25.06.2025 м. Дніпро Справа № 908/2225/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 (суддя Зінченко Н.Г.; повне рішення складено 31.10.2024) у справі № 908/2225/24
за позовом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», м. Харків
до Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Енергодар, Запорізької області
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 431760,00 грн заборгованості за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, 19156,14 грн трьох процентів річних і 45714,02 грн інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання грошового зобов'язання. Також позивач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про стягнення з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021 про надання послуг щодо повного і своєчасного розрахунку за отримані послуги.
Господарський суд Запорізької області від рішенням від 31.10.2024 задовольнив позов у справі № 908/2225/24, стягнувши Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 431760,00 грн основного боргу, 45714,02 грн інфляційних втрат, 19156,14 грн трьох процентів річних, 5959,56 грн судового збору і 7000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю у відповідача заборгованості перед позивачем за договором про надання послуг, у зв'язку з чим позов в частині стягнення основної суми боргу задоволено у повному обсязі. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, що сталося внаслідок несплати вартості отриманих за договором послуг, місцевий господарський суд задовольнив вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, передбачених положеннями статті 625 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази, як-от акти приймання-передачі, податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків і додатки до договору, свідчить про прийняття відповідачем роботи у зазначені позивачем дати. Водночас зазначена на дублікатах актів приймання-передачі дата 11.08.2023 є датою підтвердження прийняття замовником робіт у дати, зазначені в актах приймання-передачі, тому перебіг строку виконання зобов'язання з оплати вартості робіт починає свій перебіг не з 11.08.2023, а з дат, зазначених у кожному окремому акті приймання-передачі.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 у справі № 908/2225/24 в частині задоволення вимог про стягнення трьох процентів річних інфляційних втрат і витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин справи, внаслідок чого ухвалене рішення є необґрунтованим, неправомірним і підлягає скасуванню.
На думку скаржника, місцевий господарський суд неправильно визначив момент виникнення обов'язку зі сплати вартості отриманих за договором послуг, оскільки початком перебігу строку виконання грошового зобов'язання визначив дати складання актів приймання-передачі виконаних робіт, водночас дати складання цих документів не збігаються з датою їх підписання замовником.
Скаржник зазначає, що чотири акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 431760,00 грн складені 31.03.2022, 29.06.2022, 28.09.2022 і 16.11.2023, водночас підписані вказані акти замовником 11.08.2023, що підтверджується доданими до позовної заяви дублікатами цих актів, тому саме з 11.08.2023 починається встановлений пунктом 2.2 договору перебіг шістдесятиденного строку на оплату вартості отриманих послуг, а не з дати складання таких актів, як то зазначив місцевий господарський суд.
Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що відповідність дат складення позивачем податкових накладних датам складання вищезазначених чотирьох актів приймання-передачі, підтверджує приймання виконаних робіт саме у дати складання актів, оскільки реєстрація податкових накладних є обов'язком, встановленим Податковим кодексом України, а укладений сторонами договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, тому саме умови пункту 2.2 мають бути застосовані для визначення початку перебігу строку виконання замовником грошового зобов'язання, відповідно до яких оплата здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі актів здачі-приймання, протягом 60 календарних днів від дня їх підписання, водночас підписав ці акти замовник 11.08.2023, а не в дати їх фактичного складення. Крім того, скаржнику не зрозуміло, яким чином суд визначився, що податкові накладні складені позивачем саме в день проведення відповідної господарської операції.
Скаржник вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, заявлений позивачем до стягнення, не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду в цій частині.
На думку скаржника, для надання професійної правничої допомоги у даній справі незначної складності, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів, просило залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.
Позивач зазначив, що виконані за договором роботи на загальну суму 431760,00 грн передані замовнику 31.03.2022, 29.06.2022, 28.09.2022 і 16.11.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями дублікатів актів приймання-передачі, водночас зазначена у цих документах позивачем дата 11.08.2023, є датою підтвердження замовником дійсності раніше підписаних актів. Зазначення на актах біля підпису посадової особи відповідача дати 11.08.2023 позивач пояснює тим, що внаслідок збройної агресії, у м. Києві створена тимчасова адміністрація Запорізької АЕС, тому з метою оперативного обліку господарських операцій, контрагенти обмінялися дублікатами первинної документації, на яких замовник поставив зазначену дату, водночас вказана обставина не змінює фактичної дати приймання виконаних робіт. Крім того, додатковою угодою № 3 замовник підтвердив приймання робіт за договором у строки, яким відповідають дати складення чотирьох вищевказаних актів приймання-передачі.
Позивач заперечує доводи скаржника щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн стосовно складності справи, оскільки місцевий господарський суд надав правомірну оцінку заяві про розподіл судових витрат і доданим до неї доказам, а скаржник не спростував правильність цих висновків.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» заявив клопотання про стягнення зі скаржника витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному господарському суді у розмірі 4000,00 грн із наданням доказів їх розміру.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.01.2025 відкрив провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 у справі № 908/2225/24.
Розгляд скарги вирішено провести в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (замовник) уклало 31.12.2021 з Акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» (виконавець) договір № 11042/22/48-121-04-21-11057, відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику такі послуги: «Авторський супровід проектів систем та спору при експлуатації енергоблоків № 1-6 ВП ЗАЕС».
Відповідно до пункту 2.1 вартість послуг з цим договором зазначається в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) та визначена на підставі зведеного кошторису (додаток № 3 до договору), що є невід'ємними частинами цього договору, та складає 885500,00 грн, крім того ПДВ - 177100,00 грн.
За умовами пунктів 2.2, 6.4 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі акту здачі-приймання наданих послуг протягом 60 календарних днів від дня підписання цього акту здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Умовами пункту 4.6 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
Згідно з пунктом 10.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 20.10.2022, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишилися невиконаними.
На виконання умов договору Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» надало Відокремленому підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» послуги загальною вартістю 431760,00 грн, що підтверджується такими актами здачі-приймання наданих послуг до договору № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021, а саме:
- акт № 1 від 31.03.2022 на суму 84000,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 2 від 29.06.2022 на суму 81480,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 3 від 28.09.2022 на суму 115920,00 грн разом з ПДВ 20%;
- акт № 4 від 16.11.2023 на суму 150360,00 грн разом з ПДВ 20%.
На вказаних актах власноруч прописом у правому верхньому куті зазначено «Дублікат», а у нижньому правому куті, під підписом уповноваженої особи Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» вказано дату - 11.08.2023.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергоатом» після вчинення господарських операцій за договором № 11042/22/48-121-04-21-11057 склало і зареєструвало в ЄРПН такі податкові накладні:
- податкова накладна № 28 від 31.03.2022 на загальну суму 84000,00 грн, яку 09.06.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9071816386;
- податкова накладна № 4 від 29.06.2022 на загальну суму 81480,00 грн, яку 07.07.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9114705728;
- податкова накладна № 4 від 28.09.2022 на загальну суму 115920,00 грн, яку 04.10.2022 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9199647764;
- податкова накладна № 17 від 16.11.2023 на загальну суму 150360,00 грн, яку 13.12.2023 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9339044532.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 05.08.2022 уклало з адвокатом Барчук Алесею Вікторівною договір про надання правової допомоги № 04-22; додаткові угоди № 1 від 05.12.2022, № 2 від 21.08.2023 і № 3 від 29.12.2023 до договору № 04-22 від 05.08.2022; протокол від 22.08.2024 погодження розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором № 04-22 від 05.08.2022 у спорі з Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Егергоатом» за договором про надання послуг № 11042/22/48-121-04-21-11057 від 31.12.2021; акт № 25 від 24.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до договору № 04-22 від 05.08.2022 на загальну суму 7000,00 грн, в якому викладено детальний опис виконаних робіт та який підписано позивачем в особі генерального директора Олександра Гречки та адвокатом Алєсею Барчук.
Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України «Про Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» вирішено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 встановлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Об'єктом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду про стягнення заборгованості зі сплати замовником вартості отриманих за договором послуг з урахуванням міри відповідальності, встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Предметом апеляційного оскарження є визначення дати, з якої почався перебіг встановленого умовами договору строку з оплати вартості отриманих послуг та наявності підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Матеріалами справи підтверджується укладення сторонами 31.12.2021 договору № 11042/22/48-121-04-21-11057, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Егергопроект» (виконавець) зобов'язалося надати Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (замовник; правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») послуг з авторського супроводу проектів систем та спору при експлуатації енергоблоків № 1-6 ВП ЗАЕС.
З огляду на предмет договору № 11042/22/48-121-04-21-11057, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується і не заперечується скаржником надання виконавцем передбачених умовами договору послуг загальною вартістю 431760,00 грн та наявність у замовника послуг заборгованості у вказаному розмірі, у зв'язку з чим скаржник не заперечує стягнення господарським судом з нього на користь позивача зазначеної суми грошових коштів. Водночас скаржник не погоджується з розміром нарахованої відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності, оскільки місцевий господарський суд неправильно визначив дату початку прострочення виконання грошового зобов'язання, що є предметом апеляційного оскарження.
З огляду на встановлені положеннями статті 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини у справі.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2 сторони договору погодили, що замовник зобов'язаний сплатити вартість фактично наданих послуг впродовж шістдесяти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Наявними в матеріалах справи чотирма актами підтверджується приймання замовником робіт за договором загальною вартістю 431760,00 грн, а саме:
- за актом № 1 послуги вартістю 84000,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 31.03.2022;
- за актом № 2 послуги вартістю 81480,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 29.06.2022;
- за актом № 3 послуги вартістю 115920,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 28.09.2022;
- за актом № 4 послуги вартістю 150360,00 грн (з ПДВ) замовник прийняв 16.11.2023.
З огляду на положення частини першої статті 530 Цивільного кодексу України і положення пункту 2.2 договору, останнім днем строків виконання з оплати замовником вартості отриманих від відповідача послуг є такі дати:
- за актом № 1 - 30.05.2022;
- за актом № 2 - 29.08.2022, оскільки 28.08.2022 - вихідний день;
- за актом № 3 - 28.11.2022, оскільки 27.11.2022 - вихідний день;
- за актом № 4 - 15.01.2024.
Матеріали справи не містять доказів погашення замовником за договором вартості наданих виконавцем послуг загальною вартістю 431760,00 грн, а скаржник не заперечує наявність у нього заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення зобов'язання з оплати вартості послуг, отриманих згідно з вищенаведеними чотирма актами, позивач розрахував інфляційні втрати і три проценти річних, визначивши період прострочення за кожним з актів окремо, починаючи з наступного дня, що слідує за останнім днем виконання грошового зобов'язання до 21.08.2024.
Апеляційний господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції і визнає їх обґрунтованими, у зв'язку з чим доходить висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині позову.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника стосовно того, що чотири акти приймання-передачі виконаних робіт підписані ним 11.08.2023 з огляду на такі обставини.
В актах № 1, 2, 3 заначено дату їх складання - 31.03.2022, 29.06.2022, 28.09.2022 відповідно, а у верхньому правому куті міститься позначка «Дублікат». Водночас під підписом уповноваженої особи замовника зазначена дата - 11.08.2023, у зв'язку з чим скаржник вважає саме у цей день ним прийняті від виконавця роботи.
Апеляційний господарський суд зауважує, що в актах приймання-передачі не міститься обґрунтувань, що означає дата 11.08.2023, своєю чергою проставлення дат складання цих актів є зрозумілим і не потребує додаткових роз'яснень.
Виконавець у відзиві на апеляційну скаргу надає пояснення щодо наявності на вказаних актах позначок «Дублікат» і зазначення під підписом уповноваженої особи замовника, відповідно до яких акти підписані у дату їх складення, а позначки «Дублікат» і дата 11.08.2023 з'явилися на них після того, як сторони договору обмінялися дублікатами актів через переїзд адміністрації Запорізької АЕС з окупованого міста Енергодар до міста Києва. Тобто, фактичною датою приймання робіт за вказаними актами є дата їх складення, своєю чергою 11.08.2023 є датою повторного засвідчення раніше підписаних сторонами актів, що сталося через втрату частини первинної документації внаслідок збройної агресії окупацію міста, де знаходилася адміністрація замовника.
Під час встановлення дійсної дати підписання чотирьох актів приймання-передачі виконаних робіт, апеляційний господарський суд зважає на ту обставину, що 19.12.2023 сторони договору підписали додаткову угоду № 3/48-121-04-21-11057, відповідно до якої замовник визнав виконання робіт за актами № 1, 2, 3, 4 у заздалегідь погоджені сторонами строки, а саме:
- перший етап робіт вартістю 84000,00 грн з ПДВ; період виконання з 31.12.2021 по березень 2022 року;
- другий етап робіт вартістю 81480,00 грн з ПДВ; період виконання з квітня 2022 року по червень 2022 року;
- третій етап робіт вартістю 115920,00 грн з ПДВ; період виконання з липня 2022 року по вересень 2022 року;
- підетап № 4.1 вартістю 150360,00 грн з ПДВ%; період виконання з жовтня 2022 року по грудень 2023 року.
Виконання підетапів № 4.2 і № 4.3 призупинено.
Таким чином, вартість робіт за етапами виконання № 1-3 та підетапом № 4.1 і строки їх виконання відповідають вартості робіт і датам складення актів приймання-передачі № 1-4, що додатково підтверджує прийняття роботи за цими актами у дати їх складання.
Крім того, виконавець зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, складені після виконання робіт актами № 1-4 до 11.08.2023.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій № 9071816386, № 9114705728, № 9199647764 податкові накладні після виконання робіт за актами № 1-3 зареєстровані в ЄРПН 09.06.2022, 07.07.2022 і 04.10.2022. Тобто після виконання робіт за етапами № 1-3, виконавець склав і зареєстрував в ЄРПН податкові накладні стосовно кожної виконаної роботи, а дати реєстрації підтверджують доводи позивача, що такі роботи виконані до 11.08.2023.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Таким чином, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
З огляду на встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд доходить висновку, що замовник прийняв від виконавця роботи саме у дати складення актів № 1-4 приймання виконання виконаних робіт, а не 11.08.2023.
Стосовно заперечень скаржника щодо стягнення з нього 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у під час розгляду справи у місцевому господарському суді, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач надав договір з адвокатом, а також акт виконаних робіт з їх детальним описом.
Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтверженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Апеляційний господарський суд вважає, що заявлена до стягнення сума 7000,00 грн вартості наданих адвокатом позивачу послуг професійної правничої допомоги є обґрунтованою і такою, що відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт.
Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про розподіл судових витрат, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, здійснених під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду. Позивач до клопотання додав копію додаткової угоди № 4 від 30.12.2024 до договору про надання правничої допомоги № 04-22 від 05.08.2022 та акт № 27 від 24.01.2025 про виконання робіт за договором.
Надавши оцінку обсягу виконаної адвокатом роботи із надання професійної правничої допомоги Акціонерному товариству «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд доходить висновку, що 4000,00 грн є обґрунтованою і пропорційною (співмірною) відповідно до розміру, предмета спору та складності справи.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 у справі № 908/2225/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 у справі № 908/2225/24 залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.06.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ