26 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/3968/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх. №1120 Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Жигалкіна І.П. 28.04.2025 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників у справі №922/3968/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області
про стягнення,
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 07 листопада 2024 року звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області загальної суми заборгованості 271181,02грн (де: основний борг - 172452,25грн, пеня - 34084,22грн, три проценти річних - 12979,60грн, інфляційні втрати - 51664,95грн) з урахуванням поданої заяви про виправлення описки в позові, а також суми судового збору в розмірі 3254,17грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору постачання природного газу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24 позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалено стягнути з Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" загальну суму заборгованості 240505,22грн (де: основний борг - 172452,25грн, пеня - 3408,42грн, три проценти річних - 12979,60грн, інфляційні втрати - 51664,95грн), а також суму судового збору в розмірі 2886,06грн.
Відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення пені в розмірі 30675,80грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманого газу та недоведеності відповідачем наявності форс-мажорних обставин (відсутність сертифікату ТПП України, неповідомлення про настання таких обставин).
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, то суд першої інстанції урахував обставини, які склалися у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, наявність беззаперечної та відкритої інформації щодо міста Ізюм, основне завдання відповідача є реалізація державної політики в галузі освіти. Отже, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення відповідачу розміру пені на 90%.
13.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якій просить суд:
1. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 30675,80грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині;
2. Стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доводами апеляційної скарги є наступні:
1. місцевий господарський суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені, не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять інформації про майновий стан відповідача. Підставу для зменшення розміру пені суд фактично обґрунтував тим, що в Україні введено воєнний стан.
2. місцевим господарським судом порушено принцип рівності сторін та не враховано, що неналежне виконання контрагентами умов договорів з постачання газу та відсутність передбаченої договорами та законом відповідальності за такі порушення впливають на господарську діяльність позивача та завдають йому збитків.
Відповідач був обізнаний з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору.
За переконанням позивача, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, або тієї обставини, що він фінансується за рахунок бюджетних коштів тощо.
Крім того, як зазначає позивач, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скрутного майнового стану відповідача, наявності/відсутності коштів на рахунках, бюджетних асигнувань/призначень, кошторису тощо, у зв'язку з чим, суд не міг дослідити майновий стан відповідача та об'єктивно вирішити питання про зменшення пені.
Натомість, позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України.
Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 справу №922/3968/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3968/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань до 12.06.2025.
Справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 ст.263 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду 22.05.2025 було доставлено в електронні кабінети учасників справи того ж дня, тобто 22.05.2025 о 16:04 год.
Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 вважається врученою всім учасниками справи, в тому числі і відповідачу 22.05.2025, з урахуванням чого останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу є 06.06.2025 включно.
13.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення в оскаржуваній частині - без змін.
Апеляційний господарський суд враховує, що відзив Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області на апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого судом строку. При цьому питання щодо поновлення строку на подання відзиву заявником не порушується. Враховуючи наведене, означений відзив підлягає залишенню без розгляду.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Згідно ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східний апеляційний господарський суду встановив наступне.
24.11.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Управлінням освіти Ізюмської міської ради Харківської області (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 19-1054/21-БО-Т (далі - договір), за умовами п.1.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 49 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (розрахункові періоди): грудень 2021 - 9,5 тис. куб. метрів; січень 2022 - 8 тис. куб. метрів; лютий 2022 - 7 тис. куб. метрів; березень 2022 - 6 тис. куб. метрів; квітень 2022- 2 тис. куб. метрів; жовтень 2022 - 2 тис. куб. метрів; листопад 2022 - 6 тис. куб. метрів; грудень 2022 - 8,5 тис. куб. метрів.
У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).
Порядок та умови передачі природного газу погоджені сторонами в розділі 3 договору.
Так, згідно з п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Відповідно до п.3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з п.3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).
За умовами п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 договору.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 675955 грн., крім того ПДВ - 135191 грн., разом з ПДВ - 811146 грн. (п.4.3 договору).
Порядок та умови проведення розрахунків погоджені сторонами в розділі 5 договору.
Так, згідно з п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
Згідно з пп.4 пункту 6.2 договору споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідальність сторін визначена в розділі 7 договору.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, визначених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За умовами п.13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов договору, протягом грудня 2021 - лютого 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 329715,20 грн. згідно з актами приймання - передачі природного газу, зокрема:
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 7,00168 тис.куб.м, вартістю: 115905,78 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 8,36979 тис.куб.м, вартістю: 138553,46 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.02.2022, обсяг переданого газу: 4,54609 тис.куб.м, вартістю: 75255,96 грн.;
На виконання п.3.5.2 договору, постачальником направлялись споживачу примірники актів приймання-передачі за період грудень 2021 - лютий 2022, підписані уповноваженим представником постачальника. Однак, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 та від 31.02.2022.
За твердженнями позивача, відповідач оплату за отриманий природний газ здійснив частково на суму 157262,95 грн, отже заборгованість Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області перед позивачем складає 172452,25 грн.
Означене стало підставою звернення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з розглядуваним позовом до суду.
Разом з тим, через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем до стягнення з відповідача нараховані та заявлені до стягнення також пеня у розмірі 34 084,22грн, три проценти річних у розмірі 12 979,60грн та інфляційні втрати у розмірі 51664,95 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, полягає у спонуканні Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області до примусового виконання порушених грошових зобов'язань з оплати поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" природного газу в січні 2021 - лютому 2022 за договором постачання природного газу № 19-1054/21-БО-Т від 24.11.2021 та застосованих наслідків порушення відповідних грошових зобов'язань у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних та пені.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору № 19-1054/21-БО-Т від 24.11.2021, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом за нормами ЦК України та ГК України, які, зокрема, регламентують правовідносини з розрахунків у межах поставки та які, згідно з ч.2 ст.712 ЦК України, передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж, враховуючи також особливості законодавства у сфері газопостачання.
Враховуючи встановлену ст.204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, судова колегія вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 ЦК України та ст.ст.173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач у період грудня 2021 - лютий 2022 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 329715,20 грн., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача (відповідно до пп.3.5.4 договору).
Господарський суд Харківської області встановив, що відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий природний газ за договором постачання природного газу № 19-1054/21-БО-Т від 24.11.2021 в повному обсязі, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 172452,25 грн. Місцевий господарський суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення заборгованості в означеній сумі.
Щодо вимог про стягнення пені.
За змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218, 230 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати пені.
Як зазначалось вище за текстом постанови, відповідно до п.7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У розглядуваному випадку факт прострочення Управлінням освіти Ізюмської міської ради Харківської області виконання зобов'язань щодо оплати вартості отриманого природного газу підтверджується матеріалами справи та відповідачем, зокрема за змістом відзиву на позовну заяву, не спростовується. Означене, у свою чергу, надає ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" право на нарахування пені за відповідне прострочення оплати в порядку, визначеному чинним законодавством, та відповідно до умов п.7.2 договору.
За розрахунками позивача, загальний розмір пені становить 34084,22грн, з яких:
- за січені 2022 (сума заборгованості за поставлений газ з урахуванням часткової оплати 97196,29): з 16.03.2022 по 15.09.2022 в розмірі 18187,69грн;
- за лютий 2022 (сума заборгованості за поставлений газ 75255,96грн): з 16.04.2022 по 15.10.2022 в розмірі 15896,53грн.
Зваживши на фактичні обставини спору, поведінку відповідача у спірних правовідносинах, спираючись на принципи справедливості та розумності, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 90%, а саме до суми у розмірі 3408,42 грн.
Не погоджуючись із означеним висновком місцевого господарського суду, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за змістом апеляційної скарги зазначає наступне: суд неспівмірно зменшив заявлену до стягнення пеню відносно розміру наявної заборгованості боржника; матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача у спірний період; судом не враховано, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права позивача, який належним чином виконав свої зобов'язання; під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача.
Надаючи оцінку означеним доводам скаржника суд зауважує наступне.
Нормами ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України передбачено право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Так, частиною 3 ст.551 ЦК України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, та розмір такого зменшення. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України), а також принципах господарського судочинства відповідно до ст.2 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2023 у справі №910/1269/23.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, а також у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №917/612/23, від 10.01.2024 у справі №910/1041/23.
Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються у ст.551 ЦК України та у ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Подібний висновок міститься в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.
Під час розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідач за змістом відзиву на позовну заяву звертав увагу на наступне. З 24.02.2022 по 10.09.2022 відповідач знаходився в тимчасовій окупації. В результаті бойових дій та дій окупаційної адміністрації всі документи в тому числі господарські договори та поточна документація, яка виготовлялась щодо постачання газу була втрачена. Казначейська служба не працювала. Не діяла пошта та відсутній був інтернет. Управління освіти Ізюмської міської ради за місцем його державної реєстрації також не працювало, бо будівлю установи займала окупаційна адміністрація. Керівний склад установи Управління освіти перебував в евакуації, але постійно був на зв'язку. Позивач протягом більше 2-х років не звертався до керівника Управління освіти Ізюмської міської ради щодо боргу та його погашення.
Нежитлова будівля управління, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Васильківського,4 була фізично розграбована та частково пошкоджена внаслідок збройної агресії рф та тимчасової окупації м. Ізюм, у зв'язку із чим відповідач об'єктивно, не міг виконувати умови укладеного між позивачем та відповідачем договору №19-1054/21- 50-Т від 24.11.2021.
Як установлено Східним апеляційним господарським судом, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", м. Ізюм Ізюмської міської територіальної громади:
включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України: дата початку тимчасової окупації - 01.04.2022; дата завершення тимчасової окупації - 08.09.2022;
включена до переліку територій можливих бойових дій: дата виникнення можливих бойових дій - 11.09.2022; дата завершення бойових дій - не встановлена.
включена до переліку територій активних бойових дій: дата початку бойових дій - 24.02.2022, дата завершення бойових дій - 01.04.2022; дата початку бойових дій - 08.09.2022, дата завершення бойових дій - 11.09.2022.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначалося вище Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, з огляду на функцію, що виконує неустойка, яка водночас не є каральною санкцією, та необхідність у дотриманні розумного балансу інтересів сторін спору під час вирішення питання щодо застосування до боржника цивільної відповідальності у вигляді стягнення неустойки, враховуючи відсутність доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором, враховуючи неспівмірність суми нарахованої позивачем пені відносно суми основної заборгованості (розмір пені складає майже 20% від суми заборгованості), враховуючи те, що основним завданням відповідача є реалізація державної політики в галузі освіти, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про доцільність зменшення розміру належної до стягнення з Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області пені на 90% (до 3408,42грн), що з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.
Отже, у даній справі, суд першої інстанції правомірно врахувавши зазначений загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір пені з урахуванням встановлених фактичних обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про його зменшення з мотивів, викладених вище.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в частині відмови у позові щодо стягнення пені в розмірі 30675,80грн не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту Східний апеляційний господарський суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, викладені в оскаржуваному рішення висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/3968/24 в частині відмови у позові щодо стягнення пені в розмірі 30675,80грн залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін