вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.06.2025р. Справа № 904/2887/25
За клопотанням: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову у справі
За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорелла Оіл», м. Черкаси
Про: стягнення 1 842 638,49грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
секретер судового засідання Буханець І.П.
Від позивача: Ярличенко І.В. (представник);
Від відповідача (заявник): не з'явився
Дніпровська міськрада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову, у якій просила накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «Сорелла Оіл»: будівлі та споруди АЗС № 23: А-1 - оператораська, загальною площею 61 кв.м; навіс, Б; резервуари, В, Г, Д, Е; очисні споруди, Ж; паливно-роздавальні колонки, № 1, 2; огорожа, № 3; мостіння, І., що розташоване за адресою: просп. Олександра Поля, 93 Б в м. Дніпрі (РНОНМ 1196878012101) та на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ «Сорелла Оіл», в межах суми стягнення в розмірі 1 842 638,49грн. до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою суду від 05.06.25р. заяву ДМР про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено; накладено арешт на рухоме та не рухоме майно ТОВ «Сорелла Оіл» та на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ «Сорелла Оіл», в межах суми майбутнього позову в розмірі 1 842 638,49грн. до набрання рішенням по справі законної сили.
В подальшому ДМР звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ТОВ «Сорелла Оіл» 1 842 638,49грн. збережених без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:06:015:0200 у період з 01.01.22р. по 29.05.25р. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.25р. відкрито провадження у справі № 904/2887/25 за правилами загального позовного провадження .
13.06.25р. від ТОВ «Сорелла Оіл» до господарського суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.06.25р. по цій справі. В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти не може вважатись спів мірними та адекватними заходами забезпечення позову та накладення арешту на майно та грошові кошти у межах суми в умовах воєнного часу не тільки блокуватиме діяльність підприємства та негативно вплине на його фінансово-економічну діяльність, але й зробить неможливою виплату заробітних плат та інших асигнувань працівникам підприємства, а також негативно вплине на фінансово-економічну діяльність товариства. Також вважає, що заява позивача не містить достатніх доказів того, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а їх застосування є механізмом ефективного захисту або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача; позивач не довів наявність підстав для вжиття обраних ним заходів забезпечення позову, в той час як чинність таких заходів у вигляді арешту на майно та кошти ТОВ «Сорелла Оіл» порушує збалансованість інтересів сторін, завдає надмірної шкоди господарській діяльності відповідача.
Ухвалою суду від 17.06.25р. заяву ТОВ «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в засіданні на 23.06.25р.
18.06.25р. через підсистему «Електронний суд» від «Сорелла Оіл» надійшла друге клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.06.25р. по справі №904/2887/25. В ньому заявник просить суд залишити попередню заяву про скасування заходів забезпечення від 13.06.25р. без розгляду. Натомість, в обґрунтування нової заяви вказує, що захід забезпечення позову значно перевищує позовні вимоги позивача, оскільки судом накладено арешт на все майно та грошові кошти ТОВ «Сорелла Оіл». Окрім того, заявник зазначає, що накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти, не може вважатись співмірними та адекватними заходами забезпечення позову та накладення арешту на майно та грошові кошти у межах суми в умовах воєнного часу не тільки блокуватиме діяльність підприємства та негативно вплине на його фінансово-економічну діяльність, але й зробить неможливою виплату заробітних плат та інших асигнувань працівникам підприємства, а також негативно вплине на фінансово-економічну діяльність товариства. Також вважає, що заява позивача не містить достатніх доказів, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а їх застосування є механізмом ефективного захисту або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача; позивач не довів наявність підстав для вжиття обраних ним заходів забезпечення позову, в той час як чинність таких заходів у вигляді арешту на майно та кошти ТОВ «Сорелла Оіл» порушує збалансованість інтересів сторін, завдає надмірної шкоди господарській діяльності відповідача. Окрім того, заявник вказує, що в рамках виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 05.06.25р. в справі №904/2887/25 головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ковтюх Є. Є., при примусовому виконанні 11.06.25р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 78340874. Постановою про закінчення виконавчого провадження встановлено фактичне повне виконання рішення в частині накладення арешту на рухоме та не рухоме майно ТОВ «Сорелла Оіл» та на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ «Сорелла Оіл», в межах суми майбутнього позову в розмірі 1 842 638,49грн. Отже, виконання заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту всього рухомого та нерухомого майна ТОВ «Сорелла Оіл» призводить до ситуації, що відповідач втратив право розпорядження майном, що в сотні разів перевищує суму заявлену до стягнення. У зв'язку з цим, відповідач просить суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, залишивши чинним арешт грошових коштів.
23.06.25р. через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської міськради надійшли додаткові пояснення, в якій позивач просить відмовити у заяві ТОВ «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою від 05.06.25р. у цій справі, посилаючись на те, що заходи забезпечення позову здійснені в межах розміру заявлених позовних вимог у цій справі; заходи забезпечення позову відповідають принципу гарантування ефективності захисту порушених прав позивача; обраний позивачем вид забезпечення позову та застосовані ухвалою суду заходи забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично залишається у володінні та користуванні титульного власника (відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним; ухвалою суду від 05.06.25р. застосовано заходи забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими позовними вимогами, чим дотримано ч. 4 ст. 137 ГПК України; до клопотання відповідача не додано жодних доказів, які б свідчили саме про неспівмірність застосованих заходів; подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову не є вмотивованим, а обставини, на які посилається заявник, не є доведеними та не підтверджені жодним з доказів; з урахуванням інформації, яка є публічно доступною, Дніпровська міська рада вважає, що не відпали підстави для застосованих заходів забезпечення позову у цій справі.
До судового засідання 23.06.25р. з'явився представник позивача, відповідач (заявник) явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив незважаючи на ту обставину, що був своєчасно повідомлений судом про час та місце розгляду клопотання (що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача).
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 4, 5 ст. 145 ГПК України).
Суд зазначає, що розгляд в судовому засіданні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подання позову, не здійснюється за правилами позовного провадження, а є окремою процесуальною процедурою, направленою на вирішення питань відносно того , чи наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом до подання позову або чи відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 904/2636/19, від 21.11.2022 у справі №916/621/22).
Таким чином, скасування забезпечення позову відповідно до ст. 145 ГПК України пов'язано зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Так, Законом України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Зокрема, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За таких обставин, судом з урахуванням обмеження обсягу майна та грошових коштів боржника, накладено арешт в межах суми стягнення 1 842 638,49грн., без ідентифікації індивідуально визначеного майна боржника. Окрім того, суд акцентує увагу, що ТОВ «Сорелла Оіл» не скористався своїм правом та не запропонував державному виконавцю певне майно чи предмети, на які необхідно накласти арешт в першу чергу.
Заявником не доведено настання такої зміни обставин, що може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, не наведено фактів на підтвердження того, що об'єктивна потреба у забезпеченні позову відпала.
Таким чином, доводи заявника, наведені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.25р. у справі №904/2887/25, фактично зводяться до заперечення обставин, викладених власне у заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви, оцінку яким надано судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили.
Поряд з цим, розглянувши доводи заявника, суд вважає, що вони не свідчать про те, що потреба у забезпеченні позову Дніпровської міської ради відпала, а обставини, внаслідок яких були вжиті заходи - зникли. Одночасно суд зазначає, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Щодо інших доводів, викладених в обґрунтування власних правових позицій стосовно заяви про скасування заходів забезпечення позову, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного клопотання, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному судовому рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість вимог клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.06.25р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання ТОВ «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову від 13.06.25р. залишити без розгляду.
2. В задоволенні заяви ТОВ «Сорелла Оіл» про скасування заходів забезпечення позову від 18.06.25р. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 23.06.25р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Васильєв О.Ю.