вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2691/24
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши заяву Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “Лемкен-Україна» б/н від 14.04.2025 (вх. № суду 3504 від 15.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №911/2691/24
за позовом Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “Лемкен-Україна»,
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Агро-Темп»,
Київська область, м. Обухів
про стягнення 21 853 974,83 грн
за участі представників:
від позивача: Шишко Г.С., адвокат, довіреність від 11.11.2024
від відповідача: не з'явився
обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі №911/2691/24 позовні вимоги Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» були задоволені; закрито провадження у справі № 911/2691/24 в частині стягнення 52 377,78 грн заборгованості; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» на користь Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» 11 635 747,23 грн заборгованості, 4 678 600,09 грн пені, 4 349 357,14 грн штрафу, 433 510,53 грн 3 % річних, 704 382,06 грн інфляційних нарахувань та 262 247,70 грн судового збору.
15.04.2025 через систему “Електронний суд» від Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» надійшла заява б/н від 14.04.2025 (вх. № суду 3504 від 15.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій останній просить суд прийняти додаткове рішення у справі № 911/2691/24 яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» на користь Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» витрати на правничу допомогу в розмірі 92 900,00 грн.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2691/24 було подано у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому ухвалою суду від 16.04.2025 її прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 30.04.2025.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, не забезпечив участі свого повноважного представника в судовому засіданні, письмових пояснень з приводу заяви від б/н від 14.04.2025 (вх. № суду 3504 від 15.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу, яка підлягає розгляду, до суду не надіслав.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а також докази надані з нею, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 вказаного Закону).
В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз'яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, судом встановлено, що 03.11.2023 між Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» (замовник) та Адвокатським об'єднанням “Юридична група Єукон» (виконавець) укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги № 181/23, за умовами п. 1.1 якого замовник замовляє і оплачує, а виконавець надає обумовлені у цьому пункті послуги щодо надання правничої допомоги, зокрема, щодо стягнення з ТОВ «Компанія «Агро-Темп» коштів за Договором № 01/01-2022 від 07.11.2022, укладеним з Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна».
Відповідно до розділу 2 договору сторони домовились, що вартість послуг, передбачених п. 1.1 цього договору відповідно до встановлених етапів становить:
перший етап - досудове врегулювання спору (підготовка претензії, переговори з боржником) - 2 000,00 Євро (тут і надалі - за комерційним середнім курсом, визначеним на дату виставлення рахунків). За потреби підготовки договору про розстрочку боргу, додатково сплачується вартість підготовки договору - 1 000,00 Євро.
другий етап - за представництво інтересів замовника в суді першої інстанції гривневий еквівалент 2 000,00 Євро;
третій етап - за представництво інтересів замовника в суді апеляційної інстанції гривневий еквівалент 1 000,00 Євро;
четвертий етап - за представництво інтересів замовника в суді касаційної інстанції гривневий еквівалент 1 000,00 Євро.
Замовник здійснює сплату вартості послуг по кожному етапу окремо - у розмірі 100 % авансового платежу. Підставою для перерахування замовником коштів виконавцеві за вказані послуги є рахунок, що підлягає оплаті у строк 3 робочі дні з моменту виставлення його виконавцем.
Умовами п. 5.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами умов договору.
На підставі рахунку на оплату № 165 від 30.09.2024 та платіжної інструкції № 503 від 30.09.2024 Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» було перераховано на рахунок Адвокатського об'єднання “Юридична група Єукон» 92 900,00 грн.
14.04.2025 між Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» та Адвокатським об'єднанням “ Єуконло Груп» підписана Додаткова угода № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23, яким сторони, зокрема, у зв'язку з державною реєстрацією зміни найменування адвокатського об'єднання дійшли згоди внести зміни до договору, замінивши по тексту договору слова та знаки «Адвокатське об'єднання «Юридична група Єукон» на слова та знаки «Адвокатське об'єднання «Єуконло Груп».
14.04.2025 між Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» та Адвокатським об'єднанням “Єуконло Груп» підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23 від 03.11.2023 за яким між сторонами погоджено, що виконавцем надані, а замовником прийняті в повному обсязі послуги з надання правничої допомоги, відповідно до п п. 1.1, з урахуванням п.п. 2.1.2 Договору № 181/23 від 03.11.2023 року, а саме: представництво інтересів замовника в суді першої інстанції, що підтверджено, оголошеною в суді вступною і результативною частиною рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/2691/24, згідно з обсягів, що зазначені в звіті.
Вартість наданих послуг становить 92 900,00 грн.
Згідно із звітом про наданні послуги від 14.04.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23 від 03.11.2023 виконавцем надані наступні послуги:
аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, листування, тощо), підготовка позиції сторони, аналіз правових позицій постанов Верховного Суду і як результат підготовка позовної заяви - 20 годин;
підготовка заяви про забезпечення позову - 5 годин;
участь у шести судових засіданнях - 6 годин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів в суді при розгляді справи здійснювалось адвокатами Романчук Ярославом Васильович, який у Господарському суді Київської області здійснює представництво Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна», на підставі ордеру серії АА № 1492309 від 03.10.2024, виданого Адвокатським об'єднанням “Юридична група Єукон» та адвокатом Шишко Ганною Сергіївною на підставі довіреності б/н від 11.11.2024 року, виданої позивачем.
Відповідно до статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, але не впливає на обов'язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд має виходити з загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Як встановлено судом з матеріалами справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу та їх розміру останнім надана, зокрема, копія укладеного між ДП із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» та Адвокатське об'єднання «Єуконло Груп» (нова назва) Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23 від 03.11.2023, за умовами п. 1.1 якого замовник замовляє і оплачує, а виконавець надає обумовлені у цьому пункті послуги щодо надання правничої допомоги, зокрема, щодо стягнення з ТОВ «Компанія «Агро-Темп» коштів за Договором № 01/01-2022 від 07.11.2022, укладеним з Дочірнім підприємством із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна».
Наведений пункт в договорі відповідає приписам чинного законодавства щодо підстав представництва інтересів сторін в господарському процесі.
Так, згідно частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник
Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала касаційну скаргу, є лише довіреність або ордер (ухвали КГС ВС від 31.05.2018 року у справі № 922/699/17, від 18.06.2018 року у справі № 910/15163/17, від 25.06.2018 року у справі № 924/326/17, від 13.08.2018 року у справі № 910/2152/18, від 28.09.2018 року у справі № 910/2396/18, від 13.04.2018 року у справі № 927/675/17, постанова КГС ВС від 21.04.2020 року у справі № 910/10156/17).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.
За приписами статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Суд наголошує, що договір про надання правничої допомоги визначає взаємні права й обов'язки адвоката (адвокатського об'єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об'єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах. На підставі договору адвокатом (адвокатським об'єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об'єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер № 41.
Отже, суд зазначає, що незалежно від обраної адвокатом організаційно - правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правничої допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст.
Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчуютьповноваження адвоката на надання правничої допомоги - договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Так, в доказ понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивачем наданий, в тому числі, але не виключно, Звіт про наданні послуги від 14.04.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23 від 03.11.2023 з якого слідує, що виконавцем були надані послуги з:
- аналізу документів (договорів, первинних документів, листування, тощо), підготовка позиції сторони, аналіз правових позицій постанов Верховного Суду і як результат підготовка позовної заяви - 20 годин;
- підготовки заяви про забезпечення позову - 5 годин;
- участі у шести судових засіданнях - 6 годин.
Так, зокрема, з поданої суду позовної заяви від 03.10.2024 (вх. № 3708/25 від 04.10.2024) вбачається, що така була підготовлена, підписана та подана через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 .
Романчук Ярослав Васильович є адвокатом, згідно з свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 178 від 20.11.2008, який у Господарському суді Київської області здійснює представництво Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна», на підставі ордеру серії АА № 1492309 від 03.10.2024 та Договору про надання правничої допомоги № 181/23 від 03.11.2023, укладеного з Адвокатським об'єднанням “Юридична група Єукон» (керуючий партнер).
Що стосується викладених у Звіті послуг з надання правничої допомоги щодо підготовки заяви про забезпечення позову та участі представника в шести судових засіданнях, суд відзначає наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, надання послуг із підготовки заяви про забезпечення позову, а також участь в шести судових засіданнях здійснювалась адвокатом Шишко Ганною Сергіївною на підставі довіреності б/н від 11.11.2024 року, виданої позивачем - Дочірнім підприємство із із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна».
Матеріали справи № 911/2691/24 не містять ордеру, виданого згідно ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на ім'я адвоката Шишко Г.С. на представництво інтересів Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна», зокрема, виданого саме в межах виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги № 181/23 від 14.04.2025, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням.
Договору укладеного між адвокатом Шишко Г.С. та позивачем, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності та в подальшому є підставою для стягнення витрат на правничу допомогу також не надано.
Натомість матеріали справи містять лише довіреність від 11.11.2024, видану від імені позивача, в той час як позивачем укладено Договір про надання правової допомоги саме з адвокатським об'єднанням.
Доказів залучення до виконання зобов'язань щодо надання правничої допомоги адвоката Шишко Г.С., на договірних засадах з адвокатським об'єднанням матеріали справи не містять.
Також в поданій заяві Адвокатського об'єднання “Юридична група Єукон» б/н від 14.04.2025 (вх. № суду 3504 від 15.04.2025) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивачем не зазначено обставин надання підприємству правової допомоги адвокатом Шишко Г.С., обсягу та змісту виконаних ним робіт та наданих послуг у справі № 911/2691/24, позаяк заява містить тільки загальні посилання на норми права, розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та перелік доданих позивачем до заяви на підтвердження розміру останніх доказів.
Тобто, за умови відсутності доказів документального підтвердження надання правничої допомоги позивачу у даній справі саме адвокатом Шишко Г.С., ненадання копії договору про надання правничої допомоги в сукупності із звітом про надані послуги, не може бути розцінене судом в якості достатніх доказів, що підтверджують зміст, обсяг, вартість наданих адвокатом Шишко Г.С. послуг.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17 витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
Окремо, суд зауважує, що ухвалою суду від 03.03.2025 було відмовлено Дочірньому підприємству із 100 % іноземним капіталом “Лемкен-Україна» в задоволенні заяви б/н від 25.02.2025 (вх. № 1829/25 від 26.02.2025) про забезпечення позову. При дослідження зазначеної заяви суд дійшов висновку про її необґрунтованість оскільки така не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Отже, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 40 000,00 грн за надання такої послуги як написання і подання позовної заяви (вх. № 3708/25 від 04.10.2024) у справі № 911/2691/24, в іншій частині витрати на професійну правничу допомогу є не доведеними позивачем.
Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Заяву Дочірнього підприємства із 100% іноземним капіталом “Лемкен-Україна» б/н від 14.04.2025 (вх. № суду 3504 від 15.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 9-Б, код ЄДРПОУ 36348755) на користь Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом «Лемкен-Україна» (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150-г, офіс 112, код ЄДРПОУ 24919541) 40 000 (сорок тисяч) 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано - 25.06.2025.
Суддя О.О. Христенко