ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/3586/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 20; ідентифікаційний код 00130872)
до
Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227)
про стягнення 11 342 857,28 грн,
Представники:
від позивача: Середа В.В.;
від відповідача: Остапенко С.Л.;
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - АТ «ДТЕК Дніпроенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» (далі - НЕК “Укренерго»/відповідач) про стягнення 11 342 857,28 грн, у тому числі: 4 203 070,26 грн - 3% річних та 7 139 787,02 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку №0421-41013 від 27.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 16.11.2023 у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлену балансуючу електричну енергію у розмірі 277 262 385,44 грн, що підтверджується судовими рішеннями у справі №910/11976/23. Оскільки відповідач почав погашати заборгованість з 25.03.2024 та повністю сплатив її 29.03.2024, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості до моменту повного погашення заборгованості.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.04.2025.
10.04.2025 через систему «Електронний суд» від НЕК “Укренерго» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів порушення НЕК «Укренерго» установленого законом алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію. Крім того, відповідач вказує на ненадання позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
21.04.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надійшла відповідь на відзив.
28.04.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 02.06.2025.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» від НЕК “Укренерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, при цьому, у разі задоволення позовних вимог, одночасно спросить відстрочити виконання рішення суду на один рік.
01.06.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надійшли заперечення на заяву НЕК “Укренерго» про відстрочення виконання рішення суду.
02.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2025.
23.06.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Зокрема, у судовому засіданні представник АТ «ДТЕК Дніпроенерго» підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заперечував проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Представник НЕК “Укренерго», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. При цьому, у випадку задоволення позову просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 (один) рік.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Господарський суд міста Києва рішенням від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» про стягнення заборгованості задовольнив, зокрема, присудив до стягнення з НЕК “Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму основного боргу у розмірі 277 262 385,44 коп., 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні витрати - 2 897 573,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2024 апеляційну скаргу НЕК “Укренерго» залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 - без змін.
Отже, 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 набрало законної сили.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 28.11.2024 у справі №910/11976/23 закрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою НЕК “Укренерго» в частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України; касаційну скаргу НЕК “Укренерго» в частині підстав, передбачених пунктами 2, 4 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, залишив без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 в оскаржуваній частині у справі №910/11976/23 залишив без змін.
За твердженням позивача, НЕК “Укренерго» почало погашати заборгованість з 25.03.2024 та повністю сплатило борг 29.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зазначає, що оскільки позивачем в межах справи №910/11976/23 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період по 26.07.2023 включно (згідно розрахунків за квітень - червень 2023 року) і за період по 12.09.2023 (згідно рахунків за липень - серпень 2023 року) та інфляційні втрати по 26.07.2023 на суму боргу у розмірі 277 262 385,44 грн, а сума заборгованості почала погашатися відповідачем з 25.03.2024, відповідно АТ «ДТЕК Дніпроенерго» має право нарахувати 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення. Зокрема, позивач нараховує 3% річних за період з 27.07.2023 (згідно рахунків за квітень - червень 2023 року) і з 13.09.2023 (згідно рахунків за липень - серпень 2023 року, а по рахунку №0509202300002 - з 12.09.2023) по дату повної оплати НЕК “Укренерго» боргу, тобто до 29.03.2024.
За таких обставин, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» просить суд стягнути з НЕК “Укренерго» 3% річних у розмірі 4 203 070,26 грн та інфляційні втрати у сумі 7 139 787,02 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом вище встановлено, що Господарським судом міста Києва рішенням від 16.11.2023 у справі №910/11976/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» про стягнення заборгованості задоволено, зокрема, присуджено до стягнення з НЕК “Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму основного боргу у розмірі 277 262 385,44 коп., 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні витрати - 2 897 573,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що НЕК “Укренерго» погасило заборгованість 29.03.2024.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в межах справи №910/11976/23 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період по 26.07.2023 включно (згідно розрахунків за квітень - червень 2023 року) і за період по 12.09.2023 (згідно рахунків за липень - серпень 2023 року) та інфляційні втрати по 26.07.2023 на суму боргу у розмірі 277 262 385,44 грн.
Таким чином, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 27.07.2023 (згідно рахунків за квітень - червень 2023 року) і з 13.09.2023 (згідно рахунків за липень - серпень 2023 року, а по рахунку №0509202300002 - з 12.09.2023) по дату повної оплати НЕК “Укренерго» боргу, тобто до 29.03.2024, з урахуванням оплат, які здійснювались відповідачем у цей період.
Так, відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при їх здійсненні АТ «ДТЕК Дніпроенерго» допущено арифметичні помилки, проте їх розмір не перевищує суми, обчисленої судом, внаслідок чого ці позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Щодо заяви НЕК “Укренерго» про відстрочення виконання рішення суду у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
В обґрунтування поданої заяви, НЕК “Укренерго» зазначає, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан, а тому діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі.
Також, відповідач вказує на те, що стягнення з нього неспівмірної суми в розмірі 11 342 857,28 грн та накладення арешту на його рахунки фактично паралізує діяльність оператора системи передачі, що загрожує колапсом енергетичної інфраструктури країни в умовах воєнного стану.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Так, на підтвердження викладених у заяві обставин відповідачем надано суду роздруківку фінансових результатів розрахунків на балансуючому ринку станом на 10.04.2025.
Проте, за висновком суду, надані документи не відображають реального фінансового становища боржника станом на день розгляду цієї справи по суті.
За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені відповідачем обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє НЕК «Укренерго» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі із підстав необґрунтованості.
Керуючись статтями 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» - задовольнити.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 20; ідентифікаційний код 00130872) 4 203 070 (чотири мільйони двісті три тисячі сімдесят) грн 26 коп. - 3% річних, 7 139 787 (сім мільйонів сто тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 02 коп. - інфляційних втрат та 136 114 (сто тридцять шість тисяч сто чотирнадцять) грн 29 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія “Укренерго»» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3586/25 - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 26.06.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК