Ухвала від 24.06.2025 по справі 906/721/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"24" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/721/25

За заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники:

- від заявника Веремчук К.Ю. (в режимі відеоконференції ) - представник заявника; ОСОБА_1 (в залі суду) - заявник.

03.06.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява від ОСОБА_1 від 28.05.2025 про неплатоспроможність, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.06.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025 про неплатоспроможність; прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (вх. № 01-20/164/25) від 03.06.2025 на участь у справі; підготовче засідання суду призначено на 24.06.2025; постановлено ОСОБА_1 прийняти участь у підготовчому засіданні 24.06.2025 для з'ясування особи та наміру, щодо бажання застосування передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та можливості брати участь у процедурі. Явку визнано обов'язковою. Зобов'язано ОСОБА_1 надати суду належне обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням доданих до заяви доказів.

19.06.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", від представника заявника надійшли додаткові пояснення від 19.06.2025 по справі.

У підготовчому засіданні 24.06.2025 розглядалась заява ОСОБА_1 від 28.05.2025 про неплатоспроможність.

ОСОБА_1 в засіданні суду заяву підтримав.

Представник заявника в засіданні суду заяву підтримав. Зазначив, що додаткових доказів немає.

Суд в засіданні суду зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів в обгрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Представник заявника в засіданні суду просив суд розглядати заяву про неплатоспроможність за наявними матеріалами.

Клопотань про відкладення не було заявлено.

Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши пояснення учасників, господарський суд встановив наступне.

Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу про банкрутство.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу про банкрутство, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Заявником у список кредиторів включено наступні фінансові установи:

1) TOB "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"

2) TOB "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"

3) TOB "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"

4) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»

5) ТОВ"СЛОН КРЕДИТ"

6) ТОВ "МІЛОАН"

7) ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»

8) ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА"

9) TOB "ІННОВА ФІНАНС"

10) АТ "ІДЕЯ БАНК"

11) АТ "ТАСКОМБАНК"

12) АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»

13) ТОВ "ФК "АБЕКОР.

На загальну суму - 663 452,93 грн.

Загальна історія кредитних відносин Боржника відображається у відповідній Кредитній історії станом на 12.05.2025, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ «Українське бюро кредитних історій».

Заявник зазначає про те, що кредиторам були направлені запити від «31» березня 2025 року, від «07» квітня 2025 року та від «15» травня 2025 року від імені самого боржника щодо підтвердження наявності заборгованості Боржника перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів.

Щодо точних дат припинення погашення платежів перед кожним з кредиторів за кожним з кредитних договорів, повідомляє, що в межах цієї справи адвокатом та боржником було вжито всіх можливих заходів для отримання детальної інформації щодо кредитних зобов'язань. Проте, станом на момент підготовки цих пояснень, не всі кредитори надали відповіді, які б містили всі запитувані дані.

Єдиним доступним джерелом інформації про строки припинення погашення платежів є довідка з Українського бюро кредитних історій (УБКІ), яка містить лише місяць і рік останнього платежу. У зв'язку з цим надання точних дат є неможливим.

Враховуючи викладене, заявник надає інформацію в межах доступних даних, а саме з довідки УБКІ.

З доказів, доданих до матеріалів заяви, вбачається наступне.

Заява про неплатоспроможність надійшла на адресу суду - 03.06.2025.

Так, згідно відомостей УБКІ, інформація надана суду станом на травень місяць 2025 року.

Судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, як щодо правовідносин, так і щодо припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців, щодо наступник кредиторів:

1) TOB "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ";

2) АТ "ІДЕЯ БАНК" (договір №23872164 та № 23872629).

Відсутність належних доказів по даним кредиторам унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців по даним кредиторам.

З кредитного звіту Українського бюро кредитних історій (Т. 1 а.с. 133), який доданий заявником до заяви, по зазначеним кредиторам вбачається наступне.

TOB "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором №8954425 від 02.02.2025 - термін прострочення від 30 до 59 днів (п. 2 УБКІ).

АТ "ІДЕЯ БАНК" за договором №23872164 від 21.06.2023 - термін прострочення від 30 до 59 днів (п. 15 УБКІ).

АТ "ІДЕЯ БАНК" за договором №23872629 від 21.06.2023 - термін прострочення від 30 до 59 днів (п. 16 УБКІ).

Тобто, факт припинення погашення кредитів, по зазначеним кредиторам упродовж двох місяців,заявником не підтверджено.

Крім того, інформація по ТОВ "Іннова фінанс" зазначена в п. 9 списку кредиторів не відповідає інформації зазначеній у п. 5 звіту Українського бюро кредитних історій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів за кожним з кредитних зобов'язань боржника для застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.

Заявник зазначає, що станом день звернення працевлаштований, на посаді водія автотранспортних засобів (т. 1 а.с. 83).

На підтвердження розміру доходів до заяви додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21.05.2025, згідно яких ОСОБА_1 за період з 2022 по 2025 виплачувалась заробітна плата (т.1 а.с.93 - 99).

Отже, боржник маючи місце роботи, взявши на себе грошові зобов'язання, не здійснював погашення заборгованості перед кредиторами.

Боржник зазначає, що об'єктивно існують обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності Боржника, а саме:

- військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року;

- щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 року, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з боку росії;

- збільшення інфляції з початку 2022 року;

- відсутність динаміки зростання власних доходів;

- тривалі та систематичні витрати на лікування дружини, ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) № 090110, їй встановлено інвалідність на підставі загального захворювання, яке потребує постійного лікування, а також нагляду профільних фахівців. У зв'язку з необхідністю регулярного придбання медикаментів, оплати обстежень, консультацій спеціалістів, а також забезпечення супутнього догляду, на заявника лягло надмірне фінансове навантаження. У таких обставинах заявник був змушений звертатися за кредитними коштами, з метою виконання обов'язку підтримки дружини у тяжкому стані здоров'я. Використання всіх наявних заощаджень зумовило поступове накопичення боргових зобов'язань;

- додатковим фактором, що призвів до ще більшого погіршення фінансового становища заявника, стала крадіжка особистого майна під час перебування за кордоном. Як підтверджено витягом з Книги правопорушень Відділу безпеки Хаїдарі від 14.10.2024, 11 жовтня 2024 року, перебуваючи в м. Хаїдарі (Греція), заявник залишив свій вантажний автомобіль припаркованим для короткочасного відпочинку. Після повернення до транспортного засобу він виявив, що праве бокове скло було розбите, а з салону викрадено мобільний телефон марки REDMI 9 PRO та грошові кошти в сумі 500 євро. Зазначений телефон використовувався заявником у повсякденній діяльності, зокрема для комунікації та організації робочих процесів. Втрата коштів та засобу зв'язку призвела до вимушених додаткових витрат, які ще більше ускладнили фінансову ситуацію. Цей інцидент став черговим ударом по фінансовій стабільності заявника, що у сукупності з іншими чинниками, остаточно зумовив його неплатоспроможність.

Зазначає, що не має наміру ухилятися від виконання зобов'язань і не заперечує своєї відповідальності перед кредиторами. Визнає факт наявності заборгованості перед кредиторами, готовий у межах можливого здійснювати погашення, однак через сукупність об'єктивних обставин, зокрема відсутність достатнього доходу, не здатний самостійно подолати кризу. Вважає, що єдиним реальним правовим шляхом для поступового та справедливого врегулювання ситуації є відкриття провадження у справі.

У зв'язку з цим, вказує, що на даний час не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості Боржника та призводять лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності Боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Суд зазначає про те, що посилання боржника на незадовільний стан здоров'я дружини, не є тими доказами та обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов'язання, враховуючи те, що він працевлаштований та отримує доходи щомісяця, при цьому не здійснював платежі по погашенню кредиторської заборгованості.

Посилання на несприятливу економічну ситуацію в країні, пандемію, військовий стан, суд також не приймає, так як ці обставини є загальними та не є ознаками загрози неплатоспроможності, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.

Боржником не надано доказів на підтвердження, що він не може здійснювати погашення заборгованості.

Доказів щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук більш оплачуваної роботи, тощо) суду не надано.

Суду не надано доказів звернення заявника до кредиторів з метою реструктуризації заборгованості.

Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.

Отже, належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями суду не надано.

Суд вказує на те, що викладені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Зазначені заявником обґрунтування наявності ознак неплатоспроможності для відкриття провадження у справі про не платоспроможність не знайшло свого документального підтвердження та не доведено належними доказами.

Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (вх. № 01-20/164/25) від 03.06.2025.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 28.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (вх. № 01-20/164/25) від 03.06.2025 на участь у справі - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 26.06.2025.

Суддя Гнисюк С.Д.

Попередній документ
128439347
Наступний документ
128439349
Інформація про рішення:
№ рішення: 128439348
№ справи: 906/721/25
Дата рішення: 24.06.2025
Дата публікації: 30.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (24.06.2025)
Дата надходження: 03.06.2025
Предмет позову: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Розклад засідань:
24.06.2025 10:30 Господарський суд Житомирської області