вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1687/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ СЕРВІС ПЛЮС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ"
про стягнення попередньої оплати на відпуск паливно-мастильних матеріалів
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 12 237,45 грн. - попередньої оплати на відпуск паливно-мастильних матеріалів та 3 028,00 грн. - судового збору.
Господарський суд Дніпропетровської області 14.04.2025 відкрив провадження у справі №904/1687/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом запропоновано Відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивачу, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, Відповідач обізнаний про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа 15.04.2025 о 08:39.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 14.04.20254, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
08.07.2024 сторони уклали Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № ТК4/57 (далі Договір), за п.2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (Відповідач) зобов'язується поставити Замовнику (Позивач) паливно-мастильні матеріали (ПММ) та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або довіреній особі Замовника на підставі паливних карток та оплачувати надані Постачальником ПММ.
Згідно з п. 2.2 Договору асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно з умовами цього Договору.
У п. 2.3 Договору погоджено, що право власності на ПММ виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з Договором за ціною, що визначена відповідно до розділу 5 Договору.
Відпуск ПММ Постачальником замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по паливних картках через термінал (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору всі операції довіреними особами замовника з паливними картками відбуваються відповідно до правил користування паливними картками (Додаток 1 до Договору).
Згідно з п. 4.1.2 Договору Постачальник зобов'язується негайно, після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал, забезпечити відпуск ПММ замовнику або довіреним особам замовника на АЗС. Перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск ПММ по паливним карткам, може узгоджуватися сторонами в додатковій угоді.
У п. 4.1.4 Договору передбачено, що Постачальник до 8-го числа кожного місяця зобов'язується надати, а Замовник отримати, підсумкову видаткову накладну за попередній місяць, згідно з фактично отриманими ПММ на АЗС в попередньому місяці за цим договором, за однією з умов:
- надання представником замовника довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ; що скріплена підписом керівника замовника та печаткою (за умови її наявності у сторони) замовника та при наявності в нього паспорту;
- представника Замовника вказано у Додатку 3 до договору та при наявності в нього паспорту;
- підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису постачальника та замовника.
Відповідно до п. 4.1.5 Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити Замовнику можливість безперешкодного використання паливних карток відповідно до умов та Правил користування паливними картками (Додаток 1 до договору).
У п. 4.2.2 Додатку № 1 до Договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № ТК4/57 від 08.07.2024 (правила користування паливною карткою) зазначено, що підставою для отримання палива по паливній картці на АЗС є наявність доступної кількості палива та правильне введення ПІН-коду.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
Згідно з п. 5.2 Договору оплата товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника.
Якщо унаслідок дії непереборної сили, інших форс-мажорних обставин (техногенного, природного/соціально-політичного/військового характеру/обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів/установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання договору), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом 5 календарних днів з дати їх виникнення (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п.7.2 договору).
За неналежне і несвоєчасне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність в межах чинного законодавства України, якщо інше не передбачено цім договором (п.8.1 Договору).
Відповідач виставив рахунки-фактури на оплату товару: №0004/1292858 від 01.08.2024 на суму 50 490,00 грн, №0004/1463610 від 16.10.2024 на суму 19 396,00 грн, №0004/1849221 від 06.12.2024 на суму 14 397,00 грн.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором в частині оплати товару Позивач надав банківські виписки за 01.08.2024 на суму 50 490,00 грн., за 16.10.2024 на суму 19 396,00 грн., за 06.12.2024 на суму 14 397,00 грн.
На підтвердження поставки товару Позивач надав видаткові накладні №0004/1001538 від 31.08.2024 на суму 14 389,65 грн, №0004/1001673 від 30.09.2024 на суму 15 904,35 грн, №0004/1001945 від 31.10.2024 на суму 16 661,70 грн, №0004/1002155 від 30.11.2024 на суму 12 068,54 грн, №0004/1002248 від 31.12.2024 на суму 13 021,31 грн.
Отже, Відповідач поставив оплачений Позивачем товар не у повному обсязі, у зв'язку із чим у нього виник борг у розмірі 12 237,45 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт укладення договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками, строк дії договору, умови поставки товару, факт непоставки Відповідачем товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.
Беручи до уваги надані докази (Договір, рахунки, видаткові накладні, банківські виписки, Акти звірки взаєморозрахунків), відсутність заперечень Відповідача щодо непоставки частини товару та наявної заборгованості, суд вважає, що Позивач вжив необхідних заходів для належного виконання умов Договору, у зв'язку з чим строк поставки товару настав, товар не поставлено, тому Позивач має право на повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, сума боргу обґрунтована, а позовні вимоги такі, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 99, код 44604267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ СЕРВІС" (16320, м. Дніпро, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Ковчин, вул.Червона, 36, код 45476234) 12 237 грн. 45 коп. - попередньої оплати, 3 028,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков