25.06.2025 м.Дніпро Справа № 908/250/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 (суддя Мірошниченко М.В.)
у справі № 908/250/24
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до відповідача - Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з позовом до відповідача: Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області про стягнення 577 370,12 грн., з яких основний борг - 395 438,50 грн., пеня - 78 872,78 грн., 3% річних - 19 793,72 грн., інфляційні втрати - 83 265,12 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 позов задоволено. Стягнуто з Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» суму основного боргу у розмірі 395 438,50 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять вісім грн. 50 коп.), пеню у розмірі 78 872,78 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 78 коп.), 3 % річних у розмірі 19 793,72 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто три грн. 72 коп.), втрати від інфляції у розмірі 83 265,12 грн. (вісімдесят три тисячі двісті шістдесят п'ять грн. 12 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 6 928,44 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім грн. 44 коп.).
Не погодившись з вказаним рішенням Комунальною установою «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 у справі № 908/250/24 в частині стягнення суми пені у розмірі 78 872,78 грн., 3 % річних у розмірі 19 793,72 грн., втрат від інфляції у розмірі 83 265,12 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 6 928,44 грн., ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 у справі № 908/250/24.
18.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку.
В обґрунтування заявник посилається на те, що предметом розгляду справи, в тому числі, є стягнення з відповідача - Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради Запорізької області на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ за Договором постачання природного газу від 09.11.2021 № 07-1071/21-БО-Т у період, в тому числі, грудень 2021 - квітень 2022 року. Природний газ постачався на територію (місцезнаходження відповідача - м. Запорізька обл., Пологівський р-н, місто Молочанськ), яка станом на момент вчинення спірних поставок (зокрема, лютий - квітень 2022) з 26.02.2022 перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, код UA23100150010091297).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 справу № 908/1162/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передача справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, оскільки в справі № 908/1162/23 вирішується спір у подібних правовідносинах (розподіл та постачання електроенергії на тимчасово окуповані території України), враховуючи відсутність правового висновку, заявник вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі № 908/3446/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.
При підготовці справи до розгляду апеляційний суд встановив, що у справі №908/1162/23 колегія суддів, зокрема, зауважила, що відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.
Утім, відповідно до частини першої цієї ж статті її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини 1 статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить частина перша статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
З огляду на те, що в ухвалі від 27.03.2024 про передачу справи № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 цього Закону можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України, перед об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наразі постало питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 висновку про те, що для поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, достатнім є лише загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Ухвалою від 19.04.2024 справу № 908/1162/23 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Станом на 25.06.2025, справа № 908/1162/23 перебуває на розгляді об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, судове засідання призначене на 03.10.2025 року о 10:00 год.
В судовому засіданні 25.06.2025 присутні представники сторін підтримали необхідність зупинення апеляційного провадження у цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на предмет та підстави позову, з метою дотримання єдності судової практики та враховуючи думку сторін, які не заперечують щодо зупинення провадження у справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 908/250/24, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України, до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №908/1162/23.
При цьому необхідно зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, що сприяє забезпеченню дотримання гарантій щодо розумних строків розгляду справи, встановлених ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 та застосовується судами при розгляді справ на підставі приписів ч. 4 ст. 11 ГПК України.
Як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Зупинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Комунальної установи «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 у справі №908/250/24 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 26.06.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко