26.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/765/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 у справі №904/765/24 (суддя Юзіков С.Г.)
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"
до Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни
про cтягнення боргу за послугу з постачання теплової енергії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Позивач просить стягнути з Відповідачки 188 891,45 грн. - боргу за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023, 643,01 грн. - боргу за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 28.04.2023, 31 927,53 грн. - індексу інфляції, 8 487,54 грн. - 3 % річних, 233,11 грн. - пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 року у справі № 904/765/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" 188 891,45 грн. - боргу за постачання теплової енергії, 643,01 грн. - боргу за абонентське обслуговування, 31 927,53 грн. - індексу інфляції, 8 487,48 грн. - 3 % річних, 233,11 грн. - пені, 2 762,19 грн. - судового збору. У решті позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти подачі та припинення подачі теплоносія, рахунки, відзиві Відповідача, висновок експерта), визнав обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 188 891,45 грн. за період 05.11.2021-23.03.2023, та 643,01 грн. плати за абонентське обслуговування за той же період.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції та пені проведено правильно, а розрахунок 3% річних проведено неправильно, за перерахунком суду, 3 % річних становить 8 487,48 грн.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 188 891,45 грн. - боргу за спожиту теплову енергію, 643,01 грн. - абонентської плати, 31 927,53 грн. - індексу інфляції, 8 487,48 грн. - 3 % річних, 233,11 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємць Скрипчук Станіслава Олегівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 по справі № 904/765/24 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" до ФОП СКРИПЧУК СТАНІСЛАВИ ОЛЕГІВНИ відмовити повністю. Судові витрати по справі №904/765/24, в т.ч. сплачений судовий збір за подання дійсної апеляційної скарги стягнути з Позивача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що факт надання йому послуг теплопостачання заперечував, оскільки за адресою: проспект Героїв Підпільників, 17, м. Кривий Ріг, у приміщенні, що належало на праві власності відповідачу, відсутня система централізованого теплопостачання та, відповідно, послуги відповідачу у цей період не надавались. У нежитловому приміщенні обігрів здійснюється електроприладами, а система центрального опалення (труби, радіатори) у вказаному приміщенні відсутня, будь-якого втручання відповідачем не здійснювалося. З моменту придбання вказаного приміщення у 2010 році вказане приміщення не було облаштовано системою центрального опалення.
Судом першої інстанції неналежно досліджено ту обставину, що 01 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №3927, додатком №2 до якого було передбачено фактичний обсяг постачання теплової енергії на адресу відповідача, що дорівнював - 0,0004 Гкал/час. Скаржник звертає увагу, що зазначений обсяг є максимальним згідно з «Проектним навантаженням» до приміщення, що належало відповідачу.
Окрім того, апелянт зауважує, що суд першої інстанції дійшов висновку, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4 Договору). Проте, жодної з цих обставин не було наявно, отже, на думку відповідача, не можна вважати, що останній приєднався до умов договору.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
21.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає наступне:
Фактом отримання послуги з постачання теплової енергії відповідачем (про що заперечує останній)т, як одна з підстав для укладання публічного договору (приєднання до нього) з відповідачем є те, що приміщення відповідача вбудовано до багатоквартирного будинку, який є цілісним майновим комплексом, до якого подається теплова енергія з початком опалювального періоду, а також здійснення позивачем надання послуг з абонентського обслуговування. З початком опаювального періоду теплова енергія подається до всього багатоквартирного будинку, яка розподіляється в подальшому на потреби централізованого опалення та загально будинкових потреб (МЗК+функціонування (до 31.12.2021) та ЗБП (з 01.01.2022 й сьогодні), втрати від транзитних мереж) вважається що всі співвласники отримують надану послугу (кожен окремо свою)та додатково, всі разом несуть витрати теплової енергії на загально-будинкові потреби (кожен співвласник в залежності від кількості квадратних метрів, які має на праві приватної власності в багатоквартирному будинку), що підтверджується приписами законодавчих актів.
Позивач зазначає, що КПТМ «Криворіжтепломережа», виконуючи вимоги законодавства як виконавець послуги уклав, як зі споживачами багатоквартирного будинку №17 по пр. Героїв Підпільників у м. Кривому Розі так і з відповідачем, як співвласником будинку, та надає послуги з постачання теплової енергії з 05.11.2021 (дата початку дії публічного (типового) договору.
Стосовно посилань відповідача на відсутність системи опалення в спірному приміщенні позивач зазначає, що достатніх та достовірних доказів щодо офіційного від'єднання від мережі централізованого палення багатоквартирного будинку відповідачем не надано.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/765/24. Відкласти вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 у справі №904/765/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
22.01.2025р. матеріали справи № 904/765/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів оплати судового збору у сумі 4143,28 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 у справі №904/765/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання", як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку 17 по пр. Героїв Підпільників у м. Кривий Ріг.
КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", як виконавцем послуг, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Індивідуальний Договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи наявний Розрахунок заборгованості та Пояснення до вказаного розрахунку.
Позивач виставив Відповідачці на оплату рахунки-фактури: № 3927 від 08.12.2021 на суму 528,96 грн., № 3927 від 08.12.2021 на суму 21 987,42 грн., № 3927 від 31.12.2021 на суму 24032,54 грн., № 3927 від 31.01.2022 на суму 33537,61 грн., № 3927 від 28.02.2022 на суму 15632,09 грн., № 3927 від 31.03.2022 на суму 12687,53 грн., № 3927 від 30.04.2022 на суму - 1786,71 грн., № 3927 від 31.05.2022 на суму 35,19 грн., № 3927 від 30.06.2022 на суму 35,19 грн., № 3927 від 31.07.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 31.08.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 30.09.2022 на суму 3 6,88 грн., № 3927 від 31.10.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 30.11.2022 на суму 11 104,57 грн., № 3927 від 31.12.2022 на суму 19 430,27 грн., № 3927 від 31.01.2023 на суму 21 313,35 грн., № 3927 від 28.02.2023 на суму 20604,11 грн., № 3927 від 31.03.2023 на суму 107325,42 грн.
Матеріали справи містять реєстр рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції за період з листопада 2021 по березень 2023, де отримувачем вказана Відповідачка та міститься сума нарахування, дата отримання та підпис одержувача.
Відповідачка за надані послуги не розрахувалася, у зв'язку з чим за останньою обліковується борг у розмірі 188 891,45 грн. за період 05.11.2021-23.03.2023 та 643,01 грн. плати за абонентське обслуговування за той же період.
На прострочений борг Відповідачки Позивач за період з 01.08.2023 до 01.12.2023 нарахував 233,11 грн. - пені, 8 487,54 грн. - 3 % річних за період з 04.01.2022 по 06.02.2024), 31 927,53 грн. - індексу інфляції (з січня 2022 по грудень 2023).
Всі нарахування проводилися окремо за кожним рахунком.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом розгляду у даній справі є вимога Позивача про стягнення з Відповідача вартості наданих послуг постачання теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення, опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення та на обсяг теплової енергії та абонентського обслуговування, за період з 05.11.2021р. по 23.03.2023р.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як встановлено місцевим господарським судом, КПТМ “Криворіжтепломережа» є надавачем послуги з постачання теплової енергії в м. Кривому Розі.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (ст. 19 Закону України "Про теплопостачання"). Тобто, надання послуги з постачання теплової енергії є обов'язком Позивача як виконавця відповідної комунальної послуги.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005р. № 2633-IV відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Згідно зі ст. 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (стаття 1 Закону).
За приписами пункту 1 частини 2 статті 7 вказаного Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому, розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020р.) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч.1 ст. 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019р. (тобто з дати, коли набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021р. у справі №908/3233/20 та від 14.12.2023р. у справі № 908/2078/22, від 09.04.2024 у справі №908/710/23.
На офіційному веб-сайті Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа», за адресою: http://kpts.dp.ua/, 05.10.2021р. був оприлюднений Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021р. (далі - Індивідуальний договір).
Опублікування у такому засобі масової інформації, як мережа Інтернет, вважається належним повідомленням споживачів.
В п.п. 1, 2 індивідуального договору зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Враховуючи приписи ст. 648 ЦК України, до процедури укладення договору про надання послуг з постачання теплової енергії застосовуються спеціальні норми, які визначають спосіб його укладання, момент набрання чинності, істотні умови.
Як зазначено вище ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», встановлений особливий спосіб укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р., які набрали чинності 01.10.2021р. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р., викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктом 4 Індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги.
Аналогічні положення щодо приєднання споживача до умов договору наведені в п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021р..) (далі - Правила).
Так, відповідно до положень п. 13 Правил №830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. № 1022:
- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;
- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);
- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець Скрипчук Станіслава Олегівна з 23.08.2011 по 29.04.2023 (до моменту продажу приміщення) була власником нежитлового приміщення №12 загальною площею 172,2 кв.м. в багатоквартирному будинку №17 по пр. Героїв-підпільників, у м. Кривому Розі. Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного будинку № 17 по пр. Героїв-підпільників в м. Кривому Розі.
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж: (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення, вбудованого до багатоквартирного будинку №17 по пр. Героїв-підпільників.
Будинок №17 по пр. Героїв-підпільників оснащено приладом комерційного обліку теплової енергії, яким обліковується вся послуга з постачання теплової енергії, що була подана до будинку як цілісного майнового комплексу.
Отже, наявність факту існування приміщення відповідача в такому цілісному майновому комплексі, як багатоквартирний будинок, є підставою для укладання з відповідачем публічного договору, а отже визнання відповідача споживачем послуги з постачання теплової енергії.
Колегія суддів звертає увагу, що фактом отримання послуги з постачання теплової енергії відповідачем, як одна з підстав для укладання публічного договору (приєднання до нього) з відповідачем є те, що приміщення відповідача вбудовано до багатоквартирного будинку, який є цілісним майновим комплексом, до якого подається теплова енергія з початком опалювальною періоду, а також надання відповідачу (як співвласнику) права обрання іншої моделі договірних відносин з виконавцем послуги ніж публічний договір.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що власником нежитлового приміщення № 12 у вказаному будинку протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу Позивача надсилалось рішення про обрання моделі договірних відносин.
Перехід на нові договірні відносини має здійснюватися усіма споживачами у багатоквартирному будинку, адже нові договори про надання комунальних послуг передбачають суттєві зміни у підходах до розподілу комунальних послуг у будівлі та нарахуванні плати за комунальні послуги споживачам. Тому існування в одному багатоквартирному будинку двох видів договорів (старих і нових) є неприпустимим.
Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021р., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Героїв-підпільників, будинок № 17 (нежиле приміщення №12, загальною площею 172,2 кв.м.), між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та ФОП Скрипчук Станіславою Олегівною, є укладеним з 05.11.2021р.
На підставі наведеного вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що: «… Суд першої інстанції зробив висновок, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4 Договору).
Жодної з цих обставин не було наявно, а отже, не можна вважати, що відповідач приєднався до умов договору (акцепт). …
… Судом першої інстанції неналежно досліджено ту обставину, що 01 листопада 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №3927, додатком№2 до якого було передбачено фактичний обсяг постачаємої теплової енергії на адресу Відповідача, що дорівнював - 0,0004 Гкал/час. Звертаю увагу суду, що зазначений обсяг є максимальним згідно з «проектним навантаженням» до приміщення, що належало Відповідачу. …» як такі, що суперечать наведеним вище нормам законодавства щодо укладення публічних договорів приєднання.
Разом з тим, сама по собі незгода Відповідача із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не визнання Індивідуального договору не може ставитися в залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних сплат за послуги, згідно затверджених тарифів, так як нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний будинок, а отже відповідач на рівні зі всіма співвласниками зобов'язаний утримувати свою частку майна у спільній сумісній власності у тому числі вчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги.
Доводи скаржника щодо відсутності централізованої системи опалення у нежитловому приміщенні, а саме: «… Проте, Відповідач факт надання йому послуг теплопостачання заперечував, оскільки за адресою: проспект Героїв Підпільників, 17, м. Кривий Ріг, у приміщенні, що належало на праві власності відповідачу, відсутня система централізованого теплопостачання та, відповідно, послуги відповідачу у цей період не надавались. У нежитловому приміщенні обігрів здійснюється електроприладами, а система центрального опалення (труби, радіатори) у вказаному приміщенні відсутня, будь-якого втручання відповідачем не здійснювалося. З моменту придбання вказаного приміщення у 2010 році вказане приміщення не було облаштовано системою центрального опалення. …» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне:
20.12.2005 набрав чинності Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 (далі Порядок).
Відповідно до п. 1.2 Порядок Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія)
Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (п. 2.2.3 Порядку).
Згідно пунктів 2.5, 2.6, 2.7 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
З 2019 року процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 року.
Проте, відповідачем не надано доказів дотримання нею вищенаведених Порядків та не надано визначених Порядком документів, які б підтверджували факт від'єднання від мереж централізованого опалення.
При цьому, матеріали справи також містять відповідь Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради від 28.03.2024, відповідно до якої Комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 2005-2019 рік не надавався дозвіл на відключення приміщення від системи централізованого опалення за адресою: пр. Героїв-Підпільників, 17, приміщення 1.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 629/367/17, єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подається відповідній комісії для затвердження. До того ж самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.
У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення житлового приміщення від мережі теплопостачання, але самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5. договору).
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити) (п. 7. договору).
Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами п.п. 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8. договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11. договору).
У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п. 12. договору).
Умовами п. 30 Індивідуального договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
1) плати за послугу з теплопостачання, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 8 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не від граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця://www.kpts.dp.ua/ (п. 31. договору).
Згідно п. 1.1.2 рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 №530 за період з 23.10.2021 по 17.10.2023 передбачено тариф за 1Гкал 5 065,99 грн (з ПДВ).
Згідно Рішення Виконавчого комітету криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів передбачено тариф за період з 18.10.2023 по теперішній час за 1Гкал 3 481,81 грн (з ПДВ).
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017р., Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р., Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021р. № 928.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34. договору).
Відповідно до п. 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з п. 47 договору, оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
В п.п.51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:
- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);
- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);
- втрати від транзиту.
Згідно з ч.ч. 32, 33 Правил 830, плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.
Як свідчать матеріали справи, свої договірні зобов'язання заявник виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого договором, проводилось у відповідності до щорічних розпоряджень Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Також протягом всього часу надання послу проводилось абонентське обслуговування.
Згідно ст. 3 ЗУ “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано- прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Відповідно до пп. 11 п. 40 договору, споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Відповідно до положень п. 14 Правил №830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Згідно ч. 2 Методики № 315, загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;
місця загального користування (далі - МЗК) - це загальнодоступні місця у будівлі/ будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку - це кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 38 Правил № 830, Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)
Як встановлено судом першої інстанції, прилад-розподілювач теплової енергії у вказаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії в будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалюваної площі приміщення.
Позивачем були долучені до матеріалів справи Зведені відомості, які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку.
Також у матеріалах справи наявний Розрахунок заборгованості та Пояснення до вказаного розрахунку.
Позивач виставив Відповідачці на оплату рахунки-фактури: № 3927 від 08.12.2021 на суму 528,96 грн., № 3927 від 08.12.2021 на суму 21 987,42 грн., № 3927 від 31.12.2021 на суму 24032,54 грн., № 3927 від 31.01.2022 на суму 33537,61 грн., № 3927 від 28.02.2022 на суму 15632,09 грн., № 3927 від 31.03.2022 на суму 12687,53 грн., № 3927 від 30.04.2022 на суму - 1786,71 грн., № 3927 від 31.05.2022 на суму 35,19 грн., № 3927 від 30.06.2022 на суму 35,19 грн., № 3927 від 31.07.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 31.08.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 30.09.2022 на суму 3 6,88 грн., № 3927 від 31.10.2022 на суму 36,88 грн., № 3927 від 30.11.2022 на суму 11 104,57 грн., № 3927 від 31.12.2022 на суму 19 430,27 грн., № 3927 від 31.01.2023 на суму 21 313,35 грн., № 3927 від 28.02.2023 на суму 20604,11 грн., № 3927 від 31.03.2023 на суму 107325,42 грн.
Матеріали справи містять реєстр рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції за період з листопада 2021 по березень 2023, де отримувачем вказана Відповідачка та міститься сума нарахування, дата отримання та підпис одержувача.
Відповідачка за надані послуги не розрахувалася, у зв'язку з чим за останньою обліковується борг у розмірі 188 891,45 грн. за період 05.11.2021-23.03.2023 та 643,01 грн. плати за абонентське обслуговування за той же період.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, позивач, з посиланням на п. 45 договору, нарахував пеню у розмірі 233,11 грн., за загальний період з 01.08.2023 по 01.12.2023
Місцевим господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2022 по грудень 2023, в сумі 31 927,53 грн та 3% річних за період з період з 04.01.2022 по 06.02.2024 в розмірі 8 487,54 грн.
Судом першої інстанції здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, внаслідок якої встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено правильно, а розрахунок 3% річних становить 8 487,48 грн.
Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, апеляційний суд констатує, що проведений судом першої інстанції розрахунок є арифметично вірним, тому обґрунтовано задоволений судом.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: встановлення факту укладення між сторонами індивідуального договору, невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати наданих за цим договором послуг та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем сум боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 у справі №904/765/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Скрипчук Станіслави Олегівни на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скрипчук Станіслави Олегівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 у справі №904/765/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 143,28 грн покласти на Фізичну особу - підприємця Скрипчук Станіславу Олегівну.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв