61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
26.06.2025 Справа №905/1271/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ідентифікаційний код 14360080)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Караджинова Івана Георгійовича (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в сумі 157 156,48 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 29036,48 грн, заборгованості за винагородою у розмірі 22120,00 грн, штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн, штрафу (змінна складова) у розмірі 5000 грн,-
Стислий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - АТ «АКЦЕНТ-БАНК») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Караджинова Івана Георгійовича (далі - ФОП Караджинов І.Г.) про стягнення заборгованості в сумі 157 156,48 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100000,00грн, заборгованості за процентами у розмірі 29036,48 грн, заборгованості за винагородою у розмірі 22120,00 грн, штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн, штрафу (змінна складова) у розмірі 5000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт укладення з відповідачем кредитного договору №20.05.0000000326 від 14.02.2022 щодо надання останньому кредиту в розмірі 100 000,00 грн строком на 24 місяців зі сплатою процентів у розмірі 19,90% щорічно, зобов'язання з повернення означеної суми нарахованих процентів винагороди Банку боржником не виконані, що стало підставою для нарахування відповідних штрафних санкцій.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1271/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до п. 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, п.2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; п.5)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст. 242 ГПК України).
Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 08.10.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
За довідкою з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ФОП Караджинов І.Г. не має зареєстрованого електронного кабінету.
Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса реєстрації ФОП Караджинова І.Г.: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відповідач також зареєстрований і як фізична особа, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.
У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 05.03.2022 відноситься вся територія Маріупольського району (за винятком с. Заїченко, с. Пікузи).
За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відділення 87062 до сфери обслуговування якого віднесено місце реєстрації відповідача, тимчасово не функціонує.
За приписами ч.1 ст. 12.1. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4,5 ст. 122 ГПК України.
Також суд з метою повідомлення відповідача про дату та час засідання суду здійснив направлення ухвали суду на адресу електронної пошти відповідача, що наявна в матеріалах справи: IVAN.030588KARADZINOV@GMAIL.COM.
Ухвалою від 11.10.2024 суд з метою встановлення можливості реєстрації відповідача якості внутрішньо переміщеної особи зобов?язав Міністерство соціальної політики України надати відомості щодо Караджинова І.Г.
Листом №24377/0/2-24/3 від 23.10.2024 Департамент цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики України повідомив, що станом на 22.10.2024 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.
Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідачів про факт відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4356-IX від 16.04.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.
Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, постійні обстріли м.Харків, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, 14.02.2022 між ним та ФОП Караджиновим І. Г. укладено кредитний договір №20.05.0000000326, щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 100000,00грн строком на 24 місяці (тобто до 12.02.2024) зі сплатою процентів у розмірі 19.90% щорічно шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки відповідно до Графіку платежів. На виконання умов договору Банк свій обов?язок із надання Позичальнику кредиту виконав повністю. Кредитний ліміт Позичальником використано. Станом на 22.09.2024 заборгованість за кредитом складає 100000,00 грн, також не виконані зобов?язання зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 29036,48 грн, загальний залишок заборгованості за винагородою Банку становить 22120,00 грн. Внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов?язань з повернення кредитних коштів позивачем на підставі п.5.8 комерційного договору нараховано штраф у розмірі: 1000,00 грн (фіксована складова), 5000,00 грн (змінна складова).
Оскільки відповідач свої зобов?язання зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом та винагородою не виконав, Банк звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення вказаних грошових коштів з відповідача.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті ст. 554, 610 - 612, 625, 627, 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 4, 27, ч.1 ст. 162 ГПК України.
У письмових поясненнях від 20.05.2025 позивач повідомив суд, що за період фактичного використання кредитних коштів рух грошових коштів по рахунку, що належить відповідачу, не здійснювався, у зв'язку з чим банківська виписка відсутня як така, що містить операції.
Ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 07.10.2024 відповідачу встановлено строк протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву на позовні вимоги суду не надав, будь-яким іншим чином не повідомив суд про свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог.
За приписами ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, останній не скористався своїм правом на надання відзиву, поважних причин неможливості надання відзиву у встановлений строк не наведено, тому суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом
08.10.2021 ФОП Караджинов Іван Георгійович звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з Анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Зокрема, у тексті заяви зазначено, що Клієнт підтверджує, що він до укладення цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об?ємі, відповідно до 4.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до укладання цієї угоди, ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (в т.ч. з правами та обов'язками), Тарифами, що розміщені за посиланнях www.a-bank.com.ua/terms. Також підписанням цієї анкети Клієнт підтвердив, що він разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК» між ним та АТ «АКЦЕНТ-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг. Також Клієнт зобов'язується виконувати положення цієї угоди, а також регулярно самостійно ознайомлюватися зі змінами Умов та правил надання Банківських послуг на сайті Банку. Примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Також Клієнт підтвердив, що при встановленні кредитного ліміту на рахунок, на суму заборгованості, буде нараховуватися процентна ставка у розмірі 25% річних та комісія у розмірі 0,5% від максимального завантаження ліміту.
У Анкеті-заяві про приєднання від 08.10.2021 Клієнт просив відкрити рахунок для здійснення господарської діяльності. Номер рахунку згідно Анкети-заяві про приєднання: UA683077700000026002711126082.
Анкета-заява про приєднання від 08.10.2021 в формі письмового документа підписна особисто Клієнтом та Головою правління Банку, скріплена відтиском печатки АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
14.02.2022 між АТ«АКЦЕНТ-БАНК» (Банк) та ФОП Караджиновим Іваном Георгійовичом (Позичальник) підписано кредитний договір №20.05.0000000326 (надалі - договір, кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов?язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов?язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - «кредит») надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1.2 договору термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 договору.
Положеннями п.1.3 договору закріплено, що усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».
Згідно розділу А договору, Сторонами погоджено такі істотні умови кредитування:
вид кредиту - строковий кредит (пункт А1 договору); ліміт цього договору: у розмірі 100000,00 грн на фінансування поточної діяльності (пункт А2 договору); термін повернення кредиту 12 лютого 2024р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток №1 до цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтеїного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі статтями 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов?язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов?язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 10 лютого 2024 р. (пункт A3 договору).
У пункті А4 договору зазначений рахунок для обслуговування кредиту: НОМЕР_2 (в гривнях), отримувач: АТ «А-Банк», МФО 307770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 3220602636.
Відповідно до положень пункту А6 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90% річних.
У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов?язань та при реалізації права банку передбаченого п.А3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. (пункт A7 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентів ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. (пункт A8 договору).
Відповідно до п.А10 договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Права та обов?язки Сторін погоджені ними у розділі 2 договору наступним чином: відповідно до п.2.1 банк зобов?язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої пунктом 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов?язань, передбачених п. 2.2.12 цього договору (п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 договору); відповідно до п.2.2 позичальник зобов?язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору (п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 договору).
Порядок розрахунків узгоджений сторонами у розділі 4 договору, відповідно до п. 4.1 якого за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Відповідно до статті 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору) (п.4.2 договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.4.3 договору).
Відповідно до п.4.5 договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору.
У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п. 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день (п. 4.7 договору).
Згідно положень пункту 4.8 договору погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.4.9 договору зобов?язання за цим договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього договору не наступив, за умови реалізації банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 2.2.13, 2.3.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору.
Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, сторони узгодили дії банку з розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. При цьому сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника, щодо реалізації банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні. У разі, якщо банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими сторонами способами телекомунікацій, повідомляє позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: відповідне повідомлення, ПЗ «А24», СМС-повідомлення.
Відповідно до п.4.10 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.4.11 договору).
Відповідальність сторін передбачена розділом 5 договору, відповідно до п.5.8 якого у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов?язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п.6.1 договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Цей договір у частині 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов?язань сторонами за цим договором (п.6.2 договору).
Графік погашення погоджений сторонами у Додатку №1 до договору №20.05.0000000326 від 14.02.2022, відповідно до якого погашення основної суми боргу, суми процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату та сума комісійних винагород, відповідно до якого строк погашення кредиту встановлений до 12.02.2024 (включно). Згідно графіку, позичальник 14 числа кожного місяця починаючи з 14.03.2022 зобов?язаний погашати кредит у розмірі 5884,09 грн, що складається з основної суми боргу, суми процентів та комісійних винагород. Останній платіж узгоджений на 12.02.2024 на суму 5884,16 грн.
Договір та Додаток №1 до нього підписані Сторонами без зауважень та заперечень, скріплені відтиском печатки банку.
Згідно меморіального ордеру №TR.22083564.24936.64999 від 14.02.2022р АТ «АКЦЕНТ-БАНК» видано ФОП Караджинов І.Г. 100000,00 грн, із зазначенням призначення платежу «видача кредиту згідно договору №20.05.0000000326 від 14.02.2022».
Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.
Оскільки заборгованість за договором відповідачем не сплачена, це стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами стягнення суми основної заборгованості за кредитом, яку належало сплатити за договором, та стягнення процентів, винагороди та штрафів.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами з користування кредитом, заборгованості з винагороди за кредитне обслуговування та нарахованого штрафу.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитні відносини у відповідності до частини другої статті 345 Господарського кодексу України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов?язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов?язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Сторонами складено та підписано кредитний договір №20.05.0000000326 від 14.02.2022 та у Додатку №1 до нього погоджено графік погашення заборгованості.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Факт видачі кредиту та наявної заборгованості підтверджується долученими Банком до позовної заяви документами первинного бухгалтерського обліку, які відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними та допустимими доказами у справі.
Зокрема, з меморіального ордеру №TR.22083564.24936.64999 від 14.02.2022, який наявний в матеріалах справи, вбачається, що позивач, на виконання досягнутої сторонами угоди, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 100000,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 14.02.2022 по 31.08.2024, суд встановив, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 100000,00грн.
У письмових поясненнях від 20.05.2025 Банк повідомив, що за період фактичного використання кредитних коштів рух грошових коштів по відповідному рахунку не здійснювався, у зв'язку з чим банківська виписка відсутня як така, що містить операції.
У розрахунку заборгованості також зазначено, що будь-яких платежів на підставі договору №20.05.0000000326 від 14.02.2022 здійснено відповідачем не було.
Доказів сплати заборгованості у розмірі 100000,00 грн матеріали справи не містять.
Відтак, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 100000,00грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно положень статті 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов?язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно же до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов?язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов?язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов?язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов?язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов?язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов?язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов?язання. Вказаний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов?язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред?явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред?явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред?явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов?язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов?язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов?язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред?явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов?язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивачем на підставі п.4.1 договору нараховано у розмірі передбаченому п. А6.
Одночасно відповідно до п.4.10 договору сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом до повного погашення кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Аналогічні положення передбачені п. 4.1 договору, відповідно до якого за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, ним здійснено нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 19,9% за період з 14.02.2022 по 13.06.2024 у загальному розмірі 29036,48 грн. Дослідивши вказаний розрахунок суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно та арифметично неправильно з огляду на безпідставне збільшення позивачем періоду нарахування до 13.06.2024, а не до дати, до якої відповідач правомірно користувався кредитними коштами, тобто, до 12.02.2024, у зв?язку з чим суд здійснив власний розрахунок базуючись на сумах, що узгоджені у графіку погашення. Згідно виконаного судом розрахунку загальний розмір процентів нарахованих за період з 14.02.2022 по 12.02.2024 становить 22258,23грн, які підлягають стягненню на користь позивача, в задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Щодо вимог про стягнення заборгованості з винагороди суд виходить з наступного.
Позивач на підставі п.А10 договору нарахував та заявив до стягнення заборгованість за винагородою за кредитне обслуговування, що складає 0,79% від суми кредитного ліміту (100000,00 грн).
Згідно розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, ним здійснено нарахування винагороди за кредитне обслуговування за період з 14.02.2022 по 13.06.2024 у загальному розмірі 22120,00 грн. Дослідивши вказаний розрахунок суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно та арифметично неправильно з підстав тотожних розрахунку процентів за користування кредитом. Суд не погоджується з нарахуванням позивачем винагороди за кредитне обслуговування після закінчення строку кредитування, оскільки після цього строку сума кредиту, яка не сплачена у строки передбачені договором переноситься до суми простроченої заборгованості і тому позивач вже не може надавати послуги з кредитного обслуговування. За таких обставин суд здійснив власний розрахунок, відповідно до якого загальний розмір винагороди за кредитне обслуговування нарахованих за період з 14.02.2022 по 12.02.2024 становить 18960,00грн, які підлягають стягненню на користь позивача. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Щодо вимог про стягнення штрафу суд виходить з наступного.
Позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення штраф у розмірі 1000,00 грн (фіксована складова) та штраф у розмірі 5000 грн (змінна складова).
Згідно з п. 5.8 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов?язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Таким чином, заявлена позивачем сума штрафу відповідає положенням п. 5.8 кредитного договору.
Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов?язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423 та від 25.04.2023 № 383 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 в Україні встановлений карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Разом з цим, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Як вже зазначалось раніше Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду цієї справи.
Відтак, зважаючи на період дії карантину та воєнного стану АТ «АКЦЕНТ-БАНК» неправомірно нараховано штраф у сумі штраф у розмірі 1000,00 грн (фіксована складова) та штраф у розмірі 5000 грн (змінна складова), оскільки його нарахування заборонене законом.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу штрафу у розмірі 1000,00 грн (фіксована складова) та штрафу у розмірі 5000 грн (змінна складова) задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог частково, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в сумі 2720,96грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до Фізичної особи - підприємця Караджинова Івана Георгійовича про стягнення заборгованості в сумі 157 156,48 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 29036,48 грн, заборгованість за винагородою у розмірі 22120,00 грн, штраф (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн, штраф (змінна складова) у розмірі 5000 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Караджинова Івана Георгійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (адреса місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код: 14360080) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 100000,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 22258,23ггрн, заборгованість за винагородою у розмірі 18960,00грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 2720,96грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписано 26.06.2025.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова