с. 14 на звороті - 18).
Як зазначає позивач, відповідач протягом встановленого строку не скористався правом на надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 15.01.2024 року № 1000194, № 1000195 та № 1000196, а тому, згідно вимог п. 7.2. Договору, зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі, що дорівнює розміру сум податку, право на віднесення яких до податкового кредиту ним було втрачене.
Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно- наслідковий зв'язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 229 115,83 грн (187 765,00 грн + 24 620,83 грн + 16 730,00 грн) до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму.
Наведені вище обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
Статтями 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір та інші правочини є підставою виникнення зобов'язань, які мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Стаття 712 ЦК України визначає, що з договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно положень ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. Натомість покупець, відповідно до ст. ст. 689, 691, 692 ЦК України, зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі.
Податковий кодекс України (далі - ПКУ) встановлює, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз. 1 п. 201.10 ст. 201)
Згідно пункту 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).
Таким чином, чинне законодавство передбачає обов'язок постачальника товару скласти та зареєструвати податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Поряд з цим, обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах. Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Наведений висновок є незмінним у практиці Верховного Суду, зокрема, постанови у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.
Отже, передбачена пунктом 7.4 укладених між сторонами Договорів відповідальність Постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання ним приписів податкового законодавства.
Невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором поставки, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на відповідача господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, так як вказана санкція може наставати по факту порушення стороною умов саме господарського зобов'язання.
Разом з цим, суд встановив, що за змістом п. 7.4. Договорів встановлений розмір штрафу відповідає розміру, що дорівнює розміру сум податку, право на віднесення яких до податкового кредиту було втрачено Замовником.
Відповідно до підпункту 14.1.181 ст. 14 ПКУ податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пунктів 198.1, 198.2 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За приписами пункту 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Абзацом другим п. 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. (п. 201.10 ст. 201).
Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну хоча і не є обов'язком постачальника перед покупцем, однак невиконання такого обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.
Суд враховує, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 "правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Локкард" на дату першої події (сплата коштів (попередня оплата) сформував та відправив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 15.01.2024 .
Згідно наданих позивачем до справи квитанцій, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Підставою зупинення вказано, що податкова накладна складена та подана платником, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється, зокрема, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1),
Згідно абз. 1 пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абз. 2, 3 пункту 6 Порядку №1165).
У свою чергу, Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
Пунктом 10 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У справі, що розглядається встановлено, що податковим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних від 15.01.2024 та запропоновано ТОВ "Локкард" надати пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Суд враховує, що покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Отже, саме від дій відповідача залежить вирішення питання реєстрації податкових накладних та, відповідно, можливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів подання ТОВ "Локкард" до ДПС необхідних письмових пояснень та документів для подальшої реєстрації податкових накладних внаслідок зупинення їх реєстрації. Також відповідач не повідомляє про оскарження рішення комісії та не підтверджує вчинення конкретний дій задля реєстрації податкових накладних.
Суд становив, що станом на дату звернення позивача з позовом у даній справі встановлений абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 строк для подання до контролюючого органу документів і пояснень закінчився.
Таким чином, має місце бездіяльність відповідача щодо вчинення всіх дій для реєстрації податкових накладних, наслідком чого відповідні податкові накладні не зареєстровані в реєстрі.
Отже, суд встановив причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на цю суму.
Внаслідок вказаного ТОВ "Газорозподільні мережі України" позбавлено права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 229 115,83 грн.
Суд враховує, що відповідно до п. 192.1. ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Згідно наявних у справі видаткових накладних підтверджено фактичну поставку Товару та його прийняття позивачем на загальну суму 1 374 695,00 грн, з якого ПДВ 229 115,83 грн.
Факт поставки товару на зазначену суму також підтверджено в засіданні суду представником позивача.
Отже, сплачена позивачем сума в розмірі 1 374 695,00 грн, у тому числі ПДВ 229 115,83 грн, відповідає первинним документам поставки товару.
Також в засіданні суду представник позивача підтвердив відсутність обставин включення спірної суми до податкового кредиту через відсутність зареєстрованих податкових накладних. Представник позивача вказав, що визначений Договорами розмір штрафу відповідає фактично понесеним позивачем розміром збитків внаслідок неможливості зменшення позивачем податкового зобов'язання на спірну суму.
Отже, суд встановив всі складові цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка відповідача, що полягає у відсутності реєстрації податкової накладної та бездіяльність щодо вчинення всіх необхідних дій для реєстрації податкових накладних; збитки позивача - неможливість включення суми ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на цю суму; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками позивача; вина відповідача, який під час розгляду справи її не спростував.
З підстав викладеного, застосовуючи принцип jura novit curia ("суд знає закони"), та враховуючи, що заявлена до стягнення сума, яка кваліфікована позивачем як штраф, повністю відповідає розміру збитків (сума податкового кредиту, право на який втрачено позивачем), суд встановив підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 229 115,83 грн, як збитки.
Судові витрати.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард" (25002, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Ельворті, будинок, 7, офіс, 202, ідентифікаційний код 44574166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (м. Миколаїв, вул. Погранична, 159, код 45192910) 229 115,83 грн та 2 749,39 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 26.06.2025.
Суддя В.В.Тимошевська