номер провадження справи 22/88/25
25.06.2025 Справа № 908/1099/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засіданні Литвинюк А.О.,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1099/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДІМ "АЛЬЯНС" (вул. Олександра Невського, буд. 36, м. Мелітополь(з), Запорізька область, 72312)
до відповідача: російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, корпус 1, м. Москва, російська федерація, 125993)
про стягнення 36652800,48 доларів США та 29723034,03 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДІМ "АЛЬЯНС" до відповідача: російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення:
- суми спричинених збитків у розмірі 36758873,82 долари США, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України, та в результаті втрати: виробничого комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Олександра Невського, будинок 36; заглибинного складу, що розташований за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Грушевського Михайла (у минулому Карла Маркса), будинок 46; будівлі трансформаторної станції, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Молочна, будинок 1/2.
- суми спричинених збитків у розмірі 29723034,03 грн., що виникли у зв'язку з російською збройною агресією на території України внаслідок втрати товарно-матеріальних цінностей.
Відкрито провадження у справі № 908/1099/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27.05.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, підготовче засідання відкладено на 25.06.2025.
Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, предметом позовних вимог є:
1. Стягнення з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації на користьТовариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОДІМ “АЛЬЯНС» суми спричинених збитків у розмірі 36652800,48 (тридцять шість мільйонів шістсот п?ятдесят дві тисячі вісімсот) доларів США 48 центів, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України, та в результаті втрати:
- виробничого комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Олександра Невського, будинок 36.
- заглибинного складу, що розташований за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Грушевського Михайла (в минулому Карла Маркса), будинок 46.
- будівлі трансформаторної станції, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Молочна, будинок 1/2.
2. Стягнення з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОДІМ “АЛЬЯНС» суми спричинених збитків у розмірі 29723034 (двадцять дев?ять мільйонів сімсот двадцять три тисячі тридцять чотири) грн. 03 коп., що виникли у зв?язку із російською збройною агресією на території України внаслідок втрати товарно-матеріальних цінностей.
Позов пред'явлено позивачем у зв'язку завданням шкоди ТОВ “ТЕХНОДІМ “АЛЬЯНС» внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
У підготовче засідання 25.06.2025 представник сторін не з'явилися.
Відповідач про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що розміщено 02.06.2025.
25.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Калініченка Б.І. надійшло клопотання про проведення засідання, призначеного на 25.06.2025, без участі позивача та його представника.
Клопотання судом задоволено.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи № 908/1099/25 суд зазначає, що загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 07.08.2025.
Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області тимчасово окупована російською федерацією з 25.02.2022.
Адресою місцезнаходження ТОВ “ТЕХНОДІМ “АЛЬЯНС», згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Олександра Невського, буд. 36, м. Мелітополь(з), Запорізька область, 72312.
У відповідності до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судом, на час введення на території України воєнного стану, на час подання позовної заяви до господарського суду та до теперішнього часу, місцезнаходженням позивача: ТОВ “ТЕХНОДІМ “АЛЬЯНС» та його податковою адресою є: вул. Олександра Невського, буд. 36, м. Мелітополь(з), Запорізька область, 72312, тобто тимчасово окупована територія України.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014. Окремі об'єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19.02.2014. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації), починаючи з 07.04.2014. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
За статтею 2 цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 3, для цілей Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
За частиною третьою статті 4 цього ж Закону, в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Згідно ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території.
Частиною другою статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
07.03.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі № 910/9680/23, в якій колегія суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду виснувала, що з огляду на те, що місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача у справі є сонячна електростанція (дахова) будинків 15/6 та 15/7 на вулиці Дмитра Донцова у місті Мелітополі Запорізької області, загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації міста Мелітополя з 26.02.2022, то в силу положень ч. 2 ст. 13 і ч. 2 ст. 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу, всі підписані представниками сторін у справі акти купівлі-продажу електроенергії в період часу з лютого по серпень 2022 є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов'язаних з їх недійсністю), подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого по серпень 2022 року.
19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято ухвалу у справі № 908/1162/23 про прийняття до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.
Зазначена ухвала про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, оскільки колегія суддів у справі № 908/1162/23 вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, зі змісту ухвали Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду вбачається, що наразі на вирішенні Об'єднаної палати Верховного Суду знаходиться питання щодо правової позиції по застосуванню положень статей 13 та 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосовно їх застосування до територій, окупованих після 24.02.2024.
У справі № 915/647/22 Північно-західним апеляційним господарським судом від 29.11.2023 було встановлено, що позивач не змінив своєї податкової адреси після окупації території Генічеського району Херсонської області, виконання грошового зобов'язання за Договором на користь позивача є можливим, у силу вимог статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за умови зміни позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2024 у справі № 915/647/22 провадження у справі № 915/647/22 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Частинами 5 і 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку. (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України)
З огляду на те, що у справі № 908/1162/23 вирішуються питання, що мають суттєве значення для вирішення спору у цій справі № 908/1099/25, суд вважає наявними підстави для зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 908/1099/25 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і набрання законної сили цим судовим рішенням Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 908/1099/25, учасники справи повинні повідомити суд.
У підготовчому засіданні 25.06.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини цієї ухвали.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Зупинити провадження у справі № 908/1099/25 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку і набрання законної сили цим судовим рішенням Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/1099/25, у п'ятиденний строк із дня їх усунення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 26.06.2025.
Суддя О.В. Ярешко