вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2025 р. Справа № 925/1541/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025
у справі № 925/1541/24 (суддя Гладун А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ"
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" (далі - позивач; ТОВ "ЩЕДРО") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" (надалі - відповідач; ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ"; апелянт; скаржник) про стягнення 1 168 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з оплати за поставлений товар за договором поставки № 01032022 від 01.03.2022.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на користь ТОВ "ЩЕДРО" 1 168 000,00 грн (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч гривень) боргу, 17 520,00 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень) витрат зі сплати судового збору.
Як зазначено місцевим господарським судом, позивач виконав свої зобов'язання та поставив відповідачу товар вартістю 9 368 544,72 грн, який відповідач прийняв на підставі видаткових накладних, підписавши їх. В свою чергу, відповідач виконав зобов'язання з оплати товару частково та сплатив позивачу 8 200 544,72 грн. Тому, розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 1 168 000,00 грн. Так, вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 1 1680 00,00 грн суд першої інстанції визнав обґрунтованою, а спосіб захисту обраний позивачем - належним та ефективним, що є підставою для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права (ч. 1. ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України), а також внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано, що внаслідок настання обставин непереборної сили (військове вторгнення російської федерації в Україну), починаючи з 24 лютого 2022 року фінансово-господарська діяльність підприємства відповідача була повністю паралізована через мобілізацію деяких працівників до лав Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони. Неможливість проведення повної оплати заборгованості за поставлений товар обумовлена також тим, що покупці кондитерських виробів відповідача значно порушили строки оплати отриманих кондитерських виробів за договорами купівлі-продажу та поставки, що в свою чергу унеможливило здійснити повний розрахунок за поставлений товар позивачем. Внаслідок настання відповідних обставин непереборної сили (форс-мажору) та впливу їх наслідків на фінансово-господарську діяльність підприємства відповідача відбулось значне погіршення його фінансового стану та зростання рівня кредиторської заборгованості підприємства перед бюджетом, банками та контрагентами, що спричинило неспроможність своєчасного виконання фінансових зобов'язань з причин, що не залежать від підприємства, зокрема, до виникнення прострочення за грошовими зобов'язаннями перед позивачем за договорами поставки № 01032022 від 01.03.2022 та № 03112023 від 03.11.2023.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025, апеляційна скарга відповідача у справі № 925/1541/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 призначено на 21.04.2025.
13.03.2025 на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "ЩЕДРО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. ТОВ "ЩЕДРО" вказує, що відповідач не заявляв ані усно, ані письмово про настання форс-мажорних обставин для нього, як на підставу невиконання зобов'язань. Так само в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невиконання контрагентами відповідача своїх зобов'язань. Окрім того, посилання на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022 також є неналежним доказом наявності форс-мажорних обставин.
У зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, судове засідання у справі № 925/1541/24, призначене на 21.04.2025, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТ ЛАСОЩІВ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 призначено на 09.06.2025.
Представник апелянта в судове засідання 09.06.2025 не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 30.04.2025 про доставку електронного документа до електронного кабінету останнього.
Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення - залишити без змін.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
З метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Поряд із цим, 06.06.2025 до апеляційного господарського суду від керівника відповідача - Усатюка С.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причин того, що 18.04.2025 між ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" в особі генерального директора Усатюка С.В. та адвокатом Яременко В.А. укладено договір про надання правничої допомоги № 12-п від 18.04.2025. 06.05.2025 вказаний договір розірвано за взаємною згодою сторін. 06.05.2025 між ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в особі генерального директора Усатюка С.В. та адвокатом Нор А.Г. укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 06/06-2025 від 06.06.2025. У зв'язку з укладенням вищевказаного договору, у адвоката Нор А.Г., як представника ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ», виникла необхідність у ознайомленні з матеріалами справи № 925/1541/24, але у зв'язку з призначеним судовим засіданням на 09.06.2025 об'єктивно в нього, як представника відсутній необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки з метою здійснення належного захисту майнових прав підприємства - ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ».
Також 09.06.2025 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» - адвоката Нор А.Г. надійшло клопотання від 08.06.2025 про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого останнім зазначено, що 09.06.2025 не заплановано призначено проведення невідкладних слідчих дій в м. Чернігові (допит посадових осіб ТОВ «ЛВР АЛКО» та допити інших свідків) у кримінальному провадженні № 12022270340001598. Вищезазначені фактичні обставини не були відомі Нор А.Г. до останнього часу, проте зазначені обставини об'єктивно унеможливлюють його одночасну участь в судовому засіданні - 09.06.2025 та слідчих діях, що відбуваються в різних містах України.
Дослідивши клопотання від 08.06.2025 ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» про відкладення розгляду справи, з урахуванням того, що з долучених до нього доказів не вбачається проведення конкретно 09.06.2025 у кримінальному провадженні № 12022270340001598 слідчих дій, у яких адвокат Нор А.Г. буде надавати професійну правничу допомогу ТОВ «ЛВР АЛКО» щодо захисту майнових інтересів потерпілого від кримінального правопорушення, колегією суддів відхилено таке клопотання, як необґрунтоване.
Щодо клопотання від 06.06.2025 про відкладення розгляду справи, то судова колегія звертає увагу, що з часу відкриття (11.03.2025) апеляційного провадження у цій справі, а також з моменту розірвання (06.05.2025) договору про надання правничої допомоги № 12-п від 18.04.2025, укладеного між ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» та адвокатом Яременко В.А., ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в особі генерального директора Усатюка С.В., по-перше, не було обмежене у процесуальному праві ознайомлюватися із матеріалами справи та, за необхідності, надавати відповідні письмові пояснення щодо суті спору, а по-друге, укласти необхідний договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом одразу після припинення дії договору про надання правничої допомоги № 12-п від 18.04.2025.
За цих обставин, а також з урахуванням приписів ст.ст. 202, 270 ГПК України, колегією суддів відхиляється зазначене клопотання скаржника.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 01.03.2022 та 03.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (покупець) уклали договори поставки № 01032022 та № 03112023 (скорочено - Договори).
Відповідно до умов Договорів поставки сторони домовилися:
п. 1.1 - постачальник зобов'язується постачати (систематично передавати у власність) покупцю майонези, маргарини тверді, маргарини м'які, олію соняшникову бутильовану, гірчиці, кетчупи, соуси на майонезній основі, соуси на томатній основі, спеціальні жири, переетарифіковані жири (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно його оплачувати постачальникові на умовах даного договору;
п. 2.1 - товар поставляється партіями. Кількість, асортимент і вартість (у т.ч. ПДВ) товару в партіях, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору, накладні формуються постачальником на основі діючої на момент замовлення комерційної пропозиції і погодженого ним замовлення покупця. Вартість товару в партії містить у собі крім іншого вартість навантажувальних робіт, вартість доставки, вартість тари й упакування, якщо інше не встановлено домовленістю сторін;
п. 2.2 - загальна вартість договору визначається як сума вартості фактично поставленого товару в партіях згідно накладних на товар протягом терміну дії договору;
п. 4.3 - датою поставки вважається дата одержання товару покупцем, вказана в накладній на партію товару;
п. 6.1 - покупець зобов'язується оплатити вартість партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у формі передплати, або шляхом внесення в касу готівкою через реєстратор розрахункових операцій до моменту фактичної передачі товару;
п. 6.2 - датою оплати товару в безготівковому порядку вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника, в готівковому порядку - дата внесення в касу.
На виконання Договорів позивач поставив відповідачу товар вартістю 9 368 544,72 грн на підставі видаткових накладних: від 30.03.2022 № 000001756 на суму 574 423,20 грн, від 01.04.2022 № 140001240 на суму 680 040,00 грн, від 06.04.2022 № 140001268 на суму 340 020,00 грн, від 13.04.2022 № 000002056 на суму 1 390 080,00 грн, від 19.04.2022 № 000002185 на суму 1 390 080,00 грн, від 21.10.2023 № 000005358 на суму 780 000,00 грн, від 02.11.2023 № 000005649 на суму 1 240 062,00 грн, від 24.11.2023 № 000006058 на суму 1 503 809,52 грн, від 26.12.2023 № 000006754 на суму 765 000,00 грн, від 06.01.2024 № 000000082 на суму 395 010,00 грн, від 06.01.2024 № 17000052 на суму 310 020,00 грн.
Відповідач своє зобов'язання за Договорами з оплати товару виконав частково та сплатив позивачу 8 200 544,72 грн за поставлений товар на підставі платіжних інструкцій: № 670 від 29.03.2022 на суму 680 040,00 грн; № 685 від 30.03.2022 на суму 574 423,20 грн; № 764 від 06.04.2022 на суму 340 020,00 грн; № 835 від 13.04.2022 на суму 1 390 080,00 грн; № 897 від 18.04.2022 на суму 1 390 080,00 грн; № 3217 від 31.10.2023 на суму 30 000,00 грн; № 3219 від 31.10.2023 на суму 500 000,00 грн; № 3232 від 01.11.2023 на суму 250 000,00 грн; № 3395 від 20.11.2023 на суму 10 000,00 грн; № 3393 від 20.11.2023 на суму 190 062,00 грн; № 3406 від 21.11.2023 на суму 26 000,00 грн; № 3430 від 22.11.2023 на суму 596 000,00 грн; № 3432 від 23.11.2023 на суму 180 000,00 грн; № 3690 від 14.12.2023 на суму 70 509,52; № 3709 від 15.12.2023 на суму 233 300,00 грн; № 3750 від 18.12.2023 на суму 240 000,00 грн; № 3773 від 19.12.2023 на суму 60 000,00 грн; № 3838 від 21.12.2023 на суму 300 000,00 грн; № 3847 від 22.12.2023 на суму 70 000,00 грн; № 3868 від 26.12.2023 на суму 530 000,00 грн; № 4239 від 25.01.2024 на суму 50 030,00 грн; № 4320 від 02.02.2024 на суму 5 000,00 грн; № 4339 від 05.02.2024 на суму 10 000,00 грн; № 4357 від 06.02.2024 на суму 220 000,00 грн; № 4378 від 08.02.2024 на суму 5 000,00 грн; № 4444 від 15.02.2024 на суму 12 000,00 грн.
30.05.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості у розмірі 1 168 000,00 грн у строк 7 (сім) календарних днів з дати отримання цієї вимоги, яку відповідач отримав 06.06.2024.
З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, колегією суддів зазначається, що згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як вже зазначалось, на виконання умов Договорів позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 9 368 544,72 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 30.03.2022 № 000001756 на суму 574 423,20 грн, від 01.04.2022 № 140001240 на суму 680 040,00 грн, від 06.04.2022 № 140001268 на суму 340 020,00 грн, від 13.04.2022 № 000002056 на суму 1 390 080,00 грн, від 19.04.2022 № 000002185 на суму 1 390 080,00 грн, від 21.10.2023 № 000005358 на суму 780 000,00 грн, від 02.11.2023 № 000005649 на суму 1 240 062,00 грн, від 24.11.2023 № 000006058 на суму 1 503 809,52 грн, від 26.12.2023 № 000006754 на суму 765 000,00 грн, від 06.01.2024 № 000000082 на суму 395 010,00 грн, від 06.01.2024 № 17000052 на суму 310 020,00 грн.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме на суму 8 200 544,72 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.
Доказів сплати відповідачем коштів за отриманий від позивача товар за Договорами у більшому розмірі матеріали справи не містять.
Позивач надіслав відповідачу вимогу № 159 від 20.05.2024 про сплату заборгованості у розмірі 1 168 000,00 грн протягом 7 днів дня отримання цієї вимоги.
06.06.2024 відповідач отримав вимогу позивача.
Відповідно, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару закінчився 13.06.2024 включно.
Вимогу позивача про виконання грошового зобов'язання відповідач не виконав.
Протилежного до господарського суду надано не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, відповідачем було порушено умови Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 168 000,00 грн (9 368 544,72 грн - 8 200 544,72 грн) є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань скаржника на прострочення зобов'язань з боку ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" за Договорами з незалежних обставин, які визнані форс-мажорними обставинами (обставиною непереборної сили), зокрема, з огляду на викладену інформацію у листі Торгово-промислової палати України вих. № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, то судова колегія зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась та наразі триває.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (адреса посилання: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), Торгово-промислова палата України, на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини починають діяти з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
У статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
Тобто виключно сертифікатом (а не листом) відповідної торгово-промислової палати можуть бути підтверджені форс-мажорні обставини, які підтверджували б факт неможливості виконання конкретного зобов'язання.
Поряд з цим, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 25.01.2022 у справі № 905/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, що не було доведено суду відповідачем.
Відповідно до п. 8.2 Договорів поставки, сторона для якої створилася неможливість своєчасного виконання зобов'язань через вплив форс-мажорних обставин, повинна протягом 10 календарних днів повідомити іншу сторону в письмовій формі про це. Факти викладені в повідомленні повинні бути підтверджені відповідним компетентним органом. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретно щодо правовідносин між ТОВ "ЩЕДРО" та ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" за Договорами. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТПП України за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 та довести наявність відповідних форс-мажорних обставин.
Крім того матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" позивача про настання форс - мажорних обставин у строк, визначений п. 8.2 Договорів, як і не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди, якою продовжено виконання сторонами своїх зобов'язань за відповідними договорами поставки внаслідок дії обставин непереборної сили.
За наведеного апеляційним господарським судом відхиляються доводи відповідача в цій частині.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права (ч. 1. ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України), а також внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.
В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів в цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ".
4. Справу № 925/1541/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.06.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
О.О. Євсіков