26.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4916/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24 (суддя Рудь І.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у сумі 259 854 грн 60 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 259 854 грн 60 коп., з яких: 254 701 грн 20 коп. - плата за користування вагонами та 14 153 грн 40 коп. - збір за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним забиранням відповідачем вагонів на свою під'їзну колію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами в сумі 254 701 грн 20 коп., збір за зберігання вантажу в сумі 14153 грн 40 коп., судовий збір у сумі 3 897 грн 82 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не довів, що:
- під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях;
- у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; - направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПрАТ "Північний ГЗК" не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів;
- направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
Відтак, відповідачем не доведено, що такі обставини мали місце з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Інший підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов'язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів.
Відповідно, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі № 904/4916/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт зазначає, що Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства “Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано Лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, в якому зазначено, що рішенням правління AT “Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено “Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT “Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - Перелік), який додається. В цьому Переліку, зокрема вказано:
“У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин».
Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
Вказує, що відповідно до телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 всіх причетних працівників залізниці зобов'язано організувати його виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів з початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління та забезпечити об'єктивний розгляд претензій та перерахунок нарахованих, коштів.
Та в той же час відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування таких обставин (комендантської години), не спростовує факт існування самої комендантської години. Адже, факт існування комендантської години є загальновідомим, а також підтверджується відповідними розпорядженнями, що були надані Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
До того ж складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до вказаного телеграмного розпорядження є обов'язком Позивача, а не Відповідача. Відповідач не змозі примусити працівників Позивача складати такі акти.
Крім того, судом не надано належної правової оцінки в частині доводів відповідача: отже, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані неправомірно. Зазначене підтверджується запереченнями представників Відповідача у відомостях ф. ГУ-46, зазначена обставина в свою чергу також вказує на неправомірність дій зі сторони Позивача в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4916/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4916/24.
07.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4916/24.
Ухвалою суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір), до якого вносились зміни додатковими угодами № 1 від 08.04.2019, №2 від 14.06.2019, № 6 від 15.12.2022, № 7 від 15.06.2023, № 8 від 22.05.2024.
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до продовження колії № VI станції Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця". Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
- по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони на під'їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год (п.12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Пунктом 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 30.06.2025 включно (в редакції додаткової угоди № 8 від 22.05.2024).
Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
За таких обставин 01.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як замовником шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезення.
Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення).
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору про надання послуг з організації перевезення).
Згідно з пунктом 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Відповідно до пункту 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору про надання послуг з організації перевезення).
Пунктом 3.1 договору про надання послуг перевезення передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору про надання послуг з організації перевезення).
Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору про надання послуг з організації перевезення).
За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення.
У липні 2024 року за накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 10-180 том 1) залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони та вагони перевізника (далі - спірні вагони). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані:
- по станції Верхівцеве Придніпровської залізниці за наказами № 124 від 07.07.2024, № 40 від 08.07.2024, № 137 від 10.07.2024, № 136 від 10.07ю.2024;
- по станції Жовті Води 1 Придніпровської залізниці за наказом № 155 від 09.07.2024;
- по станції Пятихатки Придніпровської залізниці за наказом № 39 від 08.07.2024, № 135 від 09.07.2024.
Спірні вагони було затримано через зайнятість колій станції Терни вагонами, що своєчасно не забиралися комбінатом на під'їзну колію та вагони, які знаходились під обробкою до подавання на під'їзну колію.
За фактом затримки вагонів на станціях Верхівце, Жовті Води 1, Пятихатки складені акти загальної форми ГУ-23 №№: 12 від 07.07.2024, 13 від 08.07.2024, 15 від 10.07.2024, 15 від 12.07.2024, 14 від 10.07.2024, 14 від 12.07.2024, 2 від 09.07.2024, 2 від 11.07.2024, 7 від 08.07.2024, 8 від 09.07.2024, 8 від 12.07.2024.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 33-48 т. 2).
Проте вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: №№ 495, 504, 516, 522, 523Ю, 548, 549, 551, 552, 553, 554, 555, 560, 561, 562, 563.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 13079005, 13079008, 13079009, 14079006, 14079010, 14079011, 15079007, 15079012, 19079013 на суму 245 701грн 20 коп. з ПДВ та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 16079001, 16079002, 16079003, 16079004 на суму 14 153 грн 40 коп.; усього на суму 259 854 грн 60 коп.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ- 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір), до якого вносились зміни додатковими угодами № 1 від 08.04.2019, №2 від 14.06.2019, № 6 від 15.12.2022, № 7 від 15.06.2023, № 8 від 22.05.2024; у липні 2024 року за накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 10-180 том 1) залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони та вагони перевізника (далі - спірні вагони). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці; На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані:
- по станції Верхівцеве Придніпровської залізниці за наказами № 124 від 07.07.2024, № 40 від 08.07.2024, № 137 від 10.07.2024, № 136 від 10.07ю.2024;
- по станції Жовті Води 1 Придніпровської залізниці за наказом № 155 від 09.07.2024;
- по станції Пятихатки Придніпровської залізниці за наказом № 39 від 08.07.2024, № 135 від 09.07.2024.
Спірні вагони було затримано через зайнятість колій станції Терни вагонами, що своєчасно не забиралися комбінатом на під'їзну колію та вагони, які знаходились під обробкою до подавання на під'їзну колію.
За фактом затримки вагонів на станціях Верхівце, Жовті Води 1, Пятихатки складені акти загальної форми ГУ-23 №№: 12 від 07.07.2024, 13 від 08.07.2024, 15 від 10.07.2024, 15 від 12.07.2024, 14 від 10.07.2024, 14 від 12.07.2024, 2 від 09.07.2024, 2 від 11.07.2024, 7 від 08.07.2024, 8 від 09.07.2024, 8 від 12.07.2024.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 33-48 т. 2).
Проте вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: №№ 495, 504, 516, 522, 523Ю, 548, 549, 551, 552, 553, 554, 555, 560, 561, 562, 563.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 13079005, 13079008, 13079009, 14079006, 14079010, 14079011, 15079007, 15079012, 19079013 на суму 245 701грн 20 коп. з ПДВ та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 16079001, 16079002, 16079003, 16079004 на суму 14153 грн 40 коп.; усього на суму 259854 грн 60 коп.
Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині неприйняття до уваги доводів відповідача щодо звільнення його від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в період дії комендантської години у відповідності до вимог телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
Колегія суддів відхиляє помилкові доводи відповідача щодо звільнення його від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в період дії комендантської години у відповідності до вимог телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 з огляду на наступне:
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що прийняті до перевезення Залізницею спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача, дійшли правильного висновку, що наявні підстави для нарахування Залізницею плати за користування вагонами на підставі пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу.
Не приймає до уваги колегія суддів і доводи відповідача про запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань з огляду на наступне.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Аналогічні вимоги встановлено і розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської області.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Крім того, відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22, від 02.06.2023 у справі № 904/3538/22, від 23.06.2023 у справі № 904/3141/22.
З огляду на наведене та встановивши, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з причин, які залежать від вантажовласника, що доводить і його вину, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у загальному розмірі 259854,60грн.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги : «….Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач зазначав, що Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано Лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022. У вказаному листі зазначено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - Перелік), який додається. В цьому Переліку зокрема вказано: «У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин». Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані Позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (липень 2024). Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення. Але Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення…»
Відповідач не довів, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години); також відповідачем не доведено, що у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, припинялась на період дії комендантської години; відповідачем не направлялось на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що АТ “Північний ГЗК» не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; та пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4677,38 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/4916/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 4677,38 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв