05.06.2025 м. Дніпро Справа № 904/5630/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 (суддя Ніколенко М.О., повне судове рішення складено 26.12.2024) у справі № 904/5630/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна», с. Могилів, Дніпропетровської області
про забезпечення позову до його пред'явлення,-
1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» до подання позовної заяви звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, у якій просило місцевий господарський суд накласти арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» грошові кошти у сумі 19082749,09 грн, які розміщені на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансових установах.
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутися з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» 19082749,09 грн заборгованості за отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» товар, водночас невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення прав позивача, у разі задоволення позову. Заявник вважає, що лише сам факт наявності права власності у відповідача на грошові кошти, які будуть предметом спору майбутнього позову, безумовно свідчить про ту обставину, що відповідач може перерахувати на будь-які рахунки з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.12.2024 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 904/5630/24, мотивувавши своє рішення відсутністю обставин, які можуть унеможливити виконання рішення суду або позбавити заявника можливості ефективно захистити свої права та інтереси.
Місцевий господарський суд зазначив, що заявник не довів належними та допустимими доказами фактів вчинення покупцем жодних дій, направлених на умисне зменшення кількості наявного у нього майна чи то грошових коштів, з метою унеможливлення виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки доводи заявника ґрунтуються лише на припущеннях.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/5630/24 скасувати і ухвалити нове, яким заяву про забезпечення позову, подану до пред'явлення позовної заяви, задовольнити.
Скаржник вважає, що спірне судове рішення місцевого господарського суду ухвалено без урахування дійсних обставин справи, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» має заборгованість з оплати вартості отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» товару у сумі 19082749,09 грн, водночас сам лише факт наявності у покупця права власності на грошові кошти у вказаному розмірі безумовно свідчить про те, що останній може розпорядитися ними, тому є всі підстави вважати, що ці грошові кошти можуть бути перераховані до ухвалення судового рішення у справі.
На думку скаржника, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд не врахував правових висновків Верховного Суду щодо підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідачів, наведених у численних справах з майновими вимогами, у зв'язку з чим ухвалив неправомірне рішення.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» відзив на апеляційну скаргу не надало.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.01.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/5630/24.
У судовому засіданні 05.06.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
В матеріалах справи міститься копія договору поставки № 240402_АРК «DNIPROAHRO» від 02.04.2024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» зобов'язався передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» в строки та на умовах, передбачених цим договором, насіння в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього договору, а покупець зобов'язався прийняти насіння і сплатити його вартість, яка визначається у розмірі та в порядку, визначеному цим договором.
На підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» товару загальною вартістю 19082749,09 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» надало господарському суду такі видаткові накладні:
- № 5170020043 від 11.04.2024 на загальну суму з ПДВ 3136587,69 грн;
- № 5170020044 від 11.04.2024 на загальну суму з ПДВ 6342595,19 грн;
- № 5170020050 від 11.04.2024 на загальну суму з ПДВ 5123550,56 грн;
- № 5170020051 від 11.04.2024 на загальну суму з ПДВ 1199181,14 грн;
- № 5170020279 від 26.04.2024 на загальну суму з ПДВ 1148292,08 грн;
- № 5170020280 від 26.04.2024 на загальну суму з ПДВ 551180,20 грн;
- № 5170020281 від 26.04.2024 на загальну суму з ПДВ 1082657,39 грн;
- № 5170020282 від 26.04.2024 на загальну суму з ПДВ 498686,84 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» до подання позовної заяви звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, у якій просило місцевий господарський суд накласти арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» грошові кошти у сумі 19082749,09 грн, які розміщені на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансових установах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» до заяви надало копію листа № 1122/1 від 22.11.2024, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» визнало наявність заборгованості за договором № 240402_АРК «DNIPROAHRO» та просило надати можливість виконати зобов'язання з оплати вартості отриманого товару до кінця поточного року та не застосовувати штрафні санкції, оскільки порушення зобов'язань спричинено бездіяльністю щодо оплати зі сторони третіх осіб, яким постачалося насіння, що є предметом договору.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Об'єктом апеляційного оскарження є ухвала, якою місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у спосіб накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Предметом апеляційного оскарження є встановлення дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права під час ухвалення рішення про відмову у забезпеченні позову до подання позовної заяви.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 19082749,09 грн вартості отриманого за договором товару.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заявник зазначив, що наявність у відповідача за майбутнім позовом права розпоряджатися належними йому грошовими коштами безумовно свідчить про імовірність їх перерахування третім особам, з метою ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Зазначені обставини на думку позивача є підставою для забезпечення позову, у зв'язку з загрозою в подальшому утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Апеляційний господарський суд зазначає, що положення статті 136 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
Апеляційний господарський суд зауважує, що виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів. Водночас саме лише посилання заявника на наявність у відповідача за майбутнім позовом перерахувати належні йому грошові кошти третім особам не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд зазначає, що обставини на які посилається заявник як на підставу для забезпечення позову у даній справі та підтверджуються доданими до заяви доказами (договір поставки, видаткові накладні), не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, тому не можуть визнаватись судом як безумовна підстава для застосування заходів забезпечення позову.
Заявник не надав суду доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування місцевим господарським судом висновків Верховного Суду, здійснених за результатами перегляду судових рішень про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки Верховний Суд висловлює правові висновки в справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними і типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
Правові висновки Верховного Суду, неврахування яких місцевим господарським судом, на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, здійснені у справах з іншими фактичними обставинами, водночас у даному випадку заявник не навів достатньо обґрунтованих припущень, що наявні у відповідача грошові кошти можуть зникнути, або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що є обов'язковою умовою для вжиття заходів забезпечення позову майнового характеру. Водночас саме лише припущення заявника, що боржник може позбутися належних йому грошових коштів з метою ухилення від виконання рішення суду, не є підставою для забезпечення позову, оскільки в іншому випадку, будь-який майновий позов підлягав би безумовному забезпеченню разом з його пред'явленням.
Крім того, інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у встановлені частиною третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України строки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» не пред'явило до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» позову у справі № 904/5630/24, з дати подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, що є підставою для скасування таких заходів у разі їх застосування.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас сідс Україна» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/5630/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/5630/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 25.06.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ