"19" червня 2025 р. Справа №914/2133/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
за участю представників від:
скаржника - Войціховський А.В. ( адвокат);
боржника - Жук Р.С. ( адвокат).
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескроу Капітал» (вх.ЗАГС №01-05/3706/23 від 23.12.2024)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 (повний текст - 11.12.2024, суддя Цікало А.І.)
у справі №914/2133/24
за заявою ОСОБА_1 , м. Львів
про неплатоспроможність фізичної особи
До Господарського суду Львівської області 30.08.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, яка подана з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
Вказана заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед єдиним забезпеченим кредитором - ТОВ «Ескроу Капітал», яка виникла до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника. Заявник стверджував, що теперішній рівень його доходу не дозволяє йому виконати свої зобов'язання перед кредитором, які на цей час становлять суму, що значно перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Вказував, що його заборгованість перед ТОВ «Ескроу Капітал» за кредитним договором від 01.11.2007 №ML-600/200/2007 становить 994 284,11 грн. та підтверджується відповідними судовими рішеннями.
Також заявник вказував, що він працює на посаді лікар-стоматолог у ПП «Персона-Люкс Дент». Згідно довідки ПП «Персона-Люкс Дент» № 6 від 03.07.2024 за шість місяців 2024 року заробітна плата ОСОБА_1 становить 48 300,00 грн., з яких було стягнуто податків та зборів до бюджету 9 418,50 грн. та нараховано до виплати ОСОБА_1 38 881,50 грн.
За твердженням заявника, у його власності немає жодних транспортних засобів, іншого нерухомого майна, окрім квартири, яка перебуває в іпотеці чи іншого цінного майна, корпортативних прав, цінних паперів або іншого майна, яке б мало значну цінність. Зазначив, що він не одружений, проживає один, без дітей та інших членів сім'ї.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 03.12.2024 відкрив провадження у справі №914/2133/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, відмовив в затвердженні плану реструктуризації боргів, доданому до заяви про відкриття про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, встановив фізичній особі ОСОБА_1 мінімальну суму виконання плану реструктуризації у розмірі 4 000 грн. щомісячно до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання у розмірі 72 0000 грн та зобов'язав боржника не пізніше п'яти днів після закінчення строку повного погашення реструктуризованого зобов'язання, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредитору звіт про виконання плану реструктуризації боргів відповідно до вимог ст. 129 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження на підставі положення пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ із особливим порядком реструктуризації його заборгованості з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Суд врахував, що заборгованість ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору, укладеного в іноземній валюті, який було забезпечено іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника; боржник дійсно має одного кредитора - ТОВ «Ескроу Капітал», якому були відступлені права вимоги за договором, і що загальна сума заборгованості підтверджена чинними судовими рішеннями. При цьому, суд вказав, що визначення суми боргу в гривнях у судових рішеннях виключає необхідність повторного її перерахунку за курсом НБУ.
Оцінивши поданий план реструктуризації, суд встановив, що відповідно до розрахунків, щомісячний платіж мав би становити понад 10 000 грн, тоді як реальний щомісячний дохід боржника значно нижчий і не дозволяє виконати такі умови. Станом на дату подання заяви суд встановив, що боржник не мав іншого майна чи джерел доходів, окрім заробітної плати, і не вів підприємницької діяльності. Наведені боржником документи про доходи, відсутність заборгованостей перед іншими особами, а також довідки про склад майна, підтвердили наявність ознак неплатоспроможності та реальну неспроможність виконати план реструктуризації у поданій редакції. З урахуванням цього, суд дійшов висновку про відмову у затвердженні плану реструктуризації, запропонованого боржником, та встановив мінімальний щомісячний платіж у розмірі 4 000 грн відповідно до положень КУзПБ. Такий розмір суд визначив, виходячи з фінансових можливостей боржника та з урахуванням встановленого законом нижнього порогу мінімального платежу. Суд також визнав, що виконання боржником цього зобов'язання у визначених обсягах забезпечить часткове задоволення вимог кредитора в сумі 720 000 грн та відповідатиме меті реструктуризації за процедурою неплатоспроможності фізичних осіб.
ТОВ «Ескроу Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
На думку апелянта, боржник намагається ввести суд в оману щодо дійсної суми заборгованості, оскільки рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2017 у справі №464/8390/16-ц встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007 становить 30 041,56 дол. США, що станом на момент розгляду справи в 2017 році становило 770 493,90 грн. Однак, враховуючи положення п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, розмір грошових вимог необхідно визначати в національній валюті за курсом НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Покликається на те, що ТОВ «Ескроу Капітал» має вимоги до боржника як забезпечені, так і вимоги не забезпечені заставою, тобто відсутній факт наявності лише одного забезпеченого кредитора. Так, із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається стягнення із боржника заборгованості на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» за судовими наказами від 24.05.2021 у справі № 464/2530/21 на загальну суму 14 243,76 грн. та за наказом від 09.01.2023 у справі № 464/6342/22 на загальну суму 11 057,49 грн. Як стверджує апелянт, кредитору стало відомо про наявність заборгованості у боржника перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» на суму 9 743,40 грн., перед ТОВ «Домофонсервіс» на суму 2 463,00 грн., перед ОСББ «Антонича 30» на суму 1 438,50 грн. та перед ГК «Нафтогаз України». Таким чином, у цій справі відсутній факт наявності лише одного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, адже наявні щонайменше п'ять кредиторів, вимоги яких не забезпечені заставою та про яких боржник не зазначив в заяві.
Скаржник вказує, що декларації про майновий стан боржника взагалі не містять відомостей про будь-яку заборгованість боржника перед будь-якими особами, в тому ж числі заборгованості, забезпеченої заставою, що свідчить про недобросовісність боржника при їх заповненні. Окрім цього, у декларації боржник не вказав даних про його батьків та дітей, а також не надав доказів того, що з ним спільно не проживають особи без факту їх реєстрації за адресою проживання боржника.
На думку апелянта, боржник намагається приховати реальний розмір доходів та дійсний майновий стан, про що свідчить понесені боржником судові витрати впродовж 2023-середини 2024 року. Окрім цього, в проекті плану реструктуризації зазначено суму, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, яка є меншою одного прожиткового мінімуму, отже, такий план реструктуризації не відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також ТОВ «Ескроу капітал» не погоджується із проведеною боржником оцінкою вартості квартири, оскільки згідно отриманої 03.10.2024 довідки про оціночну вартість квартири з Фонду державного майна України вартість квартири становить 2 240 887,72 грн, що майже на 40% більше, ніж запропоновано замовленим боржником експертом.
Крім цього, покликається на ненадання боржником виписок із державних реєстрів, інформацією з яких можливо підтвердити або спростувати наявність у боржника нерухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, автомобілів.
На переконання ТОВ «Ескроу капітал», зазначене є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник стверджує, що оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Вказує, що подав заяву про неплатоспроможність як фізична особа відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), належно задекларував усі доходи, майно та борги, а також подав докази добросовісності. Основним і єдиним забезпеченим кредитором є ТОВ «Ескроу Капітал», а сам кредит був узятий у 2007 році для придбання єдиного житла в іноземній валюті.
У відзиві боржник спростовує основні доводи апелянта, зокрема: доводить правильність визначеної суми заборгованості з посиланням на судові рішення; підтверджує відсутність інших боргів чи кредиторів за допомогою офіційних довідок; обґрунтовує власну добросовісність, надаючи документи щодо сімейного стану, майнового положення та доходів; а також пояснює, що не володіє цінним або додатковим нерухомим майном, оскільки частка у батьківській квартирі не була успадкована, а інше майно є побутового характеру й незначної вартості.
Таким чином, на думку боржника, апеляційна скарга є необґрунтованою, базується на припущеннях і має на меті перешкодити боржнику скористатися правом на реструктуризацію боргу згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
13.03.2025 від боржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно із ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи те, що боржник не обґрунтував об'єктивну неможливість подання вказаних доказів до суду першої інстанції та не заявив клопотання про поновлення строку на подання таких доказів у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду поданого клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
24.02.2025 представник апелянта подав заява про відшкодування судових витрат.
06.03.2025 від боржника надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні взяли участь представники апелянта та боржника, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.11.2007 між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») укладено кредитний договір № ML-600/200/2007, за умовами якого ОСОБА_1 отримано в кредит грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США на придбання квартири загальною площею 40,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
01.11.2007 ОСОБА_1 придбав квартиру загальною площею 40,1 м. кв. за вказаною вище адресою.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 01.11.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 , укладено договір іпотеки № ML-600/200/2007, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського ноторіального округу Новосад О. П., зареєстрований в реєстрі за № 7238, відповідно до умов якого банку передано в іпотеку квартиру загальною площею 40,1 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із різким зростанням курсу долара США відносно гривні, у ОСОБА_1 не було фінансової можливості своєчасно та повністю погасити кредит і виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.
ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2017 у справі № 464/8390/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007: по тілу кредиту - 669833,23 грн, по нарахованим та не сплаченим відсоткам 100660, 67 грн, а всього у розмірі 770493 грн 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» судовий збір у сумі 11 557,41 грн.
На виконанні Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №54612381 з примусового виконання виконавчого листа № 464/8390/16-ц, виданого 03.03.2017 Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .. Загальна сума стягнення - 770 493,90 грн та 11 557,41 грн.
03.03.2017 в межах вказано виконавчого провадження органами ДВС було накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 , в тому числі і на нерухоме майно.
Як стверджував заявник, в межах вказаного виконавчого провадження органами ДВС вчиняються виконавчі дії, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема протягом тривалого часу з заробітної плати ОСОБА_1 відбувається стягнення заборгованості в розмірі 20 % від доходу боржника.
06.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Ескроу Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого банк відступив на користь ТОВ «Ескроу Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007.
У 2022 році ТОВ «Ескроу Капітал» звернулося до Сихівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України (втрат від інфляції та 3% річних) в загальній сумі 684 294,90 грн.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.04.2023 у справі № 464/5240/22 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ексроу Капітал» інфляційні витрати за період з 01.11.2019 по 24.02.2022 у розмірі 125676 грн 05 коп.; 3 % річних за період з 01.11.2019 по 24.02.2022 в розмірі 46 576 грн 35 коп., а всього - 172 252, 40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ексроу Капітал» судові витрати в розмірі 4 003,12 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12.03.2024 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.04.2023 у справі № 464/5240/22 змінено. Позов ТОВ «Ескроу Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ексроу Капітал» інфляційні витрати за період з 01.11.2019 по 16.03.2022 в розмірі 161 473,92 грн та 3 % річних за період з 01.11.2019 по 16.03.2022 в розмірі 47 622,39 грн., а всього - 209 096,36 грн. Стягнуто з Саля Р. М. на користь ТОВ «Ексроу Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 136,44 грн. Стягнуто з ТОВ «Ексроу Капітал» на користь Саля Р. М. 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_1 працює на посаді «Лікар-Стоматолог» у ПП «Персона - Люкс Дент», однак теперішній рівень доходів боржника не дозволяє йому виконати свої зобов'язання перед кредитором, які, на цей час становлять суму, яка значно перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому боржник звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, з урахуванням особливостей, передбачених п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, оскільки за твердженням боржника, у нього наявна заборгованість перед єдиним кредитором - ТОВ «Ексроу Капітал», що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника.
Відповідно до ч. 1 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
Щодо тверджень ТОВ «Ескроу Капітал», що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007 необхідно визначати в національній валюті за курсом НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а не за судовими рішеннями, якими визначено заборгованість в національній валюті, суд зазначає таке.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2017 у справі № 464/8390/16-ц та постановою Львівського апеляційного суду від 12.03.2024 у справі № 464/5240/22 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 770493,90 грн., з яких: 669833,23 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 100660,67 грн. - заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам.
Отже, судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007 в національній валюті.
На переконання суду, у зв'язку із визначенням судовими рішеннями розміру заборгованості боржника в національній валюті, відсутні підстави для зміни розміру такої заборгованості та визначення розміру заборгованості в національній валюті за курсом НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 08.12.2022 у справі №921/542/20 наведено такі висновки.
Щодо поширення приписів пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ на заборгованість боржника, що виникла з кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири або житлового будинку, підтверджену судовим рішенням, яким її стягнуто з боржника в гривнях, то суд зазначає.
Тлумачення абзацу першого пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ свідчить, що, визначаючи кваліфікуючою ознакою «заборгованість фізичної особи за кредитом в іноземній валюті» як умову застосування щодо боржника процедури реструктуризації за правилами, закріпленими в цій нормі, законодавець не пов'язує наявність такої заборгованості ані з необхідністю її підтвердження судовим рішенням у справі, ані із заходами її стягнення з боржника в примусовому порядку.
Для цілей реструктуризації заборгованості фізичної особи на умовах, встановлених пунктом 5розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, визначальною ознакою кваліфікації такої заборгованості фізичної особи є природа її утворення: виникнення заборгованості у боржника за кредитом згідно з договором, укладеним сторонами в іноземній валюті.
Вирішення судом спору та ухвалення рішення про стягнення заборгованості в гривнях за валютним кредитом, не змінює підстав виникнення і природи відповідного боргу: виникнення його за договором кредиту в іноземній валюті.
У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин:
відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором;
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів:
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов'язань боржником за реструктуризованим зобов'язанням на підставі рішення господарського суду, визначеного ст. 129 цього Кодексу.
У разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано план реструктуризації боргів ОСОБА_1 ..
У вказаному плані реструктуризації зазначено таке.
Заборгованість ОСОБА_1 становить 994284,11 грн. (з яких: 669833,23 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 100660,67 грн. - заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам; 161473,92 грн. - інфляційні витрати; 47622,39 грн. - 3 % річних; 14693,85 грн. судові витрати у позовному провадженні). Вказана заборгованість підтверджується рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2017 р. у справі № 464/8390/16-ц та постановою Львівського апеляційного суду від 12.03.2024 р. у справі № 464/5240/22.
Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності від 01.05.2024, ринкова вартість квартири загальною площею 40,1 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 ., що забезпечує вимоги кредитора - ТОВ «Ексроу Капітал» становить 1 438 000,00 грн.
Як правильно вказав суд першої інстанції, у зв'язку з тим, що ринкова вартість квартири є більшою ніж сума заборгованості перед забезпеченим кредитором, вимоги забезпеченого кредитора підлягають погашенню у розмірі заборгованості без врахування ринкової вартості квартири.
Згідно з інформації, яка надана АТ «ОТП Банк» 22.02.2024 за період з 01.11.2007 по 06.08.2021 ОСОБА_1 сплачено за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007 загальну суму 26 745, 98 дол. США.
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору від 01.11.2007 № ML-600/200/2007 загальна вартість кредиту за вказаним кредитним договором була визначена у розмірі 80943,61 дол. США.
Враховуючи той факт, що за час дії кредитного договору ОСОБА_1 погасив 26745,98 дол. США, що становить 33,04 % від загальної вартості кредиту за кредитним договором від 01.11.2007 № ML-600/200/2007, то відповідно до абз. 10 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, вимоги забезпеченого кредитора у розмірі 994 284,11 грн підлягають зменшенню на 33,04 % та становлять 665 772,65 грн.
При проведені розрахунків майбутніх щомісячних платежі по плану реструктуризації при реструктуризації суми 665772,65 грн на 15 років з нарахуванням відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт (на даний час становить 13,5% річних), суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 повинен буде сплачувати перші 29 місяців більше 10 000 грн в місяць.
Згідно довідки, наданої ПП «Персона-Люкс Дент» № 6 від 03.07.2024 за шість місяців 2024 року заробітна плата ОСОБА_1 становить 48 300,00 грн, з яких було стягнуто податків та зборів до бюджету 9 418,50 грн. та нараховано до виплати - 38 881,50 грн.
При цьому, з вказаних коштів було стягнуто 20 % в межах виконавчого провадження, а саме суму 7 776,30 грн. Відтак виплачено ОСОБА_1 - 31 105,20 грн.
Заробітна плата ОСОБА_1 за січень - березень 2024 року становить 7 700,00 грн. на місяць, а за період з березня по червень 2024 року - 8 400,00 грн. на місяць.
Згідно індивідуальних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 29.08.2024, ОСОБА_1 постійно працює та отримує заробітну плату за останній період у розмірі 8 400,00 грн. на місяць.
Отже, на підставі поданих довідок про доходи боржника, встановлено, що фактичний щомісячний дохід ОСОБА_1 не дозволяє йому здійснювати виплати відповідно до умов реструктуризації, визначених п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу. Зокрема, розрахункова сума щомісячного платежу (понад 10 000 грн) значно перевищує реальні фінансові можливості боржника. Докази про наявність інших доходів, що дозволяли б забезпечити виконання плану реструктуризації, відсутні.
Таким чином, поданий план реструктуризації не відповідає умовам, визначеним зазначеним пунктом Кодексу. Відповідно до вимог абзацу шостого пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Водночас КУзПБ встановлено, що боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або мировій угоді інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом. У разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника.
Розглянувши план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд першої інстанції встановив, що у ОСОБА_1 недостатньо доходів для виконання умов реструктуризації. ОСОБА_1 не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора - ТОВ «Ескроу Капітал» на умовах п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, а тому суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів та встановив ОСОБА_1 мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації у розмірі 4000 грн (половина мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України) протягом 15 років (180 місяців). При цьому, суд зазначив, що у разі виконання ОСОБА_1 реструктуризованого зобов'язання, будуть погашені вимоги ТОВ «Ескроу Капітал» у розмірі 720 000 грн.
Вказані висновки суду колегія суддів вважає передчасними та такими, що не підтвердженні матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції встановив, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець. У власності ОСОБА_1 немає жодних транспортних засобів, іншого нерухомого майна, окрім квартири, яка перебуває в іпотеці чи іншого цінного майна, корпортативних прав, цінних паперів або іншого майна, яке б мало значну цінність.
Разом з тим, боржник не надав виписок із державних реєстрів, які б унеможливили встановлення наявності у нього іншого майна, у тому числі корпоративних прав або цінних паперів. Надані докази були надані лише до суду апеляційної інстанції та залишені судом без розгляду. Така поведінка боржника свідчить про недобросовісність та намагання приховати реальний майновий стан, що прямо суперечить принципам відкритості, прозорості й співпраці з судом при процедурі неплатоспроможності.
Покликання боржники на те, що 1/8 квартири у м. Трускавець була приватизована у 2001 році згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» всіма особами, які були на той час прописані у зазначеній квартирі. З 2003 року ОСОБА_1 постійно проживає у м. Львові та з вказаного часу не користується квартирою у м. Трускавець. Після смерті батьків боржника, така квартира перейшла у власність (користування) сестри боржника суд оцінює критично.
Покликання боржника на те, що він тривалий час не проживає у цій квартирі, не користується нею та що фактично нею володіє його сестра, не спростовує юридичного факту наявності у нього права власності на відповідну частку нерухомого майна.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, право власності є речовим правом, що виникає і зберігається незалежно від фактичного користування майном. Навіть у разі відсутності володіння або користування об'єктом, саме володіння титулом власності є підставою для врахування майна при аналізі майнового стану боржника в межах справи про неплатоспроможність.
Належність ОСОБА_1 частки у зазначеній квартирі підтверджується реєстраційними даними та не була спростована належними доказами її відчуження чи припинення права власності. Фактичне проживання сестри в цій квартирі не позбавляє боржника права розпоряджатися своєю часткою - у тому числі шляхом її продажу, дарування або передачі у спадщину.
Відтак, суд констатує, що наявність у боржника 1/8 частки квартири в м. Трускавець є обставиною, яка має істотне значення для оцінки його майнового стану, та свідчить про неповне та недостовірне декларування активів, що також може вказувати на недобросовісну поведінку у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Більше того, зазначене спростовує твердження про те, що квартира за адресою АДРЕСА_1 є єдиним місцем проживання боржника.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі відсутні передбачені п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ умови для застосування спрощеної процедури неплатоспроможності фізичної особи, а також боржником порушено вимоги до повноти та достовірності поданих даних.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що у цій справі були відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на боржника.
Також представник апелянта просив задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
У поданій заяві просить стягнути із боржника - ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 45 500, 00 грн, з яких: 27 500, 00 грн - за розгляд справи в суді першої інстанції та 18 000, 00 грн - за розгляд справи в апеляційному господарському суді.
На підтвердження понесених витрат представник апелянта надав копії:
- договору про надання правничої допомоги №:30/24 від 02.10.2024;
- акту приймання-передачі наданих послуг №:1 від 30.01.2025;
- платіжної інструкції №713 від 09.10.2024 про сплату авансового платежу;
- платіжної інструкції №765 від 31.01.2025 про оплату наданої правничої допомоги за договором.
Так, ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Оскільки із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, представник кредитора не подавав до суду докази понесення витрат на правничу допомогу. В заяві про розподіл судових витрат представник апелянта обґрунтовував це тим, що оскільки суд задовольнив вимоги боржника, то відповідну заяву представник кредитора до суду першої інстанції не подавав.
Разом з тим, судом встановлено, що про понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції апелянт не зазначив також і в апеляційній скарзі, як і не подав відповідних доказів на понесення таких витрат.
Водночас суд звертає увагу, що акт приймання-передачі наданих послуг №1 підписаний лише 30.01.2025, тобто більше, ніж через 1,5 місяці після завершення розгляду справи в суді першої інстанції.
З огляду на зазначене, колегія суддів вказує, що представник ТОВ “Ескроу Капітал» пропустив строк на подання доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте представник апелянта не заявив клопотання про поновлення строку на подання відповідних доказів та не обґрунтував неможливість подання таких у встановлений строк, хоча б разом із поданням апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням зазначеного, заява представника ТОВ “Ескроу Капітал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає залишенню без розгляду.
Щодо заяви ТОВ “Ескроу Капітал» в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, то колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У заяві про зменшення витрат на правничу допомогу представник боржника просить залишити вказану вище заяву представника апелянта без розгляду. Також покликається на те, що інформація, яка вказана у акті приймання-передачі наданих послуг, зокрема щодо кількості годин, витрачених адвокатом Войціховським А.В. не відповідає фактичним обставинам та складності даної справи, а також фактично виконаному обсягу роботи в межах цієї справи. Відтак вважає понесені витрати ТОВ «Ескроу Капітал» на правову допомогу у цій справі неспівмірними, штучно завищеними, а тому такі не можуть бути покладені на Сальо Р.М.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі ст. 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.10.2024 між ТОВ «Ескроу Капітал» (клієнт) і ФОП Войціховським А.В. (адвокат, виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги №:30/24.
Відповідно до п.1.1., 1.2. вказаного договору його предметом є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справах, що пов?язані чи можуть бути пов?язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов?язується сплачувати на рахунок виконавця винагороду за надану допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
Терміном «справи» наведеним у пункті 1.1. договору охоплюються ті, що стосуються судового захисту прав клієнта в судовій справі №914/2133/24 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
Пунктом 2.3.1. передбачено обов'язок клієнта сплатити винагороду виконавцю та компенсувати виконавцю фактичні витрати, пов?язані із виконанням даного договору, в розмірі та у строк, визначені договором.
Згідно із п. 3.1. - 3.4. за надану правничу допомогу клієнт виплачує виконавцю винагороду. розмір якої визначається на підставі обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, затраченого виконавцем, та встановленої пунктами 3.2. - 3.3. договору вартості надання послуг/виконання робіт.
Вартість однієї години роботи виконавця (крім участі в судових засіданнях) становить - 1 500,00 грн.
Вартість участі виконавця в судових засіданнях становить: в суді першої інстанції - 2 000,00 грн; в судах апеляційної та касаційної інстанції - 3 000, 00 грн з розрахунку за один судовий день.
Оплата правничої допомоги (винагороди) здійснюється клієнтом на підставі та упродовж 3 (трьох) банківських днів з дня підписання акту наданих послуг/виконаних робіт, оплата може здійснюватися авансом.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг та додатку до нього адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги правничої допомоги за договором (в частині розгляду справи у суді апеляційної інстанції): 1)підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 в справі №914/2133/24 (6 год) - 9 000, 00 грн;
2) аналіз відзиву на апеляційну скаргу (2 год) - 3 000, 00 грн;
3)участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.01.2025 - 3 000, 00 грн;
4)авансовий платіж за участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.03.2025 - 3 000, 00 грн.
Загальна вартість послуг, наданих адвокатком Войцехівським ТОВ «Ескроу Капітал» в суді апеляційної інстанції становить 18 000, 00 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази оплати вказаних вище послуг, а саме: платіжні інструкції №713 на суму 10 000, 00 грн та №765 на суму 35 500, 00 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат, суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Щодо заперечень представника боржника в частині того, що інформація, яка вказана у акті приймання-передачі наданих послуг, зокрема щодо кількості годин, витрачених адвокатом Войціховським А.В. не відповідає фактичним обставинам та складності даної справи, а також фактично виконаному обсягу роботи в межах цієї справи, то суд вважає такі безпідставними.
Так, позиція боржника про «штучне завищення» витрат не підтверджується жодним належним доказом. Витрати на правову допомогу обґрунтовані укладеним договором, підтверджені актом наданих послуг та відповідають наявним в матеріалах справи процесуальним документам, не перевищують середньоринкові тарифи на подібні послуги, а також відповідають принципу необхідності та розумності, встановленому судовою практикою.
Водночас суд відмовляє у відшкодуванні витрат за аналіз відзиву на апеляційну скаргу (3 000 грн), оскільки така дія не є самостійною процесуальною дією, не потребує значних часових чи інтелектуальних зусиль, а отже, не може розглядатися як послуга правничої допомоги, що підлягає окремому відшкодовуванню.
Проаналізувавши вказаний акт з описом наданих послуг, беручи до уваги умови договору про надання правової допомоги, що відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000, 00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності.
Керуючись ст. 11, 13, 74, 129, 269 - 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескроу Капітал» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 у справі № 914/2133/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Саля Романа Миколайовича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Стягнути із Саля Романа Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ескроу Капітал» (03148, м. Київ, вул. Кучера Василя, 3, оф. 16; код ЄДРПОУ 42136722) 3 028, 00 грн сплаченого судового збору та 15 000, 00 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК