ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
24 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5778/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Щербань Г.Д.,
від Одеської міської ради: не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА": не з'явився
від Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА"
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року, суддя в І інстанції Літвінов С.В., повний текст якого складено 24.02.2025, в м. Одесі
у справі №916/5778/23
за позовом: керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА";
2.Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси"
про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 247 000 грн штрафу
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до укладеного між відповідачами Договору №140 від 11.07.2023 про постачання модулів швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “МИРАДИМА» на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафні санкції у сумі 247 000 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирадима» на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6389грн. Стягнуто з Комунальної установи “Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси» на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 - скасовано. В задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 247 000 грн штрафу - відмовлено. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 609,50 грн.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" надійшла заява, в якій останнє просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" судові витрати, що складаються із витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в сумі 32672,00 грн та в суді апеляційної інстанції в сумі 15115,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16/06/2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5778/23 призначено на 24.06.2025 о 12:00.
В судовому засіданні 24.06.2025 брав участь прокурор, який заперечував проти задоволення заяви з огляду на не співмірність, необґрунтованість заявленої суми.
Інші учасники справи участі в судовому засіданні не брали, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. При цьому від представників відповідачів надійшли заяви про розгляд даної справи без їх участі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Обговоривши доводи та вимоги заяви про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 22 грудня 2023 року, копію доручення на ведення справи від 15 січня 2024 року, копію додаткової угоди від 15 січня 2024 року до договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди від 22 грудня 2024 року до договору про надання правничої допомоги, копії актів про надання послуг від 30 січня 2024 року, 17 лютого 2024 року, 13 лютого 2025 року та 17 березня 2025 року, стосовно суми витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій, в сумі 32 672,00 гривень та 15 115,00 гривень, відповідно.
Згідно договору про надання правничої допомоги від 22 грудня 2023 року Адвокатське бюро «Юрія Васильєва» в особі адвоката Васильєва Юрія Юрійовича, діючого на підставі Статуту та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002897 виданого Радою адвокатів Одеської області 16 листопада 2016 року, на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 16 листопада 2016 року № 52 (надалі - Виконавець), з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирадима» в особі директора Войтко Олександра Володимировича, діючого на підставі Статуту (надалі - Замовник), з іншої сторони, уклали цей Договір, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати правничу (юридичну) допомогу Замовнику та посадовим особам Замовника щодо захисту їх прав у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних правовідносинах, за письмовими дорученнями Замовника.
Відповідно до пункту 4.1. Договору за правничу допомогу, передбачену пунктом 1.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю гонорар у розмірі узгодженому Сторонами та визначеному у Акті про надання послуг.
Пунктом 5.1. передбачено, що порядок виплати гонорару Виконавця за надання правничої допомоги, а також інші умови окремо визначаються Сторонами у Додатковій угоді.
Згідно Акту про надання послуг за Договором № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року станом на 30 січня 2024 року Виконавець надав Замовнику частину послуг, передбачених умовами Договору про надання правничої допомоги № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року шляхом надання правничої допомоги по справі № 916/5778/23, яка розглядається в Господарському суді Одеської області.
2. Алгоритмом розрахунку гонорару Виконавця є визначення погодинної роботи за ставкою - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на момент складання акту становить 3 023,00 гривень, тобто 1 511,50 гривень за 1 годину роботи.
3. Перелік послуг та їх вартість:
- Аналіз матеріалів позовної заяви від 28.12.2023 року № 9534ВИХ2350-4637-23 із додатками, консультація замовника та визначення правової позиції по справі № 916/5778/23 - 4 години - 6 046,00 грн;
- Підготовка та подання відзиву по справі № 916/5778/23 - 7 годин - 10 580,50 грн.
Всього - 16 626,50 грн.
Згідно акту про надання послуг за Договором № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року станом на 17 лютого 2024 року Виконавець надав Замовнику частину послуг, передбачених умовами Договору про надання правничої допомоги № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року шляхом надання правничої допомоги по справі № 916/5778/23, яка розглядається в Господарському суді Одеської області.
2. Алгоритмом розрахунку гонорару Виконавця є визначення погодинної роботи ставкою - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на момент складання акту становить 3 023,00 гривень, тобто 1 511,50 гривень за 1 годину роботи.
3. Перелік послуг та їх вартість:
- Підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив у справі № 916/5778/23 - 4 години - 6 046,00 грн.
Згідно Акту про надання послуг від 13.02.2025 Виконавець надав Замовнику частину послуг, передбачених умовами Договору про надання правничої допомоги № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року шляхом надання правничої допомоги по справі № 916/5778/23, яка розглядається в Господарському суді Одеської області
2. Вартість участі адвоката у одному судовому засідання по справі № 916/5778/23 становить 2 000,00 гривень.
3. Перелік послуг та їх вартість: Участь адвоката у судовому засідання 13 лютого 2025 року - 2 000,00 грн ; Участь адвоката у судовому засідання 22 липня 2024 року - 2 000,00 грн; Участь адвоката у судовому засідання 26 червня 2024 року - 2 000.00 грн ; Участь адвоката у судовому засідання 12 березня 2024 року - 2 000,00 грн; Участь адвоката у судовому засідання 12 лютого 2024 року - 2 000,00 грн. Всього: 10 000,00 грн.
Додатковою угодою до договору № 22-12/23 про надання правничої допомоги від 22.12.2024 сторони дійшли згоди на продовження строку дії Договору № 22-12/23 про надання правничої допомоги до 22 грудня 2025 року.
Згідно Акту про надання послуг від 17.03.2025 станом на 17 березня 2025 року Виконавець надав Замовнику частину послуг, передбачених умовами Договору про надання правничої допомоги № 22-12/23 від 22 грудня 2023 року шляхом надання правничої допомоги по справі № 916/5778/23, яка розглядалась в Господарському суді Одеської області.
2. Алгоритмом розрахунку гонорару Виконавця є визначення погодинної роботи ставкою - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на момент складання акту становить 3 023,00 гривень, тобто 1 511,50 гривень за 1 годину роботи.
3. Перелік послуг та їх вартість:
- Підготовка та подання апеляційної скарги на судове рішення від лютого 2025 року у справі № 916/5778/23 - 10 годин. Всього - 15 115,00 грн.
Інтереси відповідача у межах справи в судах першої та апеляційної інстанцій представляв адвокат Васильєв Юрій Юрійович, на підтвердження повноважень якого матеріали справи містять копії ордерів, який посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги Товариству на підставі договору про надання правової допомоги у всіх судах України.
Проаналізувавши надані Товариством докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на предмет їх відповідності критеріям визначення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи наявність договору, додаткових угод, актів про надання послуг та їх зміст, права та обов'язки за ними, порядку обчислення таких послуг, а також визначення розміру гонорару, у контексті статті 86 ГПК України з точки зору статей 73, 75-77 ГПК України, які підтверджують факт представлення інтересів відповідача адвокатом Васильєвим Ю.Ю. як у суді першої інстанції так і на стадії апеляційного оскарження рішення, судова колегія вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатом робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, отже, позивачем доведено факт понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Проаналізувавши опис наданих відповідачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в судах на загальну суму 47 787 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт.
Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що дана справа об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується двома кодифікованими нормативно-правовими актами - Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.
Із заяв по суті представником позивача додано до суду першої інстанції відзив та заперечення на відповідь на відзив.
З детального опису наданих послуг в суді першої інстанції вбачається, що на аналіз матеріалів позовної заяви, консультацію замовника та визначення правової позиції по справі № 916/5778/23; підготовку та подання відзиву було витрачено загалом 11 годин, що становить 16 626,50 грн. На підготовку та подання заперечення на відповідь на відзив у справі № 916/5778/23 було витрачено - 4 години, що становить 6 046,00 грн. Участь в п'яти судових засіданнях в суді першої інстанції, що становить 10 000 грн.
Судова колегія вважає, що визначений представником відповідача в детальному описі час на виконання наданих послуг є значно завищеним, не відповідає критерію необхідності та дійсності, адже всі вище перелічені послуги, а саме: аналіз матеріалів позовної заяви, консультацію замовника та визначення правової позиції по справі № 916/5778/23; підготовку та подання відзиву - охоплюються послугою із підготовки та подання відзиву.
Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.
На переконання судової колегії, сума витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, складає 10 000 грн, як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру.
З детального опису наданих послуг в суді апеляційної інстанції вбачається, що на підготовку та подання апеляційної скарги на судове рішення від лютого 2025 року у справі № 916/5778/23 було витрачено загалом - 10 годин, що становить 15 115,00 грн.
Водночас, судова колегія зазначає, що із заяв по суті в суді апеляційної інстанції було подано один документ - апеляційну скаргу.
При цьому, зміст апеляційної скарги є аналогічним із змістом із відзивом та запереченнями на відповідь на відзив, наданого відповідачем в суді першої інстанції, тобто доводи відповідача не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Васильєв Юрій Юрійович в якості представника відповідача брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції відповідача та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання апеляційної скарги не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Правова позиція позивача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду.
Суд вважає, що визначений представником відповідача в детальному описі час на виконання наданих послуг в суді апеляційної інстанції також є завищеним, не відповідає критерію необхідності та дійсності, оскільки складання та подання апеляційної скарги та складання та подання заяв по суті справи охоплюються однією послугою.
На переконання судової колегії, сума витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції, становить 5000 грн, як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру.
При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі акт наданий послуг та наведений в ньому детальний опис робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Врахувавши результати розгляду справи, а також те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат враховуючи те, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 47 787 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспіврозмірним із виконаною роботою з огляду на обсяг виконаної роботи під час розгляду справи.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, необхідності та пропорційності, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягають понесені судові витрати в сумі 15000 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5778/23 - задовольнити частково.
Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" (65012, м. Одеса, вул. Чорновола В'ячеслава 4, офіс 13, ЄДРПОУ 42632622) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн.
В решті заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.06.2025.
Головуючий суддя: А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська